|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота має бути виконана комп'ютерним способом або від руки відповідно до вимог стандарту ії написання. Робота оформлюється на аркушах формату А 4 (210 х 297 мм) через 1,5 інтервали із розрахунку 28 - 30 рядків на сторінці, шрифтом Times New Roman, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А 3. Текст розміщується на сторінці, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній – 20 мм, правий – 10 мм, лівий – 30 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати 1,25 см. Титульна сторінка роботи оформляється згідно з додатком А. Після титульного аркушу розміщують послідовно: бланк для рецензії наукового керівника на курсову роботу - додаток Б, зміст роботи - додаток В, вступ, перший, другий, третій і четвертий розділи, висновки, список використаної літератури, додатки,. Текст повинен бути написаний розбірливо, можна виправляти зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень (чорного кольору) на одній сторінці. Заголовки структурних частин змісту, вступу, розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків – слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів і пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовком і подальшим чи попередним текстом має бути в межах не менше рядка (15-мм). Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Сторінки курсової роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці, зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш, відгук наукового керівника, зміст включають до загальної нумерації, але номер сторінки на них не ставлять. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки, а їх тексти – з абзацу. Підрозділи у розділах починати з тієї ж сторінки, де закінчується попередній підрозділ. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. В кінці номера та заголовка підрозділу крапку не ставлять. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам стандартів. Зразок оформлення ілюстрації - додаток И. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок...», що разом з назвою ілюстрації розміщується під рисунком, наприклад: «Рисунок – 3.2 Схема розміщення....» (другий рисунок третього розділу). Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Слова «Таблиця» розміщують справа над таблицею, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці....» з зазначенням номера таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують безпосередньо над таблицею з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком - додаток Ж. Формули та рівняння. Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки, з полями зверху та знизу не менше одного рядка. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою. Номер проставляється на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом «де» - кома. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка, відокремлюючи крапкою з комою. Переліки. Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині підрозділів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня. Посилання. Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у роботах [1-7] …».При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: «… у розділі 2 …», «дивись 2.1…», «… на рис. 1.2 …», «… у таблиці 3.1 …», «… за формулою (2.2) …», «… у додатку А…». Список використаних джерел. Список використаних джерел складається на згадану чи цитовану в роботі літературу. Не рекомендується включати в список літературу, яка, хоч і відноситься до теми, але не була прочитана. Як правило, в список використаної літератури включаються ті видання, які були вивчені в процесі засвоєння теми. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку. При оформленні списку використаних джерел слід дотримуватися бібліографічних вимог - додаток И. Додатки. Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А, Б, В...), наприклад: «Додаток А». Далі, симетрично тексту, друкується заголовок додатку. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків (згідно з вимогами стандарту літери Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ъ не використовуються), пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т.д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому друкують «Додаток» – та його найменування. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа. Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах одного додатку, наприклад, рисунок Б. 2 – другий рисунок додатку Б.; таблиця А. 1 – перша таблиця додатка А; формула (В. 3) – третя формула додатку В. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула А.1.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |