ТЕМА 9: Розвиток незалежної України

Бартер, бартерна торгівля — натуральний обмін одного товару або послуги на інший товар чи послугу.

Бюджет (від англ. budget — сумка, кошик) — форма утворення і витрат грошових коштів на забезпечення функціонування державної влади. Державний бюджет — це опис грошових прибутків і витрат держави на певний період часу (рік, квартал, місяць). Це фінансовий план країни чи іншого адміністративно-територіального утворення (області, району, міста). Бюджет поділяють: на центральний бюджет, бюджети областей, бюджети районів і міст, районні бюджети у містах і бюджети у сільській місцевості.

Вето (від лат. veto — забороняю) — правовий інструмент для висловлювання негативного ставлення одного державного органу до рішень іншого. Розрізняють абсолютне (заборона на виконання конкретного рішення) і відносне (введення в дію залежить від нового голосування і подання за нього кваліфікованої більшості голосів) вето.

Громадянське суспільство — сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності. Громадянське суспільство представлене через добровільні громадські організації і громадські рухи, політичні партії, незалежні засоби масової інформації, вибори і референдуми, залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної системи (суди присяжних). Ця структура може називатися громадянським суспільством лише тоді, коли в ній панують цінності громадянської культури, спілкування відбувається на засадах добровільності й толерантності.

Геополітика — напрям політичної думки, який вивчає взаємодію політичних явищ і процесів з природно-географічними факторами. Під кутом зору впливу на сферу безпеки і перспективи розвитку держави вивчають географічне розташування держави, природні ресурси, розташування торговельних шляхів та ін. Різноманітність природного середовища створює різноманітні людські спільноти. Головні засади геополітики стали основою доктрин атлантизму, нового світового порядку під проводом США. Ідеї геополітики застосовуються при розробці міжнародної політики держав.

Глобальні проблеми — проблеми, які відображають взаємозв'язок і взаємозалежність сучасної цивілізації і мають над-регіональний, наднаціональний характер, від їх розв'язання залежить майбутня доля людства і вирішити їх можна також спільними зусиллями всіх народів.

Декларація міжнародна — публічне висловлювання, в якому формулюються позиція або принципи щодо важливої міжнародної справи; може мати характер правових зобов'язань; заяви державних діячів щодо важливих міжнародних проблем мають характер декларації міжнародної.

Демократизація — це запровадження засад, перебудова держави, суспільства недемократичних принципах, поетапний процес подолання авторитаризму. На першому етапі демократизація вирішує завдання формування конкурентної політичної системи, прийняття конституції і досягнення консенсусу з принципових питань функціонування політичної системи суспільства. На другому етапі відбувається адаптація суспільства до нового політичного механізму.

Державне регулювання — форма цілеспрямованого впливу держави на економіку з метою забезпечення і підтримання її функціонування у заданому режимі, зміни і розвитку економічних відносин. Регулювання здійснюється за допомогою системи норм і засобів, які регламентують поведінку суб'єктів господарювання як через адміністративні засоби впливу (закони, накази, інструкції), так і через систему економічних методів і регуляторів (ціни, податки, банківські відсотки, пільги, санкції та ін.)

Демократичне громадянське суспільство — різновид громадянського суспільства, вирізняється тим, що його суб'єкти роблять наголос на політичній участі та потенційній опозиційності громадських об'єднань до владних структур (функція противаги). Головною справою громадянських об'єднань є прищеплення громадянам почуття політичної дієспроможності, здатності до розгляду політичних питань, а також схильності розглядати їх в ім'я загального добра. Для цієї мети вони мають внутрішньо бути ліберально-демократичними "міні-республіками", орієнтованими на публічні арени обговорення і здійснення політики.

Депутат (від лат. deputatus — визначений, посланий) — особа, що уповноважена громадянами на виконання якихось відповідальних завдань, доручень, на те, щоб репрезентувати й відстоювати їхні інтереси, виступати від їхнього імені. У всіх розвинутих країнах депутати не мають юридичних зобов'язань перед виборцями щодо своєї діяльності, тобто володіють вільним (на відміну від імперативного) мандатом і не можуть бути достроково відкликані виборцями.

Держава правова — держава, в якій реально дотримуються конституційних норм, діє система розподілу влади і практично захищені громадянські права та свободи.

Державна політика — комплекс дій уряду та підпорядкованих йому установ, що спрямовані на забезпечення функціонування та розвитку систем життєдіяльності суспільства, розв'язання соціальних проблем. Складається з ухвалення загальних (політичних) рішень та організації й управління їх виконанням (адміністрування). Головною ланкою у здійсненні державної політики є виконавча влада.

Інтеграція міжнародна — тенденція до об'єднання держав у більші угруповання. Можлива за наявності спільних інтересів держав у відповідних сферах, а також спільності політичних цілей, засад політичного та економічного устрою, єдності правових норм та ін. Передбачає тривалий процес інституціональної підготовки. ЄС — тип політичної, НАТО — військово-політичної інтеграції.

Інформаційне суспільство — поняття, яким характеризують постіндустріальну стадію розвитку на підставі великого впливу інформації, який дедалі більше зростає у зв'язку з поширенням комп'ютерних технологій.

Інфляція — кризовий стан грошової системи, зумовлений диспропорціями у розвитку суспільного виробництва. Перш за все виявляється у загальному і нерівномірному зростанні цін на товари і послуги, що веде до перерозподілу національного прибутку на користь певних соціальних груп.

Макроекономічна політика — розробка і розв'язання проблем функціонування економіки в цілому з погляду забезпечення умов стабільного економічного зростання, повної зайнятості ресурсів і мінімізації рівня інфляції.

Малий та середній підприємець — суб'єкт господарювання, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) за останній фінансовий рік чи вартість активів якого не перевищує суми, еквівалентній 500 тис. євро, визначеної за курсом НБУ, що діяв в останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких діє цей підприємець, є конкуренти зі значно більшою ринковою часткою.

Монетарна схема — правило, сформоване монетаристами: маса грошей в обігу має щорічно збільшуватися темпами, які дорівнюють потенційному темпу зростання реального ВВП; грошова маса має стабільно зростати темпом від 3 до 5 %. Порятунок від криз вбачають в антиінфляційних заходах (обмеженні та стабілізації зростання грошової маси) і критикують інші види втручання в економіку.

Місцева державна адміністрація — орган виконавчої влади в областях і районах, містах Києві та Севастополі. її голова призначається і звільняється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів. Місцева державна адміністрація підзвітна і підконтрольна органам виконавчої влади вищого рівня та обласній і районній радам у частині делегованих ним відповідною радою повноважень.

Модернізація — частина загального процесу, коли перетворення відбуваються в усіх основних компонентах суспільної системи: економічній, правовій, політичній сферах, у соціальних відносинах, системі освіти тощо. Мета модернізації полягає у забезпеченні економічного зростання, демократії, політичної стабільності, соціального порядку, добробуту, всебічного розвитку особистості, врівноваженого соціальною справедливістю і рівністю можливостей.

НАТО (North Atlantic Treaty Organization — NATO) — військовий союз держав Європи (Бельгія, Нідерланди, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія, Франція (вийшла з військової організації у 1966 р.) США, Канади. Утворена 4 квітня 1949 р. Задекларовані цілі: охорона свободи, спільної спадщини і цивілізації своїх народів, які спираються на засади демократії, свободи людини і права. Збройний напад на одну з держав-членів розглядається як напад на всі держави альянсу. Головні органи: Атлантична рада, Рада постійних представників — постійний консультативний орган, Військовий комітет — вищий військовий орган, який складається з начальників генеральних штабів усіх держав — членів. До 1989 р. — головний інструмент "стримування" СРСР і ОВД. У 1991 р. створена Північноатлантична Рада Співробітництва для встановлення відносин з країнами Центрально-Східної Європи.

Організація Об'єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація, що об'єднує майже всі країни світу (185). Утворена 24 жовтня 1945 р. Членами ООН можуть бути лише суверенні держави. Головні органи: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Секретаріат на чолі з Генеральним Секретарем, Міжнародний Суд. Виконавчим органом ООН є Рада Безпеки: 5 постійних членів (Велика Британія, Китай, США, Російська Федерація, Франція) і 10 держав, які обираються на основі принципу "географічної справедливості". Рада Безпеки несе відповідальність за справи миру і безпеки.

Пай — земельна частка, на яку надається право приватної власності на землю. Право на пай може бути об'єктом купівлі, продажу, дарування, обміну, успадкування та надання застави.

Приватизація — передача державної чи муніципальної власності за гроші або безкоштовно у власність колективів чи приватних осіб, тобто передбачає зміну власника. Приватизація є базою для формування системи ринкових відносин, це основний елемент ринкової трансформації української економіки. Об'єктами приватизації є: майно державних підприємств; державний житловий фонд; державний земельний фонд. Метою її здійснення є створення інституту приватної власності.

Парламентська фракція (від лат. fradio — розламування) — організована група депутатів парламенту чи органів місцевого самоврядування, які належать до однієї або кількох споріднених політичних партій, мають спільні позиції, прагнуть проводити в колегіальному органі певну лінію, дотримуються дисципліни. Депутатські групи і фракції мають право на пропорційне, тобто відповідне до кількості їх членів представництво в усіх робочих органах парламенту та офіційних парламентських делегаціях.

Партія політична (лат. partis — частина, відділ) — незалежне активне громадське об'єднання фізичних осіб на підставі загальних інтересів, сформульованих в основоположних ідейних настановах і програмах; виражає політичну волю своїх членів; головними завданнями є участь у визначенні політичного курсу держави, виробленні державної політики; формуванні органів влади і місцевого самоврядування; має стійку структуру і постійний характер діяльності.

Ринкова економіка — тип економічної системи, за якої економічні суб'єкти можуть виступати тільки як продавці та покупці, а процес реалізації товару має назву купівлі-продажу. Кожен виробник і споживач має свої інтереси, які або збігаються, або ні. Якщо інтереси збігаються, то відбувається купівля-продаж. Таким чином, ринок є своєрідним інструментом узгодження інтересів виробництва і попиту. Структуру ринку утворюють: ринок споживчих товарів, ринок майна, ринок робочої сили, фінансовий та інформаційний ринки.

Сепаратизм — прагнення до відокремлення й створення власної держави чи автономної області.

Трансформація — цей термін у сучасній політологічній літературі використовується для позначення процесу створення повноцінної демократичної системи.

Рада Європи — міжнародна організація, утворена 5 травня 1949 р. Десять західноєвропейськими державами (Бельгія, Велика Британія, Данія, Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Норвегія, Франція, Швеція). Налічує більш як 40 країн-членів. Головні органи — Комітет Міністрів, який складається з міністрів закордонних справ усіх держав-членів, Парламентська Асамблея. Має діючі органи: Європейський суд з прав людини, Конгрес місцевих і регіональних органів влади Європи та ін. Рішення Комітету міністрів є обов'язковим для всіх членів Ради Європи. Правовою основою діяльності є Статут і Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод, ще близько 200 конвенцій, прийнятих за роки діяльності Ради Європи.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) — створена після розпаду СРСР 8 грудня 1991 р. (Білорусь, Росія, Україна). 21 грудня 1991 р. до СНД приєдналися Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан. Не увійшли Прибалтійські країни, Грузія (приєдналася пізніше). У 1993 р. був прийнятий Статут СНД. Має діючі органи: Рада глав держав, Рада глав урядів, Рада міністрів закордонних справ, Консультаційно-координаційний комітет, Міжпарламентська асамблею, Комісія з прав людини, Господарський суд, Рада спільної безпеки, Рада міністрів оборони, Міждержавний економічний комітет та ін.

Поиск по сайту: