Економічні кризи настають періодично – при екстремальному розвитку протиріч і наслідком кризи є тимчасове розрішення цих протиріч ціною часткового руйнування продуктивних сил

Є й немарксистські теорії, які пояснюють кризи інакше, їх ми будемо розглядати в курсі макроекономіки. В цьому курсі в якості причин циклічності звичайно називають: недостатній ефективний сукупний попит; коливання в обсязі виробництва капітальних благ (інвестиційних товарів); нерівномірність розвитку НТП; коливання грошової маси.

Незважаючи на відмінність у підходах, практично всі згадані економічні концепції розглядають економічний цикл як породження внутрішніх причин. Це — так звані інтернальні теорії. Ті ж теорії, які пояснюють економічні цикли зовнішніми причинами — наприклад, зміною сонячної активності, що призводить до неврожаю в сільському господарстві та до загального економічного спаду; війнами та різними політичними потрясіннями; освоєнням нових територій (що зумовлює надмірну міграцію робочої сили), називаються екстернальними.

Отже, капіталістичне виробництво розвивається циклічно.

5 питання. Економічний цикл і його фази.

Економічний цикл – період між двома кризами або чергування спадів і підйомів в діловій активності.

Економічний цикл включає в себе 4 фази: криза, депресія, пожвавлення, підйом (піднесення). Основна фаза – криза.

Прояви економічних циклів можна побачити за рядом ознак — показників економічної активності, основними з яких є: рівень завантаженості виробничих потужностей; сукупні обсяги виробництва; загальний рівень цін; зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів; прибутки та курси акцій найбільших корпорацій; динаміка попиту на товари тривалого користування; інвестиції у нове будівництво тощо.

Криза це різке порушення існуючої макроекономічної рівноваги внаслідок диспропорцій, що зростають. Спостерігається надлишкове накопичення капіталу, яке проявляється як надвиробництво товарів. Пропозиція товарів перевищує платоспроможний попит. Ціни падають. Прибутки скорочуються. Позичковий процент високий – нема чим сплачувати борги бо не вдалось реалізувати товари й зростає попит на кредит. Виробництво згортається. Курси цінних паперів падають. Деякі підприємці розорюються (банкрутства стають масовими), зростає безробіття, знижується зарплата.

Наприкінці кризи товарні запаси розсмоктуються (скорочується виробництво, якась частка товарів псується). Розорення слабких підприємців приводить до підвищення середнього, суспільно нормального рівня продуктивності труда, це викликає зниження вартості товарів, у тому числі здешевлюються засоби виробництва (елементи постійного капіталу) і предмети споживання. Криза завершується з початком депресії.

Депресія — це фаза циклу, яка виявляється в застої виробництва. Падіння виробництва припиняється, відбувається просте відтворення, створюються передумови зростання. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. Позичковий процент знижується тому що вільні гроші надходять у банки і ставка позичкового процента падає до свого мінімального значення. Ціни, зарплата – найнижчі. Наприкінці депресії виробництво стає прибутковим. Починається оновлення основного капіталу ® підвищується продуктивність труда ® знижується індивідуальна вартість товарів ® капіталісти, які оновили основний капітал, отримують надлишкову додаткову вартість. Оновлення із-за морального зношування основного капіталу стає масовим. Попит на елементи основного капіталу зростає. Починається пожвавлення.

Пожвавлення. Пожвавлення розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття. Підприємці намагаються відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції в нову, продуктивнішу техніку. Попит на засоби виробництва зростає ® розширення виробництва в І підрозділі суспільного виробництва ® розширення виробництва в ІІ підрозділі (додаткові робітники, зростання фонду зарплати). Ціни, прибуток, зарплата зростають. Виробництво досягає до кризового рівня і починається підйом.

Підйом – обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня й економіка вступає у фазу піднесення. Ціни, прибуток, зарплата, процент – зростають. Інтенсивно розширюється виробництво, зростають зайнятість і фонд зарплати. Таким чином, розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке, проте, вже закладає основу для наступної нової кризи, котра і завершатиме цикл.

Оновлення основного капіталу закінчується його надлишковим нагромадженням (додаткові капіталовкладення не приносять очікуваного прибутку).

Надлишкове нагромадження капіталу проявляється в труднощах з реалізацією продукції, неможливості отримати очікуваний прибуток від інвестицій і свідчить про те, що фаза підйому закінчилась і почався черговий спад виробництва.

Накопичуються “надлишкові” виробничі потужності ® надвиробництво товарів (не вдається реалізувати) ® падають ціни ® зменшуються прибутки ® скорочується попит на засоби виробництва ® наступає криза.

Матеріальна основа періодичності криз – відтворення, відновлення основного капіталу. Оновлення основного капіталу – фактор подолання кризи (воно об’єктивно необхідне для підвищення норми прибутку), а кінець кінцем саме воно приводить до надлишкового накопичення виробничих потужностей, надвиробництва товарів і наступної кризи.

Обґрунтування чотирифазної структури циклу було зроблено К. Марксом. Графічно це подано на рис. 1, де ОА — загальна лінія розвитку виробництва за значний період (тренд); Q — обсяг виробництва у національній економіці; t — час; ВС — ламана лінія руху фаз циклу.

Рис. 1. Фази економічного циклу

Органічна цілісність циклу виявляється в тому, що в кожній з його фаз формуються умови для переходу до іншої. При цьому такий перехід здійснюється в основному на засадах ринкових регуляторів, отже, як правило, автоматично.

В залежності від тривалості циклу, в сучасній літературі розрізнюють:

1. Малі цикли (цикли Кітчина) з тривалістю 3-5 років, що генерує динаміка відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах. Ці цикли були відкриті|відчиняти| в 1920-і роки англійським економістом Джозефом Китчиним. В рамках|у рамках| циклу Китчина відбувається|походить| порушення і відновлення ринкової рівноваги попиту і пропозиції|речення| товарів на ринку, якому відповідає певний рівень і співвідношення ринкових цін. Нинішній спад циклу Китчина виявився в різкому падінні світового попиту на більшість товарів, внаслідок чого в нижній його крапці|точці,точка-тире| в 2009 році об'єм|обсяг| світової торгівлі за даними ВТО впав|обвалював| на 12%.

2. Середні цикли або промислово-торгівельні цикли (цикли Жюгляра) з тривалістю 7-11 років як відображення особливостей відтворення засобів праці із відносно коротким строком функціонування (обладнання, станки, машини, інструменти), взаємодії різноманітних грошово-кредитних факторів. Саме ці цикли досліджував Маркс.

3. Цикли Кузнеця з|із| характерним|вдача| періодом приблизно в 20-22 роки. Вони були відкриті|відчиняти| в 1930 році лауреатом Нобелівської премії Саймоном Кузнецом, який пов'язував ці цикли з демографічними процесами і відповідними змінами в об'ємах|обсягах| будівництва, тому він назвав|накликав| їх "будівельними" циклами. В даний час|нині| цикли Кузнеця розглядаються|розглядують| в ширшому аспекті, як інфраструктурні цикли. Спад в циклі Кузнеця в 2007-2008 рр. виявився в іпотечній кризі і різкому скороченні об'ємів|обсягів| будівництва в житловій, виробничій і інфраструктурній сферах розвинених країн, а так само в падінні цін на житло.

4. Великі цикли Кондратьєва або довгохвильові цикли з тривалістю 40-60 років. Їх головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі національного виробництва, його структурна перебудова у зв¢язку з НТП, відтворення на новій технологічній базі засобів праці з найбільш тривалим терміном використання (будівлі, споруди – канали, залізничні дороги). У 2008 році світова економіка увійшла до низхідної| хвилі шостого К-цикла, в процесі якої відбудеться формування нового шостого технологічного устрою (ТУ), заснованого на нано-|, біо-| і інших новітніх|найновіших| технологіях, без розвитку яких подальше|дальше| зростання|зріст| світової економіки буде неможливе.

У|біля,в| деяких| дослідженнях| наводиться наступна|слідуючу| хронологія циклів Н. Кондратьева впродовж|упродовж| всієї індустріальної стадії капіталізму:

I. К-цикл: знижувальна | хвиля з серед. XVIII століття|віки| до кінця 1780-х рр.

підвищувальна хвиля: з|із| кін.1780-х рр. до 1814-20 рр.

II. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1814-20 рр. до 1844-51 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1844-51 рр. до 1870-75 рр.

III. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1870-75 рр. до 1890-96 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1890-96 рр. до 1914-20 рр.

IV. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1914-20 рр. до 1939-45 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1939-45 рр. до 1966-71 рр.

V. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1966-71 рр. до 1980-85 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1980-85 рр. до 2003-08 рр.

VI. К-цикл: знижувальна хвиля: з 2003-08 рр. до 2020-25 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 2020-25 рр. до 2044-50 рр.

Зараз світ|світ| увійшов у знижувальну | хвилю шостого К-цикла на фазі «Великих потрясінь», і ми стали свідками|очевидцями| не тільки|не лише| однієї з найкрупніших фінансово-економічних криз за останніх 100 років, але і початку процесу Великих потрясінь в політичній сфері, коли «загорілась» арабська північ Африки і Близький Схід. Процес Великих потрясінь, що почався|розпочинав,зачинав|, свідчить про те, що політико-економічна система, що сформувалася між двома Світовими війнами, лідером якої були|з'являлися,являлися| США, а домінантним енергоресурсом - нафтою, підійшла до свого завершення. І в найближчих 10 років вона стане надбанням історії, а лідером світового економічного розвитку, швидше за все|скоріш за все|, стане Китай.

Важливо відмітити, що приблизно, раз в півстоліття входження у фазу падіння відразу чотирьох економічних циклів різної тривалості співпадають|збігаються| за часом і виникає ефект резонансу. Так в 2007-2008 рр. виник ефект резонансу, коли в циклах: Китчина, Жюгляра, Кузнеця і Кондратьєва практично одночасно були пройдені|минати,спливати| верхні пікові точки розвитку, і почалася|розпочинала,зачинала| фаза спаду.

Цикли Китчина - це короткострокові|короткотермінові| економічні цикли з|із| характерним|вдача| періодом 3-5 років, відкриті|відчиняти| в 1920-і роки англійським економістом Джозефом Китчиним. В рамках|у рамках| циклу Китчина відбувається|походить| порушення і відновлення ринкової рівноваги попиту і пропозиції|речення| товарів на ринку, якому відповідає певний рівень і співвідношення ринкових цін. Рівновагою першого порядку|ладу| називав Н.Д. Кондратьєв рівновага на ринку, Китчина, що досягається в циклі. Нинішній спад циклу Китчина виявився в різкому падінні світового попиту на більшість товарів, внаслідок чого в нижній його крапці|точці,точка-тире| в 2009 році об'єм|обсяг| світової торгівлі за даними ВТО впав|обвалював| на 12%.