АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вступне слово. Ще до нашої ери засновник даосизму китайський філософ Лао Цзи стверджував: «Більшість непорозумінь і спорів між людьми виникає внаслідок неправильного

Читайте также:
  1. A2 Укажите, в каком значении употреблено слово «ХОЛОДНЫМ» (предложение 14).
  2. C) «Слово о полку Игореве»
  3. I. Вступительное слово учителя.
  4. I. Следует ли считать артикль отдельным словом? Каково его отношение к существительному?
  5. VII Типы словосочетаний по объему
  6. В каком веке впервые появилось слово инженер?16 век
  7. ВВОДНОЕ СЛОВО ОТ ПРОФЕССИОНАЛА
  8. Вводное слово.
  9. ВЕЛЕСОВО СЛОВО
  10. Виды синтаксической связи слов в словосочетании
  11. Вопрос 39. Структура глагольной словоформы. Морфологические классы глаголов. Спрягаемые и неспрягаемые глаголы.
  12. Вопрос 41. Словообразовательная и морфемная структура глаголов СВ и НСВ. Сущность и ср-ва перфективации и имперфективации.

Ще до нашої ери засновник даосизму китайський філософ Лао Цзи стверджував: «Більшість непорозумінь і спорів між людьми виникає внаслідок неправильного вживання слів». У середні віки схожі думки висловлював видатний французький математик і філософ Рене Декарт, який закликав своїх сучасників чітко визначити значення слів, щоб позбавити людство від великої кількості помилок.

Ця теза лишається актуальною і в наші дні. Чимало понять і термінів, підпорядковуючись законам лінгвістики, вийшли за межі наукових лабораторій та лекційних аудиторій, стали не тільки загальним надбанням, але й модними слівцями. При цьому деякі навіть фундаментальні поняття «розплилися» і змінили своє значення (інколи аж до протилежного).

Наприклад, «географія» – для фахівців це назва улюбленої науки, якій варто присвятити життя; для більшості населення – це назва шкільного предмета; а в засобах масової інформації географією називають дещо інше – розміщення будь-яких предметів на земній поверхні або взагалі у будь-якому просторі. Між іншим ще класик нашої науки М.М. Баранський неодноразово нагадував, що географія до розміщення не зводиться. А у жаргонному значенні географією дехто називає будь-яку іноземну валюту, крім доларів США та євро. У цьому контексті словом «географія» презирливо позначають «непотрібне» різноманіття (країн, народів, мов, валют та іншого).

Не можна плутати об’єкт з назвою науки, яка його вивчає. Неправильно називати довкілля екологією, земні надра – геологією, характер і душу – психологією, а розміщення якихось речей – географією. Не можна стверджувати, що «в N-ському районі погана екологія», коли мається на увазі «стан довкілля», «екологічна ситуація». Екологія, як наука, не винна в тому, що у практиці господарювання не враховуються її застереження та надбання. Вона (як і географія, біологія, фізика або хімія) не є поганою або гарною – вона є об’єктивною.

Низький рівень мовно-термінологічної культури приводить до вживання таких висловів, як: «Я веду свій репортаж з епіцентру подій…». Частинка «епі -»неначебто надає звичному слову «центр» наукоподібність та престижність. Але ж епіцентр – насправді це удаваний, умовний, поверхневий центр; наприклад, епіцентр землетрусу – це проекція справжнього центру (гіпоцентру – осередку землетрусу) на земну поверхню. Таким чином, журналіст, вживаючи слово «епіцентр», визнає по суті, що він бачить лише поверхневий прояв події і розписується у своїй непрофесійності. А чого вартий такий мовний покруч, як «народно-демократична партія»? «Демос» з грецької мови перекладається як «народ», отже партія є двічі народною?

Інша проблема – не завжди правильне використання особливостей української (російської чи іншої) мови. Яскравий приклад – використання понять «туристичний» і «туристський». Туристичний – це той, що стосується туризму як галузі господарства, а туристський – той, що стосується безпосередньо туриста. Тому туристичне бюро, туристичні ресурси, туристичний район, але туристський намет, туристська група, туристський автобус.

Почасти у цій ситуації «винні» загальноосвітня та вища школи, адже саме вони відповідальні за формування єдиної, цілісної системи загальних і одиничних понять. Завдання шкільного вчителя й університетського професора – довести кожне нове поняття до рівня його практичного використання. При цьому учні мають усвідомити мету, з якою вводиться новий термін, специфіку його застосування, взаємозв’язок з іншими традиційними поняттями.

Щоби уникнути наведених вище прикладів пригод з провідними географічними (та й негеографічними) поняттями студентській молоді, досвідченим вчителям і сивочолим академікам доводиться систематично працювати з енциклопедіями та словниками. Чіткість понять, ясність та однозначність термінології – ознака наукової культури будь-якого дослідника. Особливо це зауваження торкається представників динамічних галузей знання, до яких, безумовно, відноситься і соціально-економічна географія, що переживає на початку нового тисячоліття без перебільшення зламний етап свого розвитку.

Пропонований словник містить визначення близько 600 термінів, як загальнонаукових, так і спеціальних суспільно-географічних, а також із суміжних галузей знань – економіки, екології, політології, історії, етнографії, медицини тощо, з якими у соціально-економічної географії частково перекриваються об’єкти дослідження. Вузькоспеціалізовані терміни, зміст яких можна з’ясувати за допомогою додаткової літератури, та перехресні посилання у визначеннях термінів виділені курсивом.

Словник розрахований у першу чергу на студентів і магістрантів географічних та економічних спеціальностей при вивченні таких курсів як «Основи теорії суспільної географії», «Основи промислового, сільськогосподарського виробництва і транспорту», «Географія населення», «Географія світового господарства», «Розміщення продуктивних сил», «Економіка природокористування», «Рекреаційна географія», «Історична географія», «Краєзнавство», «Економічна і соціальна географія України», «Регіональна економічна і соціальна географія світу», «Країнознавство», «Політична географія», «Основи геополітики» та інших.

Але словник, безумовно, буде корисним також вчителям географії та економіки; учням, які готуються до відповідних предметних олімпіад і турнірів; абітурієнтам, що збираються вступати на географічні, економічні, туристичні та природоохоронні спеціальності, міжнародні відносини тощо.

 


 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)