Класні години є найбільш поширеними та найбільш організаційно простими формами виховної діяльності

Форми виховання

Форми виховання (виховної роботи) – це варіанти організації конкретного виховного процесу; композиційна побудова виховного заходу. Вони завжди взаємопов'язані зі змістом. В педагогічній літературі і шкільній практиці інколи використо­вують поняття: "організаційні форми виховання", "виховні справи", "колективні творчі справи". При цьому також мають на увазі спроби організації виховного процесу, спроби доцільної організації колектив­ної та індивідуальної діяльності учнів. Широке розповсюдження одержало й визначення поняття "виховний захід".

Виховний захід – це організована дія колективу, спрямована на досягнення якої-небудь мети.

В педагогічній літературі немає єдиного підходу до класифікації форм виховної роботи. Найбільш поширеною є класифікація організа­ційних форм виховання в залежності від того, як організовані учні: масові форми (участь всього класу), гурткова (групова) форма та індивідуальна.

Заслуговує на увагу підхід до визначення форм виховної діяль­ності, пов'язаної з напрямами виховної роботи класного керівника (вихователя). Наприклад, організації пізнавальної діяльності учнів найбільше відповідають такі форми: вікторина, аукціон знань, "Що? Де? Коли?", конкурс проектів, конкурс ерудитів, інтелектуальний конкурс, ділові ігри, турнір риторів, наукові конференції учнів, кон­курс винахідників та фантазерів, різноманітні форми роботи з кни­гою (читацькі конференції та ін.), усний журнал "Вчись учитись" та ін.

При реалізації завдань морального виховання і самовиховання широко використовуються такі форми: круглий стіл, прес-конференції, диспути, вечори запитань та відповідей, бесіди на етичні теми, про самовиховання, огляд літератури з різноманітних питань, літерату­рно-музичні композиції, акції милосердя, пошукова діяльність та ін.

Практика свідчить, що діяльності, пов'язаній з профорієнтаці­єю учнів, найбільше сприяють такі форми: зустрічі з представниками різних професій, екскурсії на виробництво, гра-конкурс "Чия професія краща?", "Як вибрати професію?", "У світі професій" та ін.

При організації естетичного виховання широко використову­ються: літературні та музичні вечори, "Час поезії", екскурсії в музеї та на виставки, прогулянки на природу, бесіди про музику та живопис, "Вчись цінувати красу рідної природи", шкільні дискотеки, свята мистецтв, огляди журналів, випуск рукописних журналів.

При організації фізичного виховання широко використовуються: ігри типу "Веселі старти", малі олімпійські ігри, туристичні походи та естафети, зустрічі з представниками різних видів спорту, спор­тивні вечори, бесіди про гігієну, здоров'я та фізичну культуру.

Класні години є найбільш поширеними та найбільш організаційно простими формами виховної діяльності.

Класна година – спеціально організована ціннісно-орієнтована спільна діяльність вчителя та учнів, що сприяє формуванню в школярів системи ставлень до оточуючого середовища, до людини, суспільства, праці, науки, мистецтва, природи та до самого себе.

Основні компоненти К.Г.:

– Цільовий. Це компонент, пов’язаний з розвитком індивідуальності, суб’єктивності і креативності дитини; з проектуванням і становленням унікального способу її ж/д.

– Змістовий. Зміст К.Г. є особистісно значущим. Включається матеріал, необхідний для формування самостійності, самореалізації, само стверджувальної особистості дитини.

– Організаційно-діяльнісний. Учні є повноправними організаторами К.Г, передбачається активна участь і зацікавленість кожної дитини; актуалізація її життєвого досвіду, прояв і розвиток її індивідуальності.

– Оцінно-аналітичний. Критеріями результативності К.Г. є прояви і збагачення життєвого досвіду дитини, індивідуально-особистісне значення засвоюваної інформації, розвиток індивідуальності і творчих здібностей учня.

Організація класної години починається з психологічної підготовки учнів до серйозної розмови. Важливу частину загальної організаційної роботи становить і підготовка приміщення до даного заходу. Кімната, у якій буде проводитися класна година, повинна бути чисто прибрана, провітрена. Добре, якщо на столі стоять квіти. Тема класної години може бути написана на дошці або плакаті, де вказуються питання, що підлягають обговоренню. На аркуші паперу як афоризм можна написати слова видатної особистості або цитату з відомої книги.

Тривалість класної години повинна бути обґрунтованою. Досвідчений класний керівник намагається не затягувати класну годину, закінчити її до того, як діти відчують утому. Перша класна година, особливо в 5 класі, може тривати 20 – 30 хвилин, в 9 – 11 класах — більше 1 години (коли розглядається актуальна тема, що зацікавила кожного школяра). Однак у будь-якому разі треба враховувати вимоги до режиму дня учнів.

У структурному відношенні класна година складається із трьох частин: вступної, основної й заключної.

Призначення вступної частини: активізувати увагу учнів, забезпечити достатньо серйозне й поважне ставлення до теми розмови, визначити місце й значення обговорюваного питання в житті людини, виробництві, розвиткові суспільства.

Цілі основної частини визначаються виховними завданнями класної години. Під час заключної частини важливо стимулювати потребу школярів у самовихованні, їхнє бажання внести зміни в роботу класу.

Зміст класних годин, методи й форми взаємодії вихованців із класним керівником залежать не тільки від віку учнів, але й їхньої позиції.

Якщо на перших класних годинах організатором є класний керівник й інформацію надає він, то на наступних класних годинах до їх проведення можуть підключатися й школярі. Залучаючи учнів до ведення розмови про життя, класний керівник учить їх аналізувати життєві явища.

Поиск по сайту: