В історії оподаткування (у глобальному масштабі) зазвичай виділяють три етапи

Зародження держави і податків

Виникнення податків своїм корінням йде в глибоку давнину, в часи формування суспільства та виникнення суспільних потреб.
Дуже цікава і різноманітна форма податків, податкової системи стародавніх країн залежала від цільової спрямованості їх стягнення та потреб суспільства, але головним є те, що саме зародження та формування держави є передумовою виникнення податків.
Податкові системи пройшли тривалий шлях розвитку, в якому вони утверджуються як головний інструмент держави.
Саме на прикладі стародавніх країн ми бачимо різноманітність податків, відмінності податкових систем, їх динаміку в ті часи, а також становлення їх як самостійного інституту в усіх державах світу.

Податки в такій формі, в якій ми з ними стикаємося в сучасних умовах, склались відносно недавно. Хоча основні елементи механізму оподаткування зародилися ще в давнині.

Стародавні держави жили за рахунок війн з сусідами, їх правителі розпочинали війну, як тільки в скарбниці закінчувались кошти. Спочатку найбільш могутні держави від одноразових контрибуцій переходили до постійного збору данини. Але з розвитком цивілізації держави навчились захищати себе від ворожих сусідів. Вони почали створювати постійні армії, для утримування яких потрібні були стабільні надходження коштів. Спочатку правителі просто грабували своїх підданих, але вже скоро їм прийшлося просити згоди у суспільства як на збір податків, так і на ведення війн.

Таким чином, однією з передумов для виникнення податків стали військові витрати. Перехід від натурального господарства до грошового, зародження та формування держави також є передумовами виникнення податків.

Головним інструментом держави є податкова політика. До цього сучасні держави дійшли далеко не зразу. Податкові системи пройшли тривалий шлях розвитку від особистого, прибуткового та майнового оподаткування до розгалуженої системи різноманітних загальних, регіональних та місцевих податків.

Податки як метод та джерело формування прибутків держави з’явилися в глибокій давнині і в процесі історичкого розвитку пройшли суттєву еволюцію. Розглянувши історію країн Стародавнього Світу (Єгипту, Вавілону, Індії, Китаю, Греції, Риму) можна прослідкувати розвиток податкової системи.

Отже, виникнення держави – це пристосування суспільства до нових умовам, змін у виробництві, служить тому, щоб нові економічні відносини у приватній власності зберігалися, підтримувалися, розвивалися. Державна влада – це влада не всього суспільства, а лише його частини, вона стоїть над суспільством, відокремлена від нього тим, що виражає інтереси не всього суспільства, а тільки економічно сильної меншини, чужа основній масі населення. Таку владу над суспільством називають публічною.

Податки, як головне джерело державних доходів, мають багатовікову історію. Цілісна система оподаткування в кожній країні сформувалась в результаті тривалого періоду становлення і розвитку держави. В древніх класичних державах податки стають вже суто світською повинністю в зв‘язку із розвитком самої ідеї державності.

В епоху феодалізму спостерігалося послаблення урядової влади, що зменшило роль податків. В кінці XV на початку XVI ст. відбулося значне зміцнення урядо вої влади, формувалась постійна армія, розвивалась внутрішня та зовнішня торгівля, натуральне господарство поступово витіснялося грошовим. Усе це стало поштовхом для розвитку і вдосконалення обкладання. Найбільшого поширення набули податки у вигляді мита, тобто плати за послуги, які держава надавала окремим громадянам (судове мито, мито за переміщення людей і товарів, мито як винагорода за безпеку на дорогах, за устрій доріг, мостів, портів тощо).

Цікаво, що суцільне оподаткування власних підданих вважалося образливим, оскільки воно нагадувало данину, якою обкладалися підкорені народи. Але поступово, піл тиском всезростаючих потреб держави, оподаткування запроваджується і всередині країни, спочатку у вигляді непрямих податків, тому що вони були не такі помітні й відчутні. Однак збільшення розмірів непрямих податків має певні межі та дуже часто наштовхуєтьсяся на опір у вигляді відкритих повстань. Тому уряди були змушені шукати інші джерела поповнення державної скарбниці, насамперед за допомогою прямих податків.

Першими видами прямих податків стали подушні (поголовні) та поземельні. Широке застосування цих податків пояснюється відносною простотою механізму справляння, сталою базою оподаткування, неможливістю ухиляння від сплати. З розвитком промисловості з'являються прямі податки з доходів (прибутку) капіталістичних підприємств.

В історії оподаткування (у глобальному масштабі) зазвичай виділяють три етапи.

Перший - від древнього світу і до початку середньовіччя - це зародження інституту податків, які поки що мали випадковий і тимчасовий характер, справлялися у примітивних формах, дуже часто в натуральному вигляді.

Другий етап охоплює XVI - XVIII ст. і характеризується зміцненням феодальних держав, грошових господарств країн, бурхливим розвитком податків, які стягувалися майже за все - вікна, двері, майно, бороди, спадщину, землю, будинки, товари, прибутки, з холостяків, євреїв, повій, ПОКІЙНИКІВ тощо.

Лише наприкінці XVIII ст. настає цивілізованіший третій етап розвитку податків. Саме цього часу набувають поширення ідеї про законність і природність обкладання для задоволення державних потреб, обґрунтовуються найважливіші засади оподаткування. Кількість податків зменшується, вони стають одноманітнішими, держава відмовляється від дріб'язкових зборів, а надає перевагу тим, які можуть суттєво поповнити скарбницю. Відпрацьовуються також технічні прийоми збирання податків. Свого найвищого розквіту й удосконалення податки набувають в умовах ринкового господарства.

Поиск по сайту: