Тема: Правові основи фінансового контролю

План

1. Поняття та зміст фінансового контролю.

2. Завдання фінансового контролю.

3. Види фінансового контролю.

4. Методи фінансового контролю.

5. Організації та органи фінансового контролю.

1. Фінансовий контроль – це діяльність законодавчих і виконавчих органів державної влади і недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни, попередження правопорушень в ході утворення, розподілу і використання коштів грошових фондів держави з метою найефективнішого їх використання при виконанні завдань, що стоять перед державою.

Зміст фінансового контролю:

1) це діяльність державних органів і недержавних організацій;

2) це засіб забезпечення законності, фінансової дисципліни і запобігання правопорушень;

3) метою є найбільш ефективне використання грошових ресурсів;

4) це обстеження фактичного стану фінансової діяльності підприємств, організацій і установ для порівняння із заданими підсумками.

Фінансова дисципліна передбачає обов’язковий порядок ведення фінансового господарства, дотримання норм і правил, виконання фінансових зобов’язань всіма суб’єктами фінансових правовідносин. Вона є однією із сторін законності.

2. Завдання фінансового контролю:

1) перевірка виконання юридичними і фізичними особами зобов’язань перед державою і органами місцевого самоврядування;

2) перевірка правильності використання державними і комунальними підприємствами, організаціями і установами грошових коштів;

3) перевірка дотримання правил фінансових, розрахункових та кредитних відносин;

4) виявлення внутрішніх резервів виробництва 9підвищення продуктивності праці, рентабельності через економію грошових ресурсів, тощо);

5) попередження і усунення виявлених порушень фінансової дисципліни.

Винні притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність – догана або звільнення.

Матеріальна відповідальність буває часткова, повна і підвищена.

3. Одним із основних факторів поділу фінансового контролю на види є час його проведення.

Виділяють: попередній, поточний і наступний фінансовий контроль.

Попередній здійснюється на стадії розгляду і прийняття рішень з фінансових питань. Його метою є вибір найоптимальніших напрямків спрямування фінансових ресурсів.

Поточний фінансовий контроль – це контроль за фінансовим процесом, тобто оперативною поточною діяльністю. Метою є перевірка дотримання фінансової дисципліни та законності діяльності підприємств, організацій і установ.

Наступний контроль - це контроль за фінансовими результатами діяльності підприємств, організацій і установ (перевірка принципу цільвого спрямування бюджетних коштів).

4. Методи фінансового контролю - це сукупність прийомів, засобів та способів його здійснення.

Виділяють такі методи:

1) ревізія;

2) перевірка;

3) обстеження;

4) інспекція;

5) спостереження.

Основними методами є ревізія і перевірка. Їх зміст визначено ст. 2 ЗУ “Про Контрольно-ревізійну службу України” від 26.01.93 р.

Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності. Спосіб документального розкриття недоліків, розтрат, привласнень і крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження зловживань.

Ревізії класифікують за такими критеріями:

1) за часом проведення:

- планові;

- позапланові

2) за змістом:

- фактичні;

- документальні

Фактична ревізія – перевірка всіх сторін фінансово-господарської діяльності об’єкта. В ході ревізії перевіряють наявність матеріальних засобів, їх стан, відповідність даним обліку; касову дисципліну, документи та інше.

Документальна ревізія – передбачає перевірку лише різних фінансових документів на їх наявність, правильність оформлення, стан обліку і зберігання.

3) за періодом діяльності, який перевіряється:

- вибіркові (часткові);

- фронтальні (повні)

Вибіркова ревізія – це перевірка фінансово-господарської діяльності за певний проміжок часу.

Фронтальна – перевірка фінансової діяльності об’єкта за весь період його існування. Охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності об’єкта і проводиться, як правило, через кожні 3 – 5 років (від фронтальної до фронтальної).

4) за об’єктом діяльності:

- комплексні;

- тематичні

Комплексна – перевірка діяльності об’єкта у декількох різних сферах, яку проводять ревізори різних органів кожен за своїм напрямком.

Тематична – обстеження однієї сфери діяльності.

Кінцевий документ ревізії – акт – підписується керівником ревізійної групи та керівником і головним бухгалтером об’єкта перевірки. За наявності заперечень зі сторони останніх такі заперечення додаються до акту.

При відмові підписання акту в ньому робиться відмітка про це.

Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій чи їх підрозділів. Результати оформлюються довідкою чи доповідною запискою.

Обстеження – це перевірка, яка проводиться за приписом органів державної влади і по значно ширшому колу питань, ніж сама перевірка.

Інспекція – це перевірка стану фінансів підприємств з виїздом на місце.

Спостереження – зводиться до загального ознайомлення зі станом фінансової діяльності об’єкта. Застосовується після інших методів фінансового контролю.

6. Фінансовий контроль – це продовження і завершення управління фінансами.

В залежності від компетенції органу, який його здійснює поділяється на загальнодержавний, відомчий і аудит.

Загальнодержавний контроль здійснюють:

- ВРУ у особі постійних комітетів, які здійснюють його кожен у своїй сфері; а також у особі рахункової палати, що підпорядковується безпосередньо Верховній Раді. Рахункова палата контролює всіх суб’єктів фінансових правовідносин, якщо вони мають відношення до бюджетних коштів, або частку державної власності у статутному фонді або повністю державні підприємства.

- Президент України – має право здійснювати будь-який контроль за додержанням законності в процесі формування, розподілу і використання державних коштів. Безпосередньо президенту підкоряється ДПА.

- Кабінет Міністрів України – здійснює фінансовий контроль як безпосередньо, так і у особі Міністерства фінансів, Державного казначейства і Контрольно-ревізійної служби.

- Державна пробірна палата України.

- НАСК “Оранта”

Відомчий контроль здійснюють міністерства і відомства у межах своєї компетенції.

Аудит – перевірка фінансової діяльності суб’єктів господарювання з метою відповідності її вимогам закону, відсутності порушень фінансової дисципліни, яка проводиться незалежними особами – аудиторами.

Поиск по сайту: