Завдання 4. Запишіть десять словників з Вашого фаху. Якими з них вам доводилося користуватися?

Завдання 5. Поміркуйте, який словник є нагальною потребою для фахівця з права. Якби ви були його укладачем, яку інформацію такий словник містив би? З яких елементів складалася б словникова стаття? Свої міркування запишіть.

Завдання 6. Укладіть словник основних термінів з теорії держави і права. За яким принципом ви добирали матеріал?

Завдання 7. Письмово прокоментуйте висловлювання. Чи погоджуєтеся з ним? Чому?

Хто ясно мислить, той ясно викладає... Усякий прекрасний і багатий думками розум завжди буде висловлюватися найбільш природно, без натяків і ясно повідомляти свої думки іншим. Навпаки, розумова злиденність, заплутаність, пихатість будуть обряджатися у найвишуканіші вирази й найтемніші промови, щоб пишними фразами прикрити хирляві, нікчемні й буденні думки, подібно до людини, яка, не маючи величі краси, хоче замінити цей недолік одягом.

Завдання 8. Поясніть, чому в наведених словосполученнях немає логічності. Від чого це залежить? Виправте помилки. Правильний варіант запишіть.

Дуже синюватий, зовсім лисий, трохи чистісінький, надзвичайно злющий, забагато добрий, сильно смугастий, дуже далеченько, надто зеленуватий, білувата синява, цукрова сіль, солодкувата кислота.

Завдання 9. Знайдіть у реченнях порушення логічності. Відредагуйте речення й аргументуйте виправлення.

1. Кожний герой має свої індивідуальні риси. 2. У мовленні він уживав місцеві слова і діалектизми. 3. Шевченко подружився з друзями. 4. Він почав займатися малюванням і намалював багато картин. 5. Він людина передових і прогресивних поглядів. 6. Ще зовсім молодими юнаками пішли вони на заробітки. 7. У січні місяці багато релігійних свят. 8. На вулиці було чути крик дитячих голосів. 9. Це дуже здібний і перспективний на майбутнє спортсмен. 10. В українській мові вимова не збігається з написанням.

Завдання 10. До поданих іменників доберіть потрібні за змістом означення. Аргументуйте свій вибір. Дотримуйтесь точності мовлення.

Будівельник – будівник

1) людина, яка має будівельну спеціальність;

2) зодчий, творець, ініціатор спорудження чогось, керівник робіт.

Будинок – дім

1) будівля, житлове приміщення, приміщення установи;

2) приміщення, що займає родина, люди, які в ньому живуть, та їхнє господарство.

Потребувати – вимагати

1) в категоричній формі ставити перед кимось якусь вимогу;

2) зумовлювати щось, бажати, очікувати якихось дій від когось або чогось, вияву якихось якостей.

Дефектний – дефективний

1) характеризує людину, яка має якісь фізичні або психічні вади;

2) означає ваду, хибу, недолік.

Завдання 11. Ознайомтеся з інформацією, поданою в книзі Л. Масенко «Мова і суспільство: Постколоніальний вимір» (К., 2004 р.). Письмово поясніть, з якою метою були запроваджені зміни в українській орфографії.

14 травня 1938 р. Рада Народних Koмicapiв затвердила Державну правописну комісію для розгляду проекту змін в орфографії. Відповідальним секретарем Koмiciї був М. Грунський. Виконуючи завдання «насамперед ліквідувати націоналістичні перекручення... українського правопису», автори проекту усунули з абетки лiтepy «ґ», ввели флексію -i (вісті) у родовому відмінку однини іменників третьої відміни та іменників четвертої відміни з суфіксом -ен (імени), у словах іншомовного походження після вcix голосних було рекомендовано писати i, а, е, у (героічний, геніальний, кліент, paдiyc).

Завдання 12. Ознайомтеся з матеріалами тексту «Новий український правопис». Обґрунтуйте свою позицію щодо пропозицій вчених.

Щоб розкрити всю суть мовної реформи наведемо декілька висловів учасника правописної комісії О. Пономарьова – він мовознавець, член правописної комісії, 40 років вивчає особливості українського правопису: «Ми хочемо спростити мову, адже у нас є дуже багато правил із винятками. Нові підручники видадуть за новим правописом, а ті, які були, ніхто не буде забороняти.

От, наприклад, що ми хочемо спростити слова з «пів». Ми пишемо «пів-Києва» – через дефіс, «пів’яблука» – з апострофом і «півгодини» – разом. Тепер ми пропонуємо все писати разом. Мені, здається, що це спрощення.

