АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Рівновага фірми у довгостроковому періоді

Читайте также:
  1. Активність. Радіоактивна рівновага.
  2. Взаємодія АD і АS. Макроекономічна рівновага
  3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
  4. Визначення конкурентної переваги фірми в даному сегменті
  5. Витрати у довготерміновому періоді.
  6. Графік 1. Рівновага на грошовому ринку.
  7. Графічна модель ринку грошей. Рівновага на ринку грошей та процент
  8. ГРАФІЧНА МОДЕЛЬ РИНКУ ГРОШЕЙ. РІВНОВАГА НА РИНКУ ГРОШЕЙ ТА ПРОЦЕНТ
  9. Значення розробки нової продукції в товарній політиці фірми
  10. Механізм установлення рівноваги підприємства в довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції (МК).
  11. Напрямки формування позитивного іміджу фірми
  12. Нова гармонія нові фірми в рамках старих компаній

У довгостроковому періоді фірми можуть входити на ринок та виходити з нього. Модель монополістичної конкуренції передбачає відсутність бар’єрів входження у галузь, тобто припускає перехід виробників (продавців) з інших галузей у дану, і навпаки. Якщо припустити, що вхід на ринок блокований, то обсяг випуску взаємозамінних товарів буде фіксованим. У цьому випадку рівновага монополістично конкурентного підприємства не відрізняється від рівноваги монополіста. Умовою рівноваги у цьому випадку є випуск такого обсягу продукції, при якому граничні витрати довгострокового періоду будуть дорівнювати граничному доходу (LMC = MRd), а ціна – ціні попиту на даний обсяг продукції.

Якщо підприємства можуть вільно входити у галузь та виходити з неї, то додатній економічний прибуток типового підприємства буде стимулом для входження у галузь нових підприємств. Оскільки ринковий попит на товари даної групи не зміниться, попит на продукцію окремого підприємства зменшиться. Це призведе до зсуву кривої попиту dd вліво і відповідний зсув кривої граничного доходу, так що врешті решт встановиться рівновага довгострокового періоду, що представлена на малюнку 8.5.

 
 


p          
  D        
  d        
      LMC    
           
P*º c*   E      
      d LATC  
    MRd D    
  q*     q  

 

Мал 8.5. Довгострокові рівноваги підприємства на ринку монополістичної конкуренції

 

Типове підприємство максимізує прибуток при обсязі випуску q*, при якому виконується рівняння LMC (q*) = MRd (q*). Воно встановлює ціну Р*, яка дорівнює довгостроковим середнім витратам LATC (q*). Таким чином, в умовах довгострокової рівноваги типове монополістично конкурентне підприємство буде отримувати нульовий економічний прибуток.

4. Нецінова конкуренція. Аргументи „за і проти” реклами.

Особливістю поведінки фірми в умовах М. К. є вплив на попит методами нецінової конкур.

Фірма, яка працювала в умовах МК намагається поліпшити становище рівноваги у довгостроковому періоді. Вона може це досягти використовуючи нецінову конкуренцію у формі диференціації та вдосконалення продукту і рекламу.

Вони часто збільшують попит на продукцію даної фірми, а якщо попит зросте більше, ніж потрібно для того щоб відшкодувати витрати на рекламу і дослідні розробки, то прибутки фірми зростуть.

Існують такі методи нецінової конкуренції, як реклама, технічні переваги, після продажне обслуговування, ефективні методи реалізації продукту, покращення споживчих можливостей і надійності продукту і розширення кола запропонованих послуг і гарантій покупця.

Нецінова конкуренція є важливим засобом реалізації технічних нововведень і покращення продукту, таке вдосконалення може відбуватися у двох напрямках:

1.покращення продукту однієї фірми заставляє інші фірми працювати краще

2.прибутки, отримані від вдалого покращення продукту можуть бути використані для фінансування наступних його покращень.

В умовах МК виробник для досягнення тимчасових переваг над конкурентами широко використовує рекламу. Якщо диференціація продукту пристосовує його до споживчого попиту, то реклама привертає увагу споживачів саме до товару цієї фірми, тобто пристосовує споживчий попит до товару і цим самим сприяє збільшення частки певної фірми на ринку. У цьому і полягає її основна мета. Існують різні думки про економічне і суспільне значення реклами, тобто дві різні точки зору щодо бажаності реклами:

1. аргументи за рекламу:

· реклама надає інформацію, яка допомагає зробити споживачам зробити розумний вибір

· реклама підтримує національну систему зв’язку, телебачення, радіо, які частково фінансуються за рахунок реклами

· вважають що реклама стимулює зміни продукту і вона заснована на виключних і корисних властивостях певного продукту

· завдяки вдалій рекламі фірма може розширити своє виробництво і за допомогою цього отримати більший прибуток, а споживачі отримають більше товарів за нижчими цінами, ніж за відсутності реклами

· вважається що реклама є силою, яка підтримує конкуренцію, надаючи інформацію про широку різноманітність продукції, реклама здатна послаблювати монопольну владу

· реклама забезпечує повну зайнятість, стимулюючи високий рівень споживчих витрат і формуючи нові споживчі потреби.

2. аргументи проти реклами:

· критики реклами вказують на те, що основна її мета переконувати людей, а не інформувати їх, тобто вважається що реклама часто заснована на безглуздих твердженнях, які бентежать споживача, а не інформують. Крім того реклама дає викривлену інформацію про товар.

· витрати на рекламу є відносно не продуктивними, тобто вони мало, або взагалі нічого не добавляють до процвітання нації. тобто критики реклами вважають, що вона являє собою галузь недоцільного використання дефіцитних ресурсів.

· Реклама забруднюєне тільки навколишнє, а і інформаційне середовище

· велика частина реклами має тенденцію до самонейтралізації (великі кошти витрачені на рекламну кампанію певною фірмою можуть бути нейтралізовані такими ж великими коштами витраченими на рекламу конкурентами)

· критики реклами стверджують, що вона сприяє зростанню монополії, тобто вона створює значні фінансові бар’єри для вступу в галузь і цим посилює ринкову владу, яку фірми вже мають.

· більшість економістів не хочуть визнавати рекламу важливим фактором, який визначає визначає рівень виробництва і зайнятості.

Згідно із сучасним оглядом, реклама – це ефективний засіб інформування споживачів і посилення конкуренції. Вона знайомить споживачів із товарами-замінниками, які посилюють конкуренцію. Також рекламування продукції зміщує криву пипиту кожної фірми вліво, роблячи її еластичнішою.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)