Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Розрахунковий чек — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Чекодавець —- юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його. ⁴

Чекодержател ь — підприємство, котре виступає як отриму­вач коштів за чеком.

Банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунко­вий чек) підприємству або фізичній особі.

Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових розрахунків підприємств та фізичних осіб з метою зменшення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та на­дані послуги) і не підлягають сплаті готівкою.

Розрахункові чеки, які брошурують у чекову книжку на 10, 20, 25 аркушів, є бланками суворого обліку. Фізичні особи мають можливість використовувати розрахункові чеки (окремі бланки) для одноразових операцій.

Строк дії чекової книжки — один рік (розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці).

Строк дії невикористаної чекової книжки може бути подовже­но за погодженням з банком-емітентом.

Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до опла­ти в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день ви­писки не враховується).

Підприємствам не дозволяється обмінювати розрахунковий чек на готівку та отримувати решту із суми чека готівкою.

Фізи­чні особи можуть о бмінювати розрахунковий чек на готівку або отримувати решту готівкою, але не більше ніж 20% від суми чека.

Розрахунок чеком здійснюється за схемою, наведеною на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Розрахунок чеком:

1 — постачальник передає товар покупцеві; 2 — покупець передає чек постачальни­ку; 3 — постачальник передає чек у свій банк; 4 — банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; 5 — банк платника списує кошти з рахунка покупця товару; 6 — банк платника повідомляє платника про списання коштів; 7 — банк платника пере­казує банку постачальника відповідні кошти; 8 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 9 — банк постачальника повідомляє постачальника про зара­хування коштів на його рахунок

Чекова форма розрахунків має певні переваги. Це передо­всім відносне прискорення термінів розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебі­торської заборгованості. Принциповими вадами такої форми роз­рахунків є недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку че­кодавця може не бути потрібних коштів; неможливість розрахун­ків чеками на велику суму; складність оформлення чека.

Поиск по сайту: