 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Засоби діагностики успішності навчання
Навчальна дисципліна «Туристичне ресурсознавство» оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається із 2 модулів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студента з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку відвідування занять студентами та їхньої успішності.
До форм поточного контролю належить оцінювання:
- модульні заняття (1 модуль – 10 балів, 2 модуль - 10 балів) разом 20 балів;
- якість та правильність виконання практичних та семінарських робіт (16 робіт – 30 балів.
Підсумковий контроль: іспит – 50 балів.
Розподіл балів, що присвоюється студентам
Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)
| Поточне тестування та самостійна робота | Підсумковий тест (екзамен) | Сума | ||||||||
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль | |||||||||
| М1 | П 1-11 | М2 | П 11-16 | |||||||
П1, П2... П 9 – теми практичних робіт
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).
Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;
Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS
| Оцінка ECTS | Оцінка в балах | За національною шкалою | ||
| Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку | Залік | |||
| А | 90 – 100 | Відмінно | Зараховано | |
| В | 81-89 | Дуже добре | ||
| С | 71-80 | Добре | ||
| D | 61-70 | Задовільно | ||
| Е | 51-60 | Достатньо |
Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.
Методичне забезпечення
1. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Туристичне ресурсознавство» для студентів спеціальності «Туризм». / Уклали: Паньків Н.М., Монастирський В.Р. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 50 с.
2 Паньків Н.М. Туристично-ресурсний потенціал України: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 87 с.
3. Паньків Н.М. Туристичне ресурсознавство: навч. Посібник / Наталія Паньків. / Львів: Український бестселер, 2011. – 238 с.
Рекомендована література
Базова
1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: ВПЦ,,Київський у-т, 2003. – 395 с.
2. Бейдик О.О. Рекреаційне районування // ГЕУ. У 3-х т. – К.: Вид-во ім. М.П. Бажана, 1990. – т.3. – с. 120.
3. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. – К.: Ін-т туризму федерації профспілок України, 1998. – 130 с.
4. Вуйцик В.С. Державний історико-архітектуриний заповідник у Львові: - Львів: Каменяр, 1991. – 175 с.
5. Данилюк А.Г. Традиційна архітектура регіонів України: Полісся. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – 147 с.
6. Кусков А.С. Туристское ресурсоведение: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А.С. Кусков. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 208 с.
7. Масличенко В. А. Туристские ресурсы. / В. А. Масличенко. – Хабаровск: ДВГУПС, 2006. - 320 с.
8. Паньків Н.М. Туристичне ресурсознавство: навч. посібник / Наталія Паньків. / Львів: Український бестселер, 2011. – 238 с.
9.Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. К: Центр навчальної літератури, 2007. - 230 с.
Допоміжна
1.Географічна енциклопедія України. – К.: Українська енциклопедія ім. М. Бажана. Т.1, 1989.-416 с.; Т.2, 1990-480 с.; Т.3 -480 с.
2. Заповідники та національні природні парки України /Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 232 с.
3. Заставний Ф. Д. Географія України. – Львів: Світ, 1993. – 560 с.
4. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312 с.
5. Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів: 1997. – 259 с.
6. Рутинський М. Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 160 с.
7. Туристичні ресурси України / За ред. О. І. Лугова. – К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1996. – 352 с.
8. Федунь О. В. Бальнеологічні ресурси Прикарпаття. – Львів: ВНТЛ, 1999. – 108 с
Поиск по сайту: