Значення водоростей у природі та житті людини

Значення водоростей:

Беруть участь у кровообігу речовин у природі;

Разом із автотрофними бактеріями у процесі фотосинтезу виділяють кисень;

Деякі беруть участь у самоочищенні водойм;

Є кормом для тварин і людей;

Є джерелом промислової сировини, із бурих водоростей отримують (альгінати, йод, бром, мікроелементи);

Деякі види водоростей є об’єктами біологічних досліджень;

Відділ мохи

Найдавнішими рослинами вважаються мохи. Вони уважаються сліпою гілкою еволюції вони розповсюджені по всій земній корі та можуть мати розмір до 50 см. Містять твірну і провідну тканину, не мають корнів, прикріплюються за допомогою ризоїдів на прикладі (зозулиний льон).У житті усіх мохів відбувається чергування поколінь. Гаметофіт у мохоподібних представлений рослинами: дводольними (на одній рослині розміщені чоловічі статеві органи Архегонії) а на жіночі (Антеридії). Після злиття гамет утворюється зигота, яка дає початок спорофіту – приставляється ніжкою на кінці якої розташована коробочка, яка містить спори та достигаючи розсіюються на землю. Із спори виростає заросток, який називається протонема (має вигляд розгалуженої зеленої нитки) і на заростку утворюється бруньки які дають початок гаметофіту.

Малюнок

Сфагнові мохи

Це мохи які проживають у болотах і приводять до утворення торфу. Сфагнові мохи не мають корнів і живуть на поверхні водоймища. Функцію коренів виконують мертві клітини, які розміщені між живими. Коли мохи гинуть, вони падають на дно болота і не гниють тому що містять кислоту, яка руйнує бактерії гниття. Таким чином нашаровується торф і за 10 років утворюється 1 см торфу.

Значення мохів

Роль мохоподібних у природі та житті людини:

Зберігають вологу;

Спричиняють заболочування території;

Сприяють утворені торфу;

Здатні накопичувати радіоактивні речовини;

Сфагнові мохи можна використовувати як замінник вати;

Плауноподібні

Живуть на всій земній корі, дуже довгі рослини у яких в перше появився корінь (можуть досягати 40 м). В Україні розповсюджений плавун булавистий у лісах має стебло 3 м, яке стелиться по землі і закручується у спіралі (Ведмежі круга) тому що у центрі розташовані старі стебла. Стебло та корні війчасті, і на стеблі утворюються вертикальні пагони, які мають довжину до 35 см в середину літа на пагоні утворюється складні волоски які містять спори. Спори достигають, падають на землю і переносяться водою (не тонуть тому що містять олію). Потрапивши в землю зі спори розвивається зародок (протелема) він розвивається під землею.

Хвощеподібні

Давні рослини у наш час зустрічається близько 30 видів це: багаторічні трав’янисті рослини. Стебла можуть мати від кількох сантиметрів до кількох метрів і мають велику кількість вузлів, на яких розміщені бічні гілочки які розташовані мутовчесто і дуже дрібненькі, без кольорів. Листочки у житті хвощів домінують спорофіт.

Хвощ польовий -багаторічна трав’яниста рослина, росте до 40 см. На весні з являються весняні пагони, на верхівці яких розташовані спорангії у вигляді шишок зі спорами темного бурого кольору. Літом з’являється пагони зеленого кольору з бічними гілочками. Мають розгалужене кореневище на кореневищі розташовані бульби в яких запасаються поживні речовини (крохмаль). Спори достигають і розповсюджуються, але вони мають спіралеподібні стрічки. Спора падає на землю і проростає. Розрізняють два види спор: а) з одних розвивається чоловічий Гаметофіт б) жіночий. Запліднення гамет відбувається тільки при наявності води. З заплідненої зиготи виростає молодий спорофіт на жіночому зароді, а чоловічий гине після запліднення.

Функції

Утворюють кам’яне вугілля;

Не використовується в їжу, тому що містить кремній;

Є лікарськими рослинами;

У їжу споживаються кореневі бульби;

Папоротеподібні

До 10 тисяч видів мають різний розмір, від 30 м до кількох сантиметрів. В Україні проростають біля 56 видів. Розглянемо на прикладі (щитника чоловічого).

Трав’яниста багаторічна рослина, яка має видозмінений пагін на кореневищі розміщені лусочки, листочки починають виростати равликоподібно. Листочки великі, з тильної сторони розміщені мішечки (Соруси) в них достигають спори (їх є 64).

Спори достигають і падають на землю. Виростає заросток у вигляді серцеподібної пластинки прикріплюються пластинки ризоїдами, які мають діаметр 1 см. На заростках розвиваються статеві органи антеридії і архілонії. Злиття гамет відбувається тільки в наявності води. З зародку виростає молодий спорофіт.

МАЛЮНОК

Значення

Як декоративні речовини

Давні відмерлі папороті утворили кам’яне вугілля

Застосовуються у народній медицині з стьожковими червами.

Застосовується в їжу.

Голонасінні

Голонасінні – це рослини в яких вперши з’явилася насінина, проте вона невкрита плодом. Ці багаторічні рослини живуть до 400 років мають деревовидне стебло, головні та бічні корені. Листки у вигляді голок, які замінюються у них один раз на 3-5 роки. У хвойних лісах будуються санаторії для людей які хворі на хвороби дихальних шляхів (тому що вони містять фітонциди – біологічно активні речовини). Розмножуються голонасінні за допомогою шишок.

МАЛЮНОК

Запліднення жіночих шишок відбувається на весні. Пилок розвіюється вітром і потрапляє на жіночі шишки.

Значення:

Це най розповсюдженні дерева які утворюють соснові ліси. З ялиці одержують деревину з якої виготовляють інструменти; а з мормони отримують деревину яка не гниє 200р.

Покритонасінні

Покритонасінні або Квіткові – відділ вищих рослин, що утворились у другій половині мезозою. Найхарактернішими ознаками покритонасінних рослин є наявність квітки і плоду. Із зав’язі квітки розвивається плід, у якій знаходиться одна або більше насінин. Їм характерні такі ознаки:

подвійне запліднення, в результаті якого утворюється зародок.

відбувається прискорений розвиток, та редукція жіночих і чоловічих гаметофітів.

наявність у деревині справжніх судин(трахей).

завдяки наявності вегетативних органів, появляється краща здатність до вегетативного розмноження.

Покритонасінні поділяються на два класи: Дводольні та Однодольні.

Чашолистики (Ч)

Пелюстки (П)

Тичинки (Т)

Оцвітина (О)

Дводольні

Однодольні

Царство Грибів

Гриби – величезна група що налічує понад 100 тисяч видів. Згідно з сучасною системою органічного світу гриби виділені в окреме царство.

Вони як тварини виділяють у ґрунт сечовину. Містять у клітинах хітин. Утворюють підчас обміні речовин глікоген.

Як рослини у них необмежений ріст. Вони абсорбують воду з поживними речовинами і утворюють спори.

За способом живлення сапрофіти – використовують відмерлі організми. Також гриби паразити які живуть за рахунок інших організмів.

Вегетативне тіло грибів міцелій або грибниця являє собою систему тонких розгалужених ниток гіфів, які знаходяться на поверхні або всередині. У нижчих грибів у гіфа немає перетинок тому вони мають вигляд однієї гігантської галузистої клітини. У вищих грибів грибниця багатоклітинна тобто у гіфа є поперечні перетини.

Цвілеві гриби

Під спільною назвою цвілеві гриби об’єднуються різні види грибних організмів які утворюють характерний наліт. Найвідоміші з цієї групи є мукор і пеніцилін.

Мукор – це біла головчаста або хлібна цвіль. Гриб який утворює пухнастий наліт на харчових продуктах та має два способи розмноження: статевий і нестатевий. Першочергову роль поширення і забезпечення розмноження відіграє нестатевий спороношення, яке за сприятливих умов відбувається рівномірно протягом усього життя гриба. На спрямованих вертикально вгору відростках грифів розвиваються чорні кулясті утворення - спорангії, в середині яких формується одноклітинні нерухомі спори. Після розриву оболонки спори розносяться потоками вітру.

Статеве розмноження відбувається в разі виснаженні життєвого субстрату,зливається вміст двох особливих клітин гаметангії та утворюється зигоспора яка проростає після періоду спокою.

Пеніцил – гриб – сапрофіт, який утворює міцелій у вигляді зеленої або синюватої цвілі (на вологому сіні або продуктах харчування). Грибниця пеніциліну складається із дуже розгалужених багатоклітинних гіфів.

Пеніцил розмножується статево і не статево, та розвивається спорами. З деяких видів пеніциліну роблять антибіотик пеніцилін і кілька видів використовують у харчовій промисловості.

Шапкові Гриби

Шапкові гриби - ґрунтові сапрофіти, що живуть у лісах та утворюють багаторічний павутинчастий міцелій, який пронизує субстрат. В них наявні з нижнього боку шапки спороносний шар гіменофору, який буває двох типів:

Пластинчастий

Трубчастий

Багато видів шапкових грибів утворює у коренях вищих рослин мікоризу або грибокорінь. Мікориза буває зовнішньою і внутрішньою. Серед шапкових грибів є їстівні та отруйні види.

До їстівних відносяться: (Білий гриб, підберезник, маслюк, моховик).

До неїстівних: (Бліда поганка, чорний гриб, мухомор, опеньок, печериця радіюча, виробка блювотна).

Поиск по сайту: