Складові власного капіталу та їх характеристика

Користувачі фінансової звітності потребують інформації про склад власного капіталу та зміни, що відбулися протягом звітного періоду. Це забезпечить їх даними про ефективність роботи підприємства і надасть кредиторам та інвесторам всі відомості щодо динаміки та перспективи їх економічних прав.

Звіт має надавати інформацію про джерела капіталу підприємства, правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів, наступне обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів, пріоритетність їх прав на майно підприємства.

Власний капітал створюється 2 шляхами:

· внесення власниками підприємства грошей та інших активів;

· накопичення суми доходу, що залишається на підприємстві.

Тобто, власний капітал – це власні джерела фінансування на підприємстві, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені на підприємстві із чистого прибутку.

За формами власний капітал поділяють на 2 категорії:

· інвестований капітал (вкладений або сплачений) – це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал, який може бути поділений за джерелами створення;

· нерозподілений прибуток – це часина чистого прибутку що не буде розподілена між акціонерами.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

· статутний капітал (сума якого визначена в установчих документах і підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарських одиниць);

· додатковий капітал (не реєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Складові власного капіталу відображаються у бухгалтерському обліку одночасно з відображенням активів (зобов’язань), які призводять до зміни власного капіталу.

Статутний капітал є внеском власників до капіталу підприємства. Статутний

капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів. Він відображує власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи.

Сума статутного капіталу відображає приватну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві і дає право її власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Акціонерне товариство може змінювати розмір статутного капіталу, згідно з рішенням акціонерів. У бухгалтерському обліку ці зміни відображаються після державної реєстрації нового розміру статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватися шляхами:

· випуск нових акцій;

· обмін облігацій на акції;

· збільшення номінальної вартості акцій.

Зменшення статутного капіталу може здійснюватися через:

· зниження номінальної вартості акцій;

· при зниженні кількості акцій існуючої номінальної вартості;

· шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Пайовий капітал – це сума пайових внесків членів спілок та інших внесків, що передбачено установчими документами. Рахунки та статті балансу «Пайовий капітал» застосовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої кооперації, де частини власного капіталу формуються як пайові внески.

Джерелом формування пайового капіталу є обов’язкові і додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів товариства.

Розміри обов’язкових пайових внесків визначаються потребами пайовиків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Обов’язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам при вибутті із членів даного підприємства, або при ліквідації.

Додаткові пайові внески вносяться на добровільних засадах з метою забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства і підлягають повному або частковому поверненню за бажанням пайовика. Щорічно при розподілі прибутку на обов’язкові і додаткові пайові внески, за рішенням зборів пайовиків нараховуються дивіденди.

Додатковий вкладений капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, тобто це є емісійний дохід.

У складі додатково вкладеного капіталу акціонерні товариства показують суму емісійного доходу, який обліковується на відповідному субрахунку, що відкривається до рахунку додатковий капітал.

Інший додатковий капітал – сума дооцінки необоротних активів, вартість активів безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал – сума резервів, створених відповідно до чинного

законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Призначається на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів переходять на наступний рік.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – сума прибутку, яка

реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку, тобто – це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власнику та формування резервного капіталу.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників за внесками до капіталу. Неоплачений капітал наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. До підсумку балансу включається оплачена вартість статутного капіталу.

Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Викуплені власні акції відображають за ціною придбання, а сума вилученого капіталу наводиться у дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Зміни, що впливають на окремі статті власного капіталу наведено у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Поиск по сайту: