Геополітичні перспективи

Загальні відомості про країни

До країн Закавказзя належать Азербайджан, Вірменія (вірм. Айастан) та Грузія (груз. Сакартвело), що знаходяться між Чорним та Каспійським морями і мають вигідне географічне положення. Вихід до морів сприяє розвитку економічних взаємозв’язків. Порти Чорного моря традиційно поєднують країни Закавказзя з Україною і Туреччиною, а порти Каспійського моря — з країнами Центральної Азії та Російським Поволжям.

Для країн Закавказзя характерне складне політико-географічне положення, адже вони межують з країнами, в яких постійно відбуваються збройні конфлікти або сутички (Афганістан, Ірак, Чечня). Та і в самих країнах Закавказзя наявні невирішені політичні (або військові) суперечки, зокрема в Абхазії, Ланкійській ущелині (Грузія), Нагірному Карабаху (Азербайджан) тощо.

Країни Закавказзя мають багато спільного (табл. 2).

Участь у міжнародних організаціях. У 1991 р. Азербайджан та Вірменія, а в 1993 р. Грузія вступили до СНД. У 1991 р. вони були прийняті до ООН, а пізніше приєдналися до інших міждержавних організацій. Особливі відносини Азербайджан підтримує із Туреччиною та Іраном, найближчим союзником Вірменії є Росія, поліпшилися відносини з Іраном. Складні відносини склалися між Грузією та Росією внаслідок небажання Росії відмовитися від своїх військових баз на території Грузії. Азербайджан та Грузія мають статус запрошених учасників у Раді Європи та беруть участь У програмі НАТО «Партнерство заради миру».

Таблиця 2. Порівняльна характеристика країн Закавказзя

Геополітичні перспективи.

А) Перспективи вступу-виходу до різних блоків;

Б) Перспективи об’єднання чи розпаду держави. Країни мезорайону мають дуже багато політичних протиріч. Більшою є вірогідність виходу Нагірного Карабаху із складу Азербайджану та включення його до складу Вірменії у вигляді автономії, менша вірогідність виходу Абхазії та Південної Осетії зі складу Грузії та її включення до складу РФ на правах автономії (визнає лише РФ та ще декілька країн).

В) Перспективи зміни кордонів: в зв’язку з можливістю включення Абхазії та Південної Осетії до складу РФ та Нагірного Карабаху до складу Вірменії існує вірогідність зміни кордонів країн мезорайону.
Г) Розміщення та організація авто-, аеропортів.

1) Автотранспорт. В Азербайджані найбільше значення має автомобільний транспорт. Загальна протяжність автодоріг – 59 141 км., з них асфальтовано 29 210 км. Автомобільні шляхи пролягають параллельно основним залізничним магистралям: вздовж Каспійського моря з Россії через Баку в Іран та з Баку до грузинського кордону. Від іста Євлах (на магістралі Баку – Тбілісі) на південь відходить шосейна дорога в Нагірний Карабах. Після 1991 року об’єм доріжно-ремонтних робіт скоротився. Зараз близько 60% доріг потребують ремонