Перш, ніж перейти до уроку як форми організації навчання, спробуємо розібратися, що в педагогіці вкладається в поняття “форма організації навчання”

Форма організації навчання – взаємодія вчителя та учнів, що регулюється заздалегідь встановленим режимом та умовами роботи. (Савченко). Зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у визначеному порядку і певному режимі. (Волкова).

Становлення форм організації навчання відбувалось з розвитком суспільства. Хронологічно першим виникло індивідуальне навчання – учні спілкувались один на один з учителем і виконували всі завдання індивідуально. Наступним етапом став індивідуально-груповий спосіб навчання – вчитель навчав групу дітей (10-15 осіб), однак навчальна робота мала індивідуальний характер, оскільки діти різного віку, неоднаково підготовлені. Діти приходять на заняття у різний час.

Наприкінці ХVІ – поч. ХVІІ ст. як індивідуальна, так і індивідуально-групова форми організації навчання вже не відповідали потребам суспільства. В братських школах України, Білорусії виникло групове навчання, яке стало основою класно-урочної форми навчання, обґрунтованої Коменським. Це система, що забезпечила масовість навчання, за якої можна “усіх навчати всьому”. Скоро стала головною системою у багатьох країнах світу.

У 20-х роках ХХ ст. в Україні виникла нова форма навчання – колективна. Навчання відбувалося без уроків та розкладу у формі організованого діалогу пар учнів, які вивчивши різноманітні теми, по черзі навчали один одного. Повністю на цей спосіб навчання не перейшла жодна сучасна школа, проте елементи цієї форми навчання використовуються і нині (наприклад, в інтерактивних технологіях).

Спроби вдосконалити сам урок як специфічну форму організації навчального процесу не припиняються з моменту його винайдення. В історії педагогіки було розроблено й апробовано такі варіанти класно-урочної системи, як:

§ Бел-ланкастерська система взаємного навчання (розроблена у 1798 р., широко застосовувалась в школах Англії та Індії для навчання великої кількості учнів одним учителем. Полягала в тому, що старші учні навчали молодших. Через гостру нестачу вчителів один учитель навчав 200–300 учнів різного віку. До обіду він працював з групою старших учнів, після обіду кращі учні працювали з молодшими, передаючи їм одержані знання. С-ма виправдовувала себе там, де не вистач. вчителів. Але не була поширена через низьку якість навчання).

§ Система Дальтон-план виникла у 1905 р. в США. Мета – пристосування темпів навчання до можливостей і здібностей кожного учня. Діти працювали індивідуально, за отриманим від учителя завданням на рік. Розкладу занять не було, колективна робота – годину, решта часу – вивчення матеріалу індивідуально звіт про виконання кожної теми перед вчителем. Модифікація Дальтон-плану в Україні мала назву бригадно-лабораторний метод. Цей метод передбачав виконання спеціально сформованими учнівськими групами (бригадами по 5–7 чол.) практичних, лабораторних робіт. Завдання могли бути єдиними або диференційованими.

Основним підходом організації системи навчання в сучасній школі залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації навчання є урок. Для класно-урочної системи організації процесу навчання характерні такі елементи:

· Основною одиницею занять є урок.

· Учні об’єднані в класи за віком та рівнем підготовки.

· Існує постійний склад класу на весь період шкільного навчання.

· Заняття обов’язкові для всіх.

· Існує розклад занять, перерв, єдиний навчальний рік, канікули.

· Робота усіх учнів у класі відбувається одночасно і по одній темі за єдиним для всіх учнів планом.

· Навчальним процесом керує вчитель.

Незважаючи на широке визнання в світі, класно-урочна система має багато недоліків:

Ø орієнтованість на середнього учня;

Ø часто висока складність навчання для слабких учнів через темп та зміст навчання;

Ø неможливість повної реалізації у навчальному процесі індивідуальних особливостей учнів.

Тому у ХХ ст. до уроку долучились такі ФОН, як консультації, семінари, практичні заняття тощо.

У дидактиці під уроком розуміють основну одиницю освітнього процесу, чітко обмежену часовими рамками (45 хвилин), планом роботи та складом учнів (класом). Урок проводиться під керівництвом учителя. У процесі навчання урок відіграє інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі його компоненти, як мета, зміст, методи, засоби навчання, взаємодія вчителя та учнів.

Поиск по сайту: