ГРУПОВА РОБОТА НА УРОЦІ

АКТУАЛІЗАЦІЯ

На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальних операцій.

По-перше, учні активно пригадують усе те, що вони знають з теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати. Важливим тут є те, що в результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Це є важливим, бо знання, які набуваються на довгий строк, можуть оформитися на основі того, що вже відомо та зрозуміло. Інформація, подана поза контекстом, або інформація, яку учні не спроможні пов»язати з відомим їм, може бути втрачена дуже швидко. Потрібно пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів думати про те, що вони знають. Отже, актуазізація має на меті:

· «оживити» в пам»яті вже наявні знання;

· Неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають;

· Встановити мету навчання;

· Зосередити увагу учнів на темі;

· Представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї;

УСВІДОМЛЕННЯ

На цьому етапі учні вступають у контакт із новою інформацією та їдеями. Цей контакт може мати форму читання, слухання або проведення експерименту. Це – фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня. У цей час учень смостійно підтримує свою зацікавленість у роботі.

Важливим завданням на стадії усвідомлення змісту є підтримка зусиль учня перевірити своє власне розуміння. Діти, які ефективно вчаться, читатимуть, перевірятимуть правильність свого сприйняття в ході того, як стикатимуться з інформацією. Слухаючи, вони запитуватимуть або робитимуть нотатки про те, що збентежило чи буде незрозумілим, задля того, щоб з»ясувати це пізніше. Розуміння змісту вимагає тривалої залученості та самоперевірки. Пасивні учні просто не звертатимуть увагт на непорозуміння, неузгодженість чи відверті похибки в інформації. Крім того, коли учні перевіряють своє власне розуміння, вони починають пристосовувати інформацію до існуючих у їхній свідомості схем. Вони цілеспрямовано сполучають нове з уже відомим. Учні встановлюють зв»язки між свідомим і новим, щоб утворити нове бачення.

РЕФЛЕКСІЯ

Під рефлексією у психології розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає. У даному випадку рефлексія має на меті:

· Узагальнити основні ідеї;

· Обмінятися думками;

· Виявити особисте ставлення;

· Опробувати ці ідеї;

· Поставити додаткові завдання та запитання.

Про цей ступінь досить часто забувають під час навчання, однак він теж є дуже важливим. Саме в ході рефлексії учні консолідують нововивчене та активно реструктурують свої схеми для включення нових понять. На цьому ступені учень претворює нове знання на своє власне, забезпечується довготривалість знань.

ГРУПОВА РОБОТА НА УРОЦІ

Особливий акцент під час розвитку критичного мислення робиться на організації групової роботи, так як саме вона має значні переваги. На відміну від лекції, де переважає монологічна мова вчителя, і від самостійної роботи учня, де доводиться опиратися на сформовані в них мотиви до осмисленого навчання, на заняттях з використанням групової форми роботи відбувається копітка робота невеликих груп і вчителя з відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють вчителю бачити кожного учня у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв»язків між усіма присутніми, стимулюють процеси глибокого осмислення діяльності, полегшують діагностику результативності процесу. Групова діяльність – це спільна діяльність учителя й учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та співпраці.Отже, групова форма діяльності має наступні преваги на уроці:

· За однаковий проміжок часу більше виконано роботи;

· Висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

· Формується вміння співпрацювати;

· Формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;

· Розвивається навчальна діяльність.

КРИТИЧНЕ ЧИТАННЯ

Навчити учня критично читати – це важлива складова формування і розвитку компетентного учня. Всі друковані матеріали, що ми використовуємо на уроці, мають певні особливості, що визначають, як треба з ними працювати, як їх аналізувати та використовувати.Під час навчання дітей критичного мислення, коли розвивається їхня соціально-критична грамотність, в учнів треба розвивати вміння роздумувати, міркувати над прочитаним.дуже важливо навчити учнів самостійно, швидко і ефективно здобувати інформацію з друкованого джерела. Ці навички будуть дуже корисні дітям у подальшому навчанні і професійній діяльності.

МЕТОДИ КРИТИЧНОГО ЧИТАННЯ:

1. ЧИТАННЯ ТЕКСТУ ІЗ ПОЗНАЧКАМИ

2. ЧИТАННЯ З МАРКУВАННЯМ ТЕКСТУ

3. ЧИТАННЯ У ПАРАХ

4. ЧИТАЄМО ТА ЗАПИТУЄМО

5. ВЗАЄМНЕ НАВЧАННЯ

6. СПРЯМОВАНЕ ЧИТАННЯ

7. ЗАПИТАННЯ ДО АВТОРА

8. ЩОДЕННИК ПОДВІЙНИХ ЗАПИСІВ

9. М-СХЕМА

10. СЕНКАН

11. ДІАГРАМА ЕЙЛЕРА-ВЕННА

12. П»ЯТИХВИЛИННЕ ЕСЕ

Поиск по сайту: