АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відбір даних із таблиць засобами SQL

Читайте также:
  1. Аналіз даних засобами Excel
  2. Аналіз систематизованих та згрупованих статистичних даних
  3. Аналіз таблиць «Синтаксис» і «Словосполучення».
  4. База даних і система управління базою даних СППР
  5. Бланк паспорта складається з м'якої обкладинки, форзаца, сторінки даних і 32 паперових сторінок.
  6. БУХГАЛТЕРСЬКИХ ДАНИХ)
  7. В залежності від вихідних даних та способів їх поєднання всі методи діляться на 2 класи.
  8. В яких межах може бути віднесена на валові витрати вартість розданих зразків товарів, безплатно наданих послуг (при відрядженні за кордон)?
  9. Введення даних у таблицю
  10. Введення і перевірка даних
  11. Виданих Державним казначейством України
  12. Види баз даних у СППР

Відбір даних із таблиць полягає в одержанні із них полів і записів, які задовільняють певні умови. Результат виконання запиту, на основі якого відбираються записи, називають вибіркою. Дані можна вибирати із однієї або декількох таблиць з допомогою оператора SELECT. Він має наступний формат:

SELECT [DISTINCT] {*| <Список полів>}

FROM <Список таблиць>

[WHERE <Умови відбору>]

[ORDER BY <Список полів для сортування>]

[GROUP BY <список полів для групування>]

[HAVING <умови групування>]

[UNION <вкладенний оператор SELECT>]

Тут SELECT – ключове слово, яке повідомляє СУБД, що ця команда – запит. Всі запити починаються цим словом з наступним пробілом.

В результатному наборі даних можуть дозволятися або не дозволятися записи, які повторюються (тобто мають одинакові значення всіх полів). Цим режимом керує оператор DISTINCT. Якщо він відсутній, то в наборі даних дозволяються записи, які повторюються.

В оператор SELECT обов’язково включається: список полів і операнд FROM, інші операнди можуть бути відсутні. Ключове слово FROM з наступним пробілом й іменами таблиць вказує на джерело інформації для запиту. В списку таблиць повинна бути як мінімум одна таблиця.

Якщо в набір даних потрібно включити всі поля таблиці, то замість перерахованих імен полів вказують символ “*”. Якщо список містить поля декількох таблиць, то для вказання належності поля до таблиці використовують складене ім’я, яке включає ім’я таблиці та ім’я поля, розділені крапкою:

<ім’я таблиці>.<ім’я поля>.

 

Операнд WHERE задає умови (критерії) відбору, які повинні задовольняти записи в результатному наборі даних. Вираз, який описує умову відбору, є логічним. Його елементами можуть бути імена полів, операції порівняння, арифметичні і логічні операції, спеціальні функції LIKE, NULL, IN.

Операнд GROUP BY дозволяє виділяти групи записів в результатному наборі даних. Групою є записи з однаковими значеннями в полях, перерахованим за операндом GROUP BY.

Операнд HAVING діє сумісно з оператором GROUP BY і використовується для відбору записів всередині групи.

Операнд ORDER BY містить список полів, які визначають порядок сортування записів результатного набору даних. По замовчуванню сортування відбувається в порядку зростання значень. Якщо необхідно посортувати по спаданню, то після імені цього поля вказується описувач DESK.

Оператори SELECT можуть мати складну структуру і бути вкладеними один в одного. Для об’єднання операторів використовується операнд UNION, в якому розміщається вкладений оператор SELECT, який називають підзапитом.

Тут у синтаксичних конструкціях використовуються наступні позначення:

· зірочка (*) для позначення "усі" - використовується у звичайному для програмування змісті, тобто "усі випадки, що задовольняють умову";

· квадратні дужки ([]) - означають, що конструкції, укладені в ці дужки, є необов'язковими (тобто можуть бути опущені);

· фігурні дужки ({}) - означають, що конструкції, укладені в ці дужки, повинні розглядатися як цілі синтаксичні одиниці, тобто вони дозволяють уточнити порядок розбору синтаксичних конструкцій, заміняючи звичайні дужки, які використовуються в синтаксисі SQL;

· трикрапка (...) - вказує на те, що безпосередньо попередня йому синтаксична одиниця факультативно може повторюватися один чи більш раз;

· пряма риска (|) - означає наявність вибору з двох чи більше можливостей. Наприклад, позначення ASC|DESC указує: можна вибрати один з термінів ASC чи DESC; коли ж один з елементів вибору укладений у квадратні дужки, то це означає, що він вибирається за замовчуванням (так, [ASC]|DESC означає, що відсутність усієї цієї конструкції буде сприйматися як вибір ASC);

· крапка з комою (;) - завершальний елемент операторів SQL;

· кома (,) - використовується для відокремлення елементів списків;

· пробіли () - можуть вводитися для підвищення наочності між будь-якими синтаксичними конструкціями операторів SQL;

· прописні жирні латинські букви і символи - використовуються для написання конструкцій мови SQL і повинні (якщо це спеціально не обговорено) записуватися точно так, як показано;

· малі літери - використовуються для написання конструкцій, що повинні замінятися конкретними значеннями, обраними користувачем, причому для визначеності окремі слова цих конструкцій зв'язуються між собою символом підкреслення (_);

· терміни таблиця, стовпець,... - заміняють (з метою скорочення тексту синтаксичних конструкцій) терміни ім'я_таблиці, ім'я_стовпця,..., відповідно;

· термін таблиця - використовується для узагальнення таких видів таблиць, як базова_таблиця, вигляд чи псевдонім; тут псевдонім служить для тимчасового (на момент виконання запиту) перейменування і (чи) створення робочої копії базової_таблиці (вигляду).

 

Управління полями

Управління полями полягає у виборі полів таблиці (таблиць), які повинні ввійти в результатний набір даних. Приклад відбору всіх полів у таблиці:

 

select * from stat

 

В результаті цього запиту із таблиці stat в набір даних попадають всі поля і всі записи. При цьому порядок полів у наборі даних відповідає порядку фізичних полів у таблиці.

Приклад перегляду декількох таблиць одночасно:

 

select *

from stat

select *

from obsag

 

В результаті цього запиту із таблиць stat і obsag виводяться всі поля і всі записи таблиць.

Якщо необхідно вибрати дані лише з декількох полів таблиці, то після слова SELECT через кому перелічуються у потрібному порядку назви цих полів. Порядок полів у наборі відповідатиме порядку полів у списку. Якщо ім’я поля вказано у списку неодноразово, то в наборі даних буде декілька стовпців з однаковими іменами і даними. Наприклад:

 

select cod, osvita

from stat

 

В результаті виконання цього SQL-запиту здійснюється відбір із таблиці записів тільки двох полів: cod, osvita.

Крім фізичних полів таблиць, у набір даних можна включати розрахункові поля. Для отримання розрахункового поля в списку полів вказується не ім’я цього поля, а вираз, за яким розраховується його значення. Наприклад:

 

select cod, summa, summa - 20

from obsag

 

У полі summa – 20 виведеться значення поля summa, зменшене на 20.

Записи можуть мати одинакові значення деяких полів. Для того щоб включити в набір даних тільки записи з унікальними значеннями, перед списком полів вказується описувач DISTINCT:

 

SELECТ DISTINCT <ім’я поля>, <ім’я поля >

FROM <ім’я таблиці>

Наприклад, вивести із таблиці obsag коди рекламних агентів, які виконали операції:

Select distinct cod

from obsag

 

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)