 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Вплив електромагнітних полів на навколишнє середовище
Для того щоб в просторі виникли електромагнітні хвилі необхідно мати джерело електромагнітної енергії (генератор – перетворювач високочастотних коливань).
Формування електромагнітної хвилі в просторі проходить за допомогою антени підключеної до генератора, причому враховуються геометричні розміри антен відносно довжини хвилі. Таким чином будь-яка радіотехнічна система включає три основні елементи: генератор частоти, модулятор сигналу і антену
Біологічна дія електромагнітних випромінювань на даний час вивчається на різних рівнях – молекулярному, клітинному та глобальному.
В якості представників молекулярного рівня розглядають молекули нуклеїнових кислот, білків, вуглеводнів. Це нижній рівень на якому починаються процеси життєдіяльності – обмін речовин і енергії, феномен кодування і передачі спадкової інформації.
Результатом патологічних змін дії організму за рахунок електромагнітних полів може бути погіршення зору, захисної здатності організму. При короткочасній дії електромагнітних полів великої інтенсивності може виникати променева хвороба.
Під дією електромагнітних полів достатньо великих рівнів спостерігається підвищена втомлюваність, роздратованість, ослаблення пам’яті, безсоння, загальна слабкість. При систематичній дії напруженості поля високих частот (120 В/м) і ультрависоких частот (35 В\м) спостерігається порушення серцевої діяльності.
Для частот в діапазоні від 150 до 450 МГц спостерігаються фізіологічні відхилення поведінки людини, при інтенсивності падаючого поля від 0,1 до 1 мВт/см2.
На даний час є спроби пояснити дію електромагнітних полів виходячи з його електричних властивостей. Ефекти, які проявляються в організмі людини і на поверхні живої тканини розділяють на:
- Теплові, які спостерігаються при інтенсивних потоках енергії радіочастот;
- Нетеплові, які виникають при незначних рівнях ЕМП.
В таблиці наведені мінімальні (порогові) значення інтенсивності ЕМП, при яких спостерігається тепловий ефект.
| Частота (довжина) хвилі | Інтенсивність ЕМП |
| 500 кГц (600м) | 800 В/м |
| 69,7 МГц (4,3 м) | 200 В/м |
| 300 – 3000 МГц (1 – 0,1м) | 40 В/м2 |
| 10 ГГц (3см) | 5 – 10 мВт/см2 |
| 30 – 3000 ГГц (1 – 0,1м) | 7 мВт/см2 |
При взаємодії електромагнітних коливань з молекулами організму проходить перетворення проникаючої енергії поля в кінетичну енергію молекул організму, що призводить до нагрівання тіла людини.
Поглинання енергії призводить до підвищення температури. В результаті чого можлива денатурація білка. Збільшення проникності кліткових мембран. Пониження активності ферментів.
При тривалій дії ЕМП малої інтенсивності можуть виникати зміни в корі головного мозку людини. Частотний діапазон найбільшої чутливості мозку є 6 – 20 Гц.
ЗАХИСТ ВІД ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛЕЙ ТА ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ.
Вибір методу захисту від ЕМП залежить від їхньої характеристики, яку стандартизує Міжнародний консультативний комітет по діапазонах частот (довжинах хвиль).
| №діа пазону | Частота (f) | Довжина хвилі (l) | Метричний діапазон хвиль (частота) |
| 30-300 кГц | 104-103 м | Кілометрові (низькі частоти. НЧ) | |
| 300-3000 кГц | 103-102 м | Гектометрові (середні частоти, СЧ) | |
| 3-30 МГц | 100 –10 м | Декаметрові (високі, ВЧ) | |
| 30 –300 МГц | 10 –1 м | Метрові (надвисокі частоти, НВЧ) | |
| 300–3000 МГц | 1 – 0,1 м | Дециметрові (ультрависокі. УВЧ) | |
| 3 – 30 ГГц | 10 – 1 см | Сантиметрові (Зверхвисокі частоти, ЗВЧ) | |
| 30 –300 ГГц | 1 – 0,1 см | Міліметрові (надвисокі частоти, НВЧ) |
В джерел ЕМП розрізняють ближню (індукційну) та дальню (випромінюючу) зону дії.
Ближня зона реалізується на відстані 
де ЕМП ще не сформувались. В таких джерел слабо виражена магнітна складова напруженості, тому в діапазонах від 5 – 8 оцінюється електричною складовою напруженості поля Е (В/м).
Якщо віддаль збільшується тоді стають чітко вираженими електрична та магнітна складова ЕМП, тому в діапазонах частот 9-11 враховують поверхневу густину потоку енергії (ППЕ), яка вимірюється в Вт/м2.
При одночасній дії декількох джерел сумарне значення параметрів ЕМП рівне сумі кожного зокрема.
Гранично допустимі рівні (ГДР) напруженості ЕМП встановлені “Санітарними нормами і правилами захисту населення” №2971-34.
ГДР для:
- середини приміщень –0,5 кВ/м
- на території житлової забудови – 1
- на ділянках перетину автомобільних доріг –10
- в місцевості малодоступній для населення – 15
- в загородженій місцевості де доступ населення заборонений – 20 кВ/м.
При наявності декількох джерел випромінювання, які працюють в різних радіочастотних діапазонах, напруженість поля джерелами високих частот і надвисоких частот на границі санітарно-захисної зони повинна відповідати такій вимозі.
Основний засіб захисту навколишнього середовища від ЕМП є захист відстанню, а також вибору характеристики направленості, висоти розташування і конструктивних особливостей антен, рельєфу місцевості і поверхової забудови.
Зоною обмеженої забудови є територія де на висоті більше 2 м від поверхні землі перевищується гранично - допустимий рівень. Зовнішню границю зони визначають по максимальній висоті будівель на рівні верхнього поверху яких гранично - допустимий рівень електромагнітного поля не перевищує норму. Наприклад, при напруженості в 330 кВт відстань крайніх фаз до землі має бути не менше 20 м, а відстань по горизонталі не менше 2 м.
При проектуванні житлових і адміністративних будівель розташованих в зоні дії електромагнітних полів необхідно враховувати екрануючу здатність будівельних конструкцій:
ППЕ - площа потоку енергії зовнішньої та внутрішньої поверхонь.
Послаблення електромагнітних випромінювань будівельними конструкціями залежить від матеріалу: наприклад, цегляна стіна товщиною 70 мм послаблює хвилю на 21 дцБ при довжині хвилі 3 см і на 16 дцБ при довжині хвилі 10 см; міжповерхове покриття відповідно на 22 і 2 дцБ, віконні подвійні рами – на 18 і 7 дцБ при тих же довжинах хвиль.
Масляна фарба створюючи гладку поверхню відбиває 30% електромагнітної енергії сантиметрового діапазону. Вапнякові покриття мають незначну відбиваючу здатність.
Напруженість електричного поля в будівлях в межах санітарно-захисної зони (для високовольтних ліній в 300-500 кВ), які мають неметалічне покриття може бути знижена встановленням металічної сітки на даху цих будівель. Яку необхідно заземляти в двох місцях.
На відкритих територіях напруженість електричного поля можна знизити екрануючими перегородками у вигляді залізобетонних плит, або висадженням дерев висотою не менше 2 м.
Для зменшення рівня електромагнітних полів в промислових зонах або безпосередньо в цехах використовують екранування обладнання за допомогою спеціального облицювання стелі і стін робочих приміщень матеріалами з великим вмістом вуглецю.
Оцінку напруженості постійних магнітних полів вимірюють величиною магнітного потоку і знаючи площу поперечного січення катушки приладу визначають магнітну індукцію методом ділення першого на друге, значення якої для повітряного середовища чисельно рівне напруженості поля.
Вимірювання рівнів електромагнітних полів повинні проводити:
- при прийманні нових та реконструйованих об’єктів;
- при проведенні текучого санітарного нагляду.
Поиск по сайту: