|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Внутрішня будова кореняРослинна клітинна Клітина – основний структурний, функціональний і відтворюючий елемент живої матерії. У 1665 році англійський фізик Роберт Гук вперше відкрив клітину. Також була відкрита клітинна теорія Матіосом Шлейдоном та Теодор Шванном. Сучасна клітина теорія містить такі положення: Клітина являє собою основу структурної і функціональної організації рослин і тварин; клітини рослин і тварин подібні за будовою і розвиваються аналогічно; Клітини всіх організмів мають мембранну будову; Ядро клітини є її головним регулярним органоїдом; Клітинна будова живих організмів свідчення єдності їхнього походження. Рослинна клітина складається з поверхневого апарату, цитоплазми і ядра. До поверхневого апарату входить: плазматична мембрана надмембранні структури підмембранні структури Надмембранною структурою рослинних клітин є – оболонка, або клітинна стінка (яка складаєтьсяз целюлози). Клітинна оболонка – це мертве утворення, що розміщується на поверхні плазматичної мембрани. Вона є проникна для води та газів. До її складу входить: целюлоза, геміцелюлоза, пектин. Підмембранні комплекси клітини – мікронитки, мікротрубочки, пелікула. В цитоплазмі є внутрішній цитоскелет, що складається з мікротрабекулярної системи, мікротрубочок і мікрофіламентів. Мікротрабекулярна система являє собою мережу з тонких фібрил, які зв’язують всі внутрішньоклітинні компоненти. Мікротрубочки являють собою порожнисті нерозгалужені циліндри, які виконують опорну функцію в клітині, надаючи їй певної форми. Вони також утворюють веретено поділу та забезпечують переміщення клітинних органел. Мікрофіламенти – тонкі нитки, розташовані у всій цитоплазмі клітини. Мікрофіламенти утворюються із білка актину. Внутрішньоклітинна речовина (цитоплазма) являє собою складну систему, що містить воду та різні сполуки. Цитоплазма – внутрішнє середовище оточене мембраною, що забезпечує взаємодію органоїдів. Органели – це постійно диференційовані ділянки цитоплазми, які мають певні функції і будову. До органел відносять: Ендоплазматичну сітку, рибосоми, лізосоми, Комплекс Гольджі, мітохондрії, пластиди, клітинний центр, мікротрубочки. I. Клітинний центр (центріолі) – це не мембранні органели, округлої форми. Функції: Формування веретена поділу; II. Ендоплазматична сітка (ЕПС) – це система каналів і порожнин. Розрізняють два типи ЕПС: Зерниста (містить рибосоми) Гладенька (не містить рибосоми) Функції: У зернистій ЕПС відбувається синтез білка; У гладенькій ЕПС здійснюється накопичення жирів і вуглеводів; Транспорт; Утворення вакуолей; III. Комплекс Гольджі – складчаста сітка порожнин, трубочок та міхурців навколо ядра: Функції: Накопичує та виводить із клітини продукти обміну речовин; Бере участь у синтезі лізосоми; IV. Лізосоми - одномембранні органели вакуолярної системи клітин. Функції: Містить ферменти для розщеплення жирів, вуглеводів та білків; V. Вакуолі – відносно великі одномембранні органоїди, наповнені клітинним соком. У вакуолях нагромаджуються поживні речовини, солі та інші. Вони здатні осмотичним шляхом поглинати воду. Функції: Накопичує поживні речовини; Регулюють осмотичний тиск в клітині; Іноді виконують спеціалізовані функції: скоротливі вакуолі, травні вакуолі; VI. Мітохондрії – це двомембранні органоїди клітини. Функції: Синтез АТФ; VII. Пластиди – двомембранні органоїди. Існує три види пластид: Хлоропласти (зелені пластинки беруть участь у фотосинтезі) Хромласти (зафарбовані листки, від них залежить колір рослин) Лейкопласти (безбарвні пластинки, зберігають запаси поживних речовин) VIII. Ядро – найважливіший компонент клітини, що забезпечує збереження та реалізацію генетичної інформації. Функції: Збереження спадкової інформації; Реалізація спадкової інформації шляхом синтезу білка; Передача спадкової інформації; Тканини Ботаніка - Це наука яка вивчає рослини їх походження розвиток зовнішню і внутрішню будову класифікацію географічне поширення. Тканина – Це Група клітин які виконують спільну функцію і мають спільну будову. Наука поділяє рослині тканини таким чином.
Корінь Корінь це – вегетативний орган рослини, який виконує наступні функції; Підтримує рослину у ґрунті; Абсорбує воду з поживними речовинами; Виділяє у грунт вуглекислий газ а також слиз; Запасає поживні речовини; Бере участь у вегетативному розмноженні; Типи коренів Головний – він утворений з ембріона насінини, він є центральний найбільший корінь; Бічні – вони ростуть на головному корені; Додаткові – вони ростуть на стеблах і підтримують рослину у ґрунті; Кореневі системи Стрижньова – добре розвинений головний корінь; Мичкувата - корінь утворений з великої кількості додаткових коренів; Змішана – має добре розвинений головний та численні додаткові корені. Які ростуть на стеблі(наприклад капуста соняшника). Зони кореня Чохлик – вкриває кінчик кореня рослини утворений з твірної тканини; Чохлик захищає корінь при пересуванні, у грунт клітини чохлика відшаровуються і на їх місці з являються нові; Зона поділу – утворена з твірної тканини з дрібних клітин які щільно прилягають одна до одної і швидко діляться; Зона розтягування – клітини продовгуваті, також щільно розташовані одна до одної, швидко діляться і завдяки зонам поділу і розтягування корінь росте у довжину. Тут виникає сила яка проштовхує корінь у грунт; Сосна – вкрита кореневими волосками які мають довжину 1-2 см і мають здатність втягувати воду з живильними речовинами. Кореневі волоски можуть рости до 20 діб і на їхніх місцях виникають нові по мірі росту зони, які мають довжину 1-2 см. Провідна – (зона бічних коренів) Найдовша зона кореня яка містить провідні судини і при переносі води з поживними речовинами до стебла;
Внутрішня будова кореня Якщо розрізати корінь поперек ми побачимо, що він складає ться з наступних шарів: Епіблема – це видозміна кори, під нею розміщена первина кора, яка є багато шаровою. Тут накопичується багато поживних речовин, також відбувається синтез речовин в центральному циліндрі. Перицикл – це твірна тканина, яка дає початок бічним кореням і її називають кортиковим шаром, внутрішній вміст перецикла паранхімальна тканина, в ній є пучки провідних судин які оточені механічною тканиною. Ріст кореня Ріст кореня залежить від вологості та родючості ґрунту, температури і вмісту у ґрунті кисню, а також від фотосинтезу, який відбувається в стеблі. Видозміни кореня Корені які виконують додаткові функції називають видозміненими. Розрізняють: Кореневі бульби у них запасаються поживні речовини (наприклад жоржина). Коренеплоди також запасають поживні речовини (морква, редиска). Повітряні ростуть на стеблі і захоплюють кисень та поживні речовини (орхідея, ліани). Дихальні ростуть в гору, наприклад у рослин які живуть у болотах (болотяний кипарис). Ходульні (Опорні), вони утримують рослину, наприклад (у фікуса). Корні присоски утворюються у рослин паразитів (натина вовчок). Корні причіпки характерні для лазячих рослин (фікус). Симбіотичні ростуть разом з грибами.
Пагін Пагін -утворений з бруньки, стебла, листка. Брунька Це зачатковий пагін, який має апікальну твірну тканину і здатний деякий час зберігати твірну тканину від зовнішнього впливу. Всі бруньки вкриті лусочками, у деяких рослин на поверхню виділяються клейкі речовини, які захищають від проникнення бруду води, бактерій, холоду. Брунька яка вкрита лусочками називається – закрита, а невкрита - гола. Бруньки поділяються на: Генеративні – квітка Вегетативні – корінь та пагін За місцем розташування на стеблі: Верхівкові – забезпечують ріст рослини вверх Бічні – забезпечують ріст бічних пагонів Ріст стебла буває: Апікальний Бічний
Стебло Стебло це - вегетативний орган рослини, який виростає з зачаткового пагона рослини і забезпечує зв'язок рослини з навколишнім середовищем, та виконує наступні функції: Несе на собі листки бруньки плід; Бере участь у фотосинтезі і газообміні; Всмоктує поживні речовини; Бере участь у розмноженні; За формою стебла поділяють на: Циліндричні – злаки; Тригранне – (осока, смикавець) Чотиригранне – (м’ята, глуха кропива) Багатогранне – (щавель, кактус) Округле – (береза, дуб, сосна, ялина) Також поділяються на: Стоячі – злаки Повзучі – конюшина Виткі – берізка Чіпкі – виноград
Серцевина Утворена з основної тканини, в якій запасаються поживні речовини, у деяких рослинах клітини руйнуються і утворюється дупло. Видозміни стебла поділяються на Надземні та Підземні. Надземні Колючки - допомагають у захисті стебла від поїдання. Вусики – слугують для розмноження. Листок Вегетативний орган рослини, який забезпечує взаємозв’язок рослин з навколишнім середовищем. Листок здійснює фотосинтез, накопичує поживні речовини,а також бере участь у диханні та вегетативному розмноженні. Складається з черешка листової пластинки. Розрізняють листки: Сидячі та Черешкові Типи розташування листка: Спіральне Супротивне Мутовчасте Типи жилкування: Паралельне Дугове Сітчасте Дихотомічне Внутрішня будова листка: Епідерма Продихи Жилка Губчаста тканина М’яка Стовпчаста
Якщо розрізати листову пластинку поперек ми побачимо, що вона вкрита епідермою. Це жива тканина яка складається з шарів клітин, які не містять хлоропластів в епідермі, а містяться продихи. Через продихи, до листка потрапляє кисень та відбувається випаровування зайвої води. Продихи розміщені з верху пластинки. Продихи відкриваються в ночі і вони регулюють вміст води. М’якоть листочка утворена з основної паренхіми і складається з двох тканин: а) стовпчаста - утворена з клітин які розташовуються одне коло одного у вигляді стовпчиків клітин, тут відбувається фотосинтез. До листків через продихи потрапляє СО2, а з кореня потрапляє CO2+H2O які переносяться до хлоропластів, і в результаті хімічних реакцій відбувається фотосинтез, в процесі якого утворюється глюкоза яка перетворюється на крохмаль і виділяє кисень. Листки вбирають кисень і виділяють вуглекислий газ (СО2). Жилка утворена з судин трахеї, а ситоподібні трубки оточені механічною тканиною і слугують для проходження води та мінеральних речовин. Видозміни листка Листки які виконують додаткову функцію називаються видозміненими.Вони виконують такі функції: Накопичення води (алое) Накопичення речовин (Капуста) Колючки захисна (кактус) Перетравлюють комах (Росичка) Беруть участь у вегетативному розмножені(фіалка) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.) |