Інший приклад: у нас є правило дев’ятки, за яким після дев’яти літер у іншомовних словах пишемо «и», а після решти «і». Але це правило стосувалось лише загальних назв, а у власних було багато винятків. Ми писали «Америка», «Африка», «Рига», «Рим», «Париж», але «Мадрід». Писали «Палестина», але «Сірія». Частково це правило було трохи врегульовано в 90-ті роки. Ми вирішили зараз це правило дев’ятки поширити на власні і на загальні назви, щоб у нас не було такого, як ми пишемо «дизель-мотор», а прізвище – «Дізель».. Це, по-моєму, тільки полегшить вивчення мови.

Ми ж не відмінюємо іншомовні слова, коли в нас немає зразка. От, скажімо, «пенсне», «кашне» ми не можемо відмінювати, бо в нас немає своїх іменників середнього роду, які закінчуються на наголошений «е», тому «кашне» в нас не буде відмінюватися. А чому ми відмінюємо «інженер»? Бо воно закінчується на «р» як, наприклад, українське слово «явір». Тоді чому ж ми не відмінюємо «кіно», коли воно, за аналогією, як «вікно», «метро» як «відро». Але і чехи, і поляки, і словаки відмінюють ці слова. Так от відмінюватимуться тільки ті слова, де перед цим «о» стоїть приголосний – «кіно», «пальто», «метро». А де два голосних – ні, наприклад: «радіо», «Онтаріо».

От, наприклад, багато кого, чомусь, дуже обурює те, що ми по-новому хочемо писати «матеріальний». Але ви мені скажіть, хто в Україні каже «матеріальний»? Хто там вимовляє «а»? Ніхто не вимовляє. Всі кажуть «матер’яльний». Так ці незадовільні відгуки надіслали зросійщені українці, які ніколи не чули, як воно звучить. У цьому випадку ми якраз сліпо копіюємо російський правопис, ми ж пишемо «матерія», хоч у латинські мові «матеріа». Але ми пишемо з літерою «я». Отже, матерія – і від нього походить «матеріальний». І, до речі у нас так і було до 33 року. Або «месія», але «месіанство». Ну чому «месія», але передавали через «ія».

Українська мова найдовше чинила опір букві «ф»: у росіян – «картофель», у поляків – «картопля», а у нас – «картопля». Але потім цей звук прийшов в нашу мову, і ми кажемо «фізика», «фонетика», «Франція». Тобто, якщо він є в мові оригіналу, то там він і буде. А є звук «ф» як міжзубний «т». Він у нас у 90 відсотках передається через «т»: «математика», «лабіринт», «Тесей», «Тетчер», «патетика» і так далі. Там, де росіяни передають цей звук через «ф», нам теж наказали в 1933 році його передавати. От ми пишемо «патетика», але «пафос», хоча це однокореневі слова. Тому ми хочемо внести зміни в тих нечисленних випадках – два-три десятки слів у порівнянні з сотнями там, де «т». Спочатку ми пропонуємо запровадити подвійне написання в цих словах. Тобто, писати «марафон» і «маратон», «Афіни» і «Атени». До речі, столицю Греції ніхто, крім росіян, не називає «Афінами». І ми її називали «Атенами», коли російська мова не мала ніякого впливу на українську. Ще наші класики писали. «Пливе етер, струмує вітер, джерела б’ють», – писав Павло Тичина. – Ми хочемо, щоб усі українці світу писали одним правописом. Але не можна всього повернути. «Л» перед «-а, -о, -у» ми не пом’якшуємо. Як і раніше, буде «клуб», «план». Бо ця норма якраз і не є задніпрянською. І тоді, у 1928 році, була нав’язана».

Завдання 13. Передивіться кілька інформаційних програм телевізійного каналу «СТБ». Занотуйте слова, вимова та написання яких відповідають новій редакції правопису. Поясніть, якого правила в кожному конкретному випадку дотримується диктор.

Індивідуальне завдання. Підготуйте наукове повідомлення з теми «Український молодіжний сленг».

Запитання для самоконтролю

1. Що називають суржиком?

2. Назвіть ознаки суржику. Наведіть париклади.

3. Поясніть поняття спілкувального етикету.

4. Назвіть типові стандартні етикетні ситуації. Які мовні формули ви б застосували в кожній з них?

5. Чому народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету?

6. У яких ситуаціях при звертанні краще надати перевагу займеннику «Ви»?

7. Наведіть приклади типового звертання до судді. Які мовні форми можуть бути сприйняті, як неповага до суду?

8. Що регулюють орфографічні норми?

9. Яких змін зазнав український правопис у ХХ ст.?

Поиск по сайту: