Ціна товару і цінова політика підприємства

Згідно класичної економічної теорії, ціна – це грошовий вираз вартості товару.

- вартість визначається суспільно-необхідними витратами праці. Але не тільки витратами, але і попитом, рівнем монополізації ринків, психологічними чинниками і так далі

Існує безліч видів і різновидів цін: світові ціни, біржові ціни, оптові і роздрібні ціни, закупівельні ціни в с/г, тарифи транспорту і енергетики, демпінгові і монопольні ціни, регульовані і ринкові ціни.

Все це різноманіття цін об'єднує єдина економічна логіка побудови. Загальною є перш за все структура ціни.

Ц = В + П

Згідно НСБУ ціна реалізації продукції включає: виробничу собівартість, адміністративні витрати, витрати на збут, прибуток і податок на додану вартість.

Ц = ВС + Ва + Вз+ П + ПДВ

де Ц - ціна;

ВС - виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

Ва - адміністративні витрати;

Вз - витрати на збут продукції;

П - сума прибутку;

ПДВ - сума податку на додану вартість.

Загальним є і те, що за допомогою цін всі учасники ринкових операцій отримують грошове відшкодування (прибуток, дохід) за участь в цих трансакціях.

Ціни диференціюються за рядом ознак, наприклад:

· по ступеню участі держави в ціноутворенні (ринкові і регульовані);

· по стадіях ціноутворення (оптова ціна виробника – ціна реалізації продукції – оптова ціна закупівлі – роздрібна ціна);

· по транспортній складовій (т.з. франкування цін) і тому подібне

Для нас найбільш важливою представляється диференціація цін по стадіях ціноутворення. Вона відображає кількісний взаємозв'язок між цінами, що складаються у міру руху товару від виробника до кінцевого споживача. В процесі просування товару формуються різні види цін – від оптової ціни виробника до роздрібної ціни.

Методи ціноутворення

Це способи формування цін на товари і послуги.

При визначенні цін на товар повинні враховуватися наступні чинники:

1) собівартість;

2) планований прибуток;

3) купівельний попит (чим вище попит, тим вище ціна продукції, і навпаки);

4) ціни продукції, що випускається підприємствами – конкурентами;

5) заходи державного регулювання (наприклад, на продукцію підприємств - монополістів).

Існує більше десятка методів встановлення цін. Одні з них засновані на обліку витрат виробництва і реалізації (витратні методи), інші – на врахуванні техніко-економічних параметрів товару (параметричні), треті – на основі різних ринкових чинників (конкуренції, маркетингу, психології споживачів і так далі).

Виділимо найбільш поширені методи в кожній з цих груп:

1. Розрахунок ціни по методу «середні витрати + прибуток»

Ц = В сер + П

При цьому як середні витрати може фігурувати собівартість, розрахована одним з відомих нам способів калькуляції:

- за повними витратами;

- за стандартних витратах (стандарт-кост);

- за неповними витратами («директ-кост»).

Отримані таким чином витрати списуються на собівартість виробу, додається розрахунковий прибуток. Застосовується монополістами, не гнучкий.

2. Розрахунок ціни на основі цільового прибутку.

Підприємство встановлює таку ціну, яка забезпечує йому бажаний рівень прибутку. У найзагальнішому випадку:

Ц = В зм + (З пост + П) / А нат

де В зм- змінні витрати на 1 продукції;

В пост – сукупні постійні витрати за певний період;

П – загальна сума цільового прибутку за той же період;

А нат – обсяг продажів в натуральному виразі

У групі параметричних методів найбільший інтерес представляють:

3. Метод питомої ціни.

Заснований на формуванні цін по одному з головних параметрів якості товару. Питома ціна розраховується шляхом ділення ціни на основний параметр якості товару.

Приклад. Фірма планує випуск нового електродвигуна потужністю 50 кВт. Для визначення ціни необхідно розрахувати питому ціну базисного електродвигуна. При ринковій ціні базисного електродвигуна потужністю 10 кВт. у 500 грн. ціна 1 кВт потужності електродвигуна складе 50 грн. (500 / 10). В цьому випадку ціна нового товару складе 50 • 50 = 2500 грн. Ціна росте пропорційно зростанню потужності виробу.

Набагато точнішим є 4. Метод регресії, що полягає у визначенні регресійних рівнянь залежності цін від величини декількох основних параметрів якості. При цьому ціна виступає як функція від різних параметрів якості товару Х1, Х2, Х3. Хn.

Ц = f (Х1, Х2, Х3.,Хn).

Третя група методів ціноутворення (на основі різних ринкових чинників) надзвичайно різноманітна. Найбільш поширеними є наступні методи:

5. Метод встановлення ціни на основі суб'єктивної цінності товару.

6. Метод психологічного ціноутворення (не 5 грн, а 4,99 грн.)

7. Метод ціноутворення з урахуванням цін конкурентів.

Поиск по сайту: