|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок виконання роботи. 1. При відкритому крані к1 склянки А перевіряємо рівень води у вимірювальній трубці манометра
1. При відкритому крані к1 склянки А перевіряємо рівень води у вимірювальній трубці манометра. 2. Закриваємо кран, який з’єднує склянку А з атмосферою, відкриваємо краник к2, який з’єднаний з насосом. 3. Нагнітаємо повітря в склянку А доти, доки вода у вимірювальній трубці манометра досягне різниці 30-40 см. Потім закриваємо малий краник к2. 4. Протягом приблизно 4 хв чекаємо, поки повітря у склянці А сягне температури навколишнього середовища (тобто повністю перестане мінятися за висотою рівня води у вимірювальній трубці манометра). 5. За шкалою відраховуємо висоту h1 водяного стовпа у вимірювальній трубці манометра. 6. Плавно переводимо ручку крана к1, що з’єднує склянку А з атмосферою, від одного крайнього положення до другого. 7. Витримуємо 5 хв, поки температура повітря у склянці А дорівнюватиме температурі навколишнього середовища (тобто поки вода перестане підніматися у трубці манометра). 8. Відраховуємо різницю рівнів води h2 у вимірювальній трубці манометра. 9. Обчислюємо величину γ за формулою. Вимірювання робимо не менше, як 5 разів. Результати записуємо у таблицю:
Контрольні запитання 1. Що називається питомою теплоємністю і в яких одиницях вона вимірюється? 2. Що називається молярною теплоємністю? 3. Від чого залежить теплоємність газів? 4. Чому теплоємність Ср більша за теплоємність Cv? 5. Який фізичний зміст універсальної газової сталої? 6. Якими параметрами характеризується стан газу? 7. Що називається ізопроцесом і які процеси ви знаєте? 8. Який процес називається адіабатичним? 9. Сформулюйте перше начало термодинаміки, запишіть його вираз і поясніть величини. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ТЕПЛОТИ ПАРОУТВОРЕННЯ
МЕТА РОБОТИ: Ознайомитись з явищем фазового переходу з рідинного стану в газоподібній і навпаки, з одним із методів визначення питомої теплоти пароутворення.
Основні теоретичні відомості
Перехід речовини з рідинного стану в газоподібний стан називається пароутворенням, а зворотній процес - конденсацією. Пароутворення відбувається з поглинанням теплоти, при конденсації теплота виділяється. Кількість теплоти, яка необхідна для перетворення рідини в пару при постійній температурі називається теплотою пароутворення. Qп = rm
Величина r характеризує залежність теплоти пароутворення від роду рідини і зовнішніх умов називається питома теплота пароутворення. (Дж/кг)
Питому теплоту пароутворення води можна визначити за допомогою калориметра. Для цього в калориметр з водою випускають деяку кількість пари. В процесі теплообміну вода і калориметр отримують енергію Qотр, при цьому температура води і калориметра підвищується від t1 до θ. Qотр = свmв (θ – t1) + скmк (θ – t1) Водяна пара і утворена з неї вода (конденсат) віддають енергію Qвід. В цьому випадку вода, утворена з пари, охолоджується від tк до θ. Qвід = rmп + свmп (tк-θ)
На підставі рівняння теплового балансу Qотр = Qвід, визначають питому теплоту перетворення води.
rmп + свmп (tк-θ) = свmв (θ – t1) + скmк (θ – t1)
Прилади і обладнання 1. Калориметр. 2. Пароутворювач. 3. Сухопарник. 4. Електрична плитка. 5. Ваги з важками. 6. Термометр.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Визначити зважуванням масу внутрішньої посудини калориметра. 2. Налити у внутрішню посудину калориметра 100-150 см3 води і визначити її масу. 3. Помістити внутрішню посудину калориметра у зовнішню. 4. Зібрати установку за схемою. 5. Коли пара сильною струєю почне виходити з трубки сухопарника, виміряйте початкову температуру води t в калориметрі. Обережно занурьте кінець трубки паропроводу у воду і пропускайте пару, поки температура води не підвищиться приблизно на 10°С. 6. Вийміть трубку паропроводу з води, термометром перемішайте воду і поміряйте встановлену кінцеву температуру. 7. Визначте масу пари шляхом повторного зважування калориметра з водою. 8. Використовуючи дані досліду, складіть рівняння теплового балансу і визначте питому теплоту пароутворення води. 9. Порівняйте одержаний результат з табличним значенням питомої теплоти пароутворення води і визначте відносну похибку вимірювання. 10. Результати вимірювань, обчислень і табличні дані запишіть в таблицю
Контрольні питання: 1. Чи зміниться результат досліду при відсутності сухопарника? 2. Чому у швидковарці для приготування їжі витрачається менше часу ніж у звичайній кострюлі? 3. Дайте визначення пароутворенню і конденсації. Поясніть види пароутворення. 4. Дайте визначення теплоті пароутворення. 5. Що показує питома теплота пароутворення.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Жданов Л.С. Учебник по физике.- М.: Наука, 1975. 2. А.В.Чернов и др. Основы гидравлики и теплотехніки.- М.: Энергия, 1975. 3. Буляндра О.Ф. та інші. Теплотехніка.- К.: Вища школа, 1998. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ ПОВЕРХНІ ТЕПЛООБМІННОГО АПАРАТУ
МЕТА РОБОТИ: ознайомитись з принципом дії теплообмінних апаратів та виконати проектний розрахунок прямоточного рекуперативного теплообмінного апарату, в якому реалізується теплопередача.
Основні теоретичні відомості.
Теплообмінні апарати широко застосовуються в промисловості. До них відносять всі апарати, у яких відбувається теплообмін між гріючим середовищем, і середовищем що нагрівається. По принципу дії теплообмінні апарати ділять на три групи: 1. Рекуперативні (поверхневі) - гріюче середовище відокремлене від того, яке нагрівається стінкою через яку передається тепло. 2. Регенеративні (поверхневі) - тепло спочатку акумулюється у тепловій насадці, а потім передається середовищу, яке нагрівається шляхом продування його через цю насадку. 3. Контактні (змішуючі) - тепло передається від одного теплоносія іншому шляхом їх безпосереднього змішування. По характеру руху теплоносіїв рекуперативні (найбільш поширені) теплообмінники за схемами ділять на: прямотокові, протитокові, з перехресним током і змішані. Тепловий розрахунок рекуперативних апаратів буває двох типів: 1. Перевірний - коли обчислювач має готовий апарат, має інформацію про поверхню теплообміну. Метою розрахунку є перевірка, чи задовольнить цей апарат вимоги технологічного регламенту, тобто чи має він потрібну масову видатність m або чи забезпечить нагрівання (охолодження) продукту до визначеної температури. 2. Проектний (конструкторський) - має місце, коли створюється новий апарат і треба знати, яку він повинен мати поверхню нагріву, щоб задовольнити вимоги регламенту щодо температури продукту або потрібної продуктивності апарата. Обидва типи розрахунку базуються на двох рівняннях для теплової видатності апарата: - рівняння теплового балансу
- рівняння теплопередачі
Для проектного розрахунку обчислюють Q з першого рівняння, а з другого підраховують необхідну поверхню нагріву F. ; (м2)
Δtср - середній температурний напор вздовж поверхні нагріву. Якщо зміна температур теплоносіїв не дуже велика, то для визначення Δtс можна користуватись середньоарифметичним температурним напором. При більш точних розрахунках користуються середньологарифмічним ;
Δtб - різниця температур теплоносіїв на тому кінці теплообмінного апарату, де вона має більше значення. Δtм - різниця температур теплоносіїв на тому кінці теплообмінного апарату, де вона має менше значення. Для прямотоку
Коефіцієнт теплопередачі (К) визначають за формулою: ; Прилади і обладнання 1. Лабораторний стенд. 2. Теплообмінний апарат типу труба в трубі з розмірами, вказаними на малюнку. 3. Термометри. 4. Вентилятор.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Ввімкнути стенд і досягти встановленого теплового режиму. 2. Виміряти температури повітря, яке гріє і повітря що нагрівається
3. Розрахувати Δtср для прямотоку. 4. Визначити тепловий потік, переданий гріючим повітрям. 5. Визначити коефіцієнт теплопередачі. 6. Розрахувати поверхню теплообміну. 7. Результати вимірювань, обчислень і табличні дані запишіть в таблицю:
8. Обчислити площу теплообміну за формулою взяти за табличне значення і обчислити відносну похибку вимірювань δ= Контрольні питання 1. Назвіть і поясніть способи передачі тепла, які розрізняють в теорії і практиці. 2. Поясніть формулу Фур'є для плоскої стінки. 3. Поясніть формулу Ньютона-Ріхмана для конвективного теплообміну. 4. Складний теплообмін. Коефіцієнт теплопередачі. 5. Типи теплообмінних апаратів. 6. Основи розрахунку рекуперативних теплообмінних апаратів.
ЛІТЕРАТУРА 1. О.Ф. Буляндра та ін. Теплотехніка - К.: Вища школа, 1998. 2. А.Н. Алабовский и др.. Теплотехніка - к.: Высшая школа, 1986. 3. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни „Теплотехніка", К.: КТІХП, 1993. 4. Ерохин В.Г., Махонько М.Г. Сборник задач по основам гидравлики и теплотехники - М.: Энергия, 1979. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.) |