|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Характеристика електромагнітних полівВиникнення науки - радіотехніки завдяки винаходу радіо 7 травня 1895року А.С. Поповим спричинило необхідність захисту від електромагнітних хвиль, тому що передача інформації на відстані за допомогою електричних сигналів і є основною задачею радіотехніки. Можна стверджувати, що ЕМП це випромінювання електромагнітної енергії яка представляє собою хвилеподібний рух енергії від джерела в простір з швидкістю близькою до швидкості світла (3 108 м/с). ЕМП мають масу, енергії можуть існувати в просторі без електричних зарядів і провідників струму. В електромагнітній хвилі, яка змінюється в часі електричні і магнітні поля перпендикулярні однин одному і до напрямку розповсюдження. Вони характеризуються вектором електричної напруженості (Е) і вектором магнітної напруженості (Н). Якщо вектор Е розташований в площині перпендикулярній до поверхні землі то така хвиля називається вертикально поляризована, якщо горизонтально землі, то така хвиля має горизонтальну поляризацію. Якщо ЕМ хвиля проходить через будь-яку точку простору, то в даній точці напруженість електричного і магнітного полів періодично зростають і спадають. Тому фронт хвилі має сферичну форму. Немаловажною характеристикою електромагнітної хвилі є інтерференція, тобто їх накладання в просторі, що приводить до утворення сумарної хвилі, напруженість якої може бути від нуля до суми абсолютних значень амплітуд хвиль, які накладаються. Дифракція – це здатність електромагнітної хвилі відхилятися від прямолінійного руху завдяки чому вони можуть обминати перепони на своєму шляху. Явища дифракції обумовлено тим, що місце падіння електромагнітних хвиль стає джерелом вторинного випромінювання, за рахунок якого і проходить огинання перепон. Дифракція проявляється тим більше, чим більше довжина хвилі порівняно з лінійними розмірами перепони. Це поясняються тим, що зі збільшення довжини хвилі зменшуються втрати і збільшуються їх розсіювання в повітрі. Рефракція – це властивість радіохвиль, яка проявляється в викривленні напрямку розповсюдження в неоднорідному середовищі. Для того, щоб електромагнітні поля були носіями повідомлень, їх піддають процесу модуляції, який полягає в зміні амплітуди, частоти і фази коливань. Дані явища можливі тому що змінюється кут напрямку електромагнітного поля в часі. Радіосигнал, який має в собі інформацію можна розрахувати і представити в наступному вигляді:
Де а – сигнал з частотою w o , q -фаза, А – амплітуда, t – період коливання. Частота і період пов’язані між собою:
А кутова частота рівна: для тонального сигналу низької частоти.
При чому довжина хвилі залежить від частоти випромінювання: де відповідно: швидкість світла і частота. Якщо виразити швидкість світла в м/с, а частоту в МГц тоді довжина хвилі в метрах буде рівна: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |