АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виникнення, зміна та припинення податкового обов’язку

Читайте также:
  1. VIII. ПРО ЧАСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СВОБІД
  2. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства
  3. В. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
  4. В. Припинення договору страхування. Його недійсність
  5. Види штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, порядок їх нарахування та відображення в обліку
  6. Виникнення, сутність і зміст STP-маркетингу
  7. Відображення в обліку податкового кредиту з податку на додану вартість
  8. Відсутність обов’язку у особи в даній конкретній обстановці передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого
  9. Г) розглядає світ у змінах та розвитку
  10. Дострокове припинення чинності та визнання недійсними прав інтелектуальної власності на об'єкти патентного права
  11. Етика обов’язку

Обов’язок зі сплати податку чи збору виникає, змінюється чи припиняється за наявності підстав, установлених податковим законодавством. Важливо враховувати, що в податкових правовідносинах діє розширювальний принцип, принцип дозволеного поводження, тобто такий, що охоплює сукупність дій, прямо запропонованих законодавчими актами про оподаткування. Водночас подібне положення закріплює і певні гарантії, встановлюючи рамки для контролюючих органів: підстави виникнення, зміни і припинення обов’язків платника податків як об’єкта контролю мають встановлювати тільки податкові закони.
Найважливішим питанням при регулюванні правовідносин з приводу сплати податків і зборів є з’ясування моменту, з якого виникає обов’язок сплачувати податок. Нормативні акти, що регулюють порядок внесення цих платежів, пов’язують обов’язок їхньої сплати з настанням обставин, передбачених законами і підзаконними актами. Такою основою, зокрема, може бути наявність об’єкта обкладання при обов’язковому одержанні податкового повідомлення. Повідомлення є юридичним актом індивідуального характеру, що конкретизує зміст правовідносин щодо окремого суб’єкта. С. Д. Ципкін на підставі цього робить висновок, що для виникнення податкових правовідносин необхідна наявність як матеріальних умов, так і особливих актів фінансових органів. У такий спосіб формується складний юридичний факт (фактичний склад), точно зазначений у гіпотезі фінансово-правової норми. Тому, мабуть, недостатньо виділяти як підставу виникнення податкових правовідносин, що випливають винятково із закону.
Виникнення податкових правовідносин пов’язується з виникненням податкового обов’язку — безпосереднього і першочергового обов’язку платника податку зі сплати податку чи збору за наявності певних обставин. Такими обставинами є: 1) можливість віднесення конкретного суб’єкта до платника податку, зумовленого відповідно до чинного законодавства; 2) наявність у платника податку об’єкта оподаткування або здійснення їм діяльності, пов’язаної зі сплатою податку чи збору; 3) наявність нормативно-правового (насамперед законодавчого) регулювання всіх елементів податкового механізму.
Податковий обов’язок пов’язується не тільки з підставами його виникнення, а й чітко визначається конкретними термінами, протягом яких він має бути виконаний. При цьому важливо пам’ятати, що виконання податкового обов’язку є першочерговим стосовно інших обов’язків платника, що визначає зміст усіх інших обов’язків. Виконання податкового обов’язку реалізується сплатою податку. Однак можливі випадки, коли платник не може виконати податковий обов’язок у загальному порядку. У такій ситуації необхідні певні додаткові гарантії, що виділяються у формі способів забезпечення виконання податкового обов’язку. Податковий обов’язок як обов’язок платника податків сплатити необхідну суму податку у встановлений термін за наявності обставин, передбачених податковим законодавством, виникає з кожного виду податку окремо. Існує чотири підстави припинення податкового обов’язку:
1) належне виконання податкового обов’язку;
2) ліквідація юридичної особи—платника податку;
3) смерть фізичної особи—платника податків або визнання її померлою;
4) втрата особою ознак, що визначають його як платника податків.
Припинення податкового обов’язку сплатою податку платником податків відображає загальне положення теорії права про те, що будь-який обов’язок припиняється належним виконанням. Три інші підстави припинення податкового обов’язку фактично пов’язані з відсутністю особи, зобов’язаної сплачувати податки і збори (смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи).
У деяких випадках як підстава припинення податкового обов’язку розглядається скасування податку. Однак навряд чи тут зовсім однозначна ситуація. Дійсно, обов’язок щодо сплати податку припиняється, але тільки стосовно періоду, що випливає за скасуванням податку, а не у відношенні минулого періоду. Адже в кінцевому підсумку й обов’язку зі сплати податку з моменту його скасування не існує.
У встановлених законодавством випадках податковий обов’язок може бути припинений шляхом взаємозаліків з бюджетом шляхом спрямування сум переплат з одного податку в рахунок погашення недоїмки за іншим чи майбутніх платежів за цим самим податком. Проведення подібних заліків може здійснюватися трьома способами:
- загальним порядком — переплачена сума зараховується без заяви платника в погашення недоїмки за його іншими платежами. Податки в цьому разі сплачуються з допомогою податкових органів без участі платників податків, а про зроблений залік податкові органи зобов’язані сповістити платника податків після його здійснення;
- спеціальним порядком — податковий залік встановлюється відповідними законодавчими актами й інструкціями для конкретних податків;
- особливим порядком — податковий облік встановлюється щодо окремих груп підприємств і має тимчасовий характер.

Податко́вий борг — податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)” запроваджено положення щодо безспірного стягнення за рішенням керівника контролюючого органу (без звернення до суду) безготівкових та готівкових коштів платника податків-боржника.

Таке положення запроваджено на 6 місяців 2015 року, дія якого завершується 1 липня поточного року.

При цьому, обов’язковою умовою є те, що сума податкового боргу повинна становити 5 млн.грн. і більше, а такий податковий борг виник в результаті несплати узгодженої суми грошових зобов’язань, самостійно визначеної таким платником податків у податкових деклараціях.

Також умовою є відсутність у держави зустрічних платіжних вимог перед таким платником податків за помилково та/або надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Рішення керівника контролюючого органу на стягнення: безготівкових коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків-боржника, виконуються банками, а готівкових – працівниками органу ДФС шляхом пред’явлення такого рішення платнику податків для забезпечення вилучення наявних у такого платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)