АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Нелінгвістичні критерії групування філологічних словників

Читайте также:
  1. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  2. V. Критерії підсумкового оцінювання ЗНАНЬ
  3. Визнання , теорії та критерії держав
  4. Групи та критерії відповідності для права перебувати на спрощеній системі
  5. Групування слів української мови
  6. Групування цінних паперів за характером фінансових відносин
  7. Етичне тлумачення політики: наукові критерії та вітчизняна традиція
  8. Завдання 4. Запишіть десять словників з Вашого фаху. Якими з них вам доводилося користуватися?
  9. Загальні критерії класифікації психодіагностичних методик. Поняття про наукові і практичних методиках
  10. ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВІДПОВІДІ
  11. Загальні критерії оцінювання рівня навчальних досягнень студентів з курсу
  12. ЗАХИСТ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Усі названі класифікації словників здійснено на основі лінгвістичних критеріїв, проте у сучасній лексикографії існує кілька нелінгвістичних, додаткових показників (не менш важливих) для групування лексиконів.

І. За віком користувачів словники поділяють на дитячі (шкільні), що є навчальними, і на словники для дорослих.

Більшість словників призначені для дорослих. Однак стрімко розвивається навчальна лексикографія. У її теорії центральне місце займає поняття лексичного мінімуму. Це праця, у якій подано сукупність слів, відібраних завдяки гармонійному стисненню усього лексичного складу літературної мови з певною методичною метою.

Ця лексикографічна продукція розрахована, як зазначається в анотаціях, перш за все на учнів, студентів, учителів. Традиційно виходять шкільні орфографічні, перекладні словники, опубліковано чимало оригінальних словників для дітей різних вікових груп серії Hornby.

Ці лексикографічні твори вміщують необхідний у мінімальних межах для учнів лексичний запас, який дозволяє у загальних рисах розуміти тексти навчального характеру, служить базою для формування більш повного словникового запасу при подальшому вивченні мови.

Теоретики лексикографії вважають, що ідеальним досягненням сучасної навчальної лексикографії може стати створення ряду взаємопов’язаних словників – комплексу навчальних лексикографічних праць з урахуванням різних відповідностей (етапу навчання, рівню знань, вікові, психологічним особливостям контингенту учнів) і з висхідним ступенем труднощів у вивченні мовних одиниць.

Загалом же будь-який словник-мінімум можна розглядати як навчальний посібник, у якім мовні одиниці подані й описані у такій формі, котра служить їх семантизації, спрямованій на зниження і попередження лексичних труднощів, характерних для конкретних видів мовної діяльності.

ІІ. За кількістю реєстрових слів лексикони бувають: короткі (понад
10 тис. слів), середні (понад 40 тис. слів), повні (понад 100 тис. слів).

Як правило, короткі словники – це праці навчального спрямування; середні й повні – для широкого кола користувачів (від учнівської молоді – до працівників видавництв, урядовців, викладачів, науковців тощо).

ІІІ. За розміром розрізняють такі словники:

повноформатні одно-, багатотомні;

середньовеликого формату;

середнього формату – це, як правило, короткі словники;

середньомалого формату;

малого формату (кишенькові);

особливо малого формату (міні-словники).

Отже, розмір словників пов’язаний із їх призначенням: словники великого формату призначені для кабінетного користування, середніх форматів – для універсального, але стаціонарного використання (за столом, в аудиторії), словники малих форматів – для користування у похідних умовах.

ІV. За способом зберігання лексикографічної інформації та оперування нею виокремлюють поліграфічні (друковані, паперові) та електронні словники.

Новий тип лексикографічної продукції – електронні словники – з’явився, коли за кордоном розпочалася комп’ютеризація лексикографічної діяльності, ще у 60-ті роки ХХ ст. і пройшла уже навіть кілька етапів:

Перш за все – це створення спеціалізованих машинних банків даних, зокрема великих корпусів текстів на магнітних носіях, у яких комп’ютер за запитом здійснює пошук потрібних слів. На цій основі формується новий напрямок лінгвістики і лексикографії – корпусна лінгвістика і лексикографія. Проблемою формування машинного фонду мови почали займатися лексикографи лише на початку 90-х років минулого століття. Та незважаючи на це, англомовна лексикографія уже має певні надбання у підготовці електронних версій словників.

На сьогодні популярними стали інтегровані лексикографічні системи, тобто електронні словники, які містять бази даних словників різних типів.

З 2001 року розпочала роботу міжнародна оригінальна електронна он-лайн система Wikipedia – багатомовний проект зі створення повної і точної енциклопедії з відкритим змістом: користувачі можуть постійно поповнювати її реєстр, уточнювати дефініції, подавати ілюстрації.

Крім цього, існує особливий різновид електронних словників кишенькового типу, наприклад, фірми Casio, що мають вигляд невеличкого комп’ютера з умотивованою незмінною програмою здебільшого для перекладу з однієї мови на іншу.

Сьогодні комп’ютерна лексикографія розвивається у двох напрямках:

- створюються друковані словники на основі комп’ютерної технології;

- створюються електронні словники, що існують лише на магнітних носіях чи в пам’яті комп’ютера.

Розвиток комп’ютерних технологій стверджує необхідність повної комп’ютеризації лексикографічних досліджень: створення словникових картотек на основі комп’ютерних базисів даних, електронна побудова словникових статей, комп’ютерна інтерпретація мовних одиниць і редагування, створення друкованих або електронних словників за принципами корпусної лексикографії.

На основі комп’ютерних технологій уможливилося створення формальної моделі мови для систем машинного перекладу. Ідеологія моделювання відкриває перед лінгвістами можливості цілісного (інтегрального) опису мови, який передбачає найвищий ступінь узгодженості між граматикою і словником мови, що було нездійсненним у межах традиційного опису. Інтегральний опис дозволяє встановити найтісніші природні зв’язки між теоретичною лінгвістикою і практичною лексикографією.

Повноту опису мови у рамках одномовної інтегральної лексикографії можна уявити навіть на основі короткої схеми словникової статті лексеми у майбутньому інтегральному словнику:

1) ім’я (лексема, вокабула) із вказівкою на її морфологічну структуру;

2) значення (тлумачення лексеми, коментарі до значення);

3) конотації;

4) енциклопедична зона (енциклопедичні, у т.ч. етнолінгвістичні відомості про об’єкт, ім’ям якого є дана лексема);

5) керування;

6) сполучуваність;

7) синтаксичні ознаки;

8) точні й неточні синоніми; аналоги;

9) точні й неточні антоніми;

10) гіпероніми;

11) деривати, у т.ч. й семантичні похідні;

12) ілюстрації;

13) фразеологічна зона.

Сьогодні теоретики лексикографії продовжують працювати над науковими класифікаціями різних типів словників, які оформлюються в окремі системи на основі певних диференційних ознак чи критеріїв. Систематизація дає можливість не лише представити наявні словники, а й прогнозувати появу нових лексиконів або обґрунтовувати необхідність створення окремих різновидів словників.

Учені вважають, що в ідеалі система лексиконів повинна включати різножанрові праці з єдиною концепцією, теоретичною і методичною спрямованістю, які забезпечать багатоаспектний опис певного масиву мовних одиниць, формулювання типологічних характеристик словникових праць. Загалом типологія словників відбиває не тільки рівень знань, досягнутий у певній галузі мовознавства, а й стан культурного розвитку суспільства у дану епоху.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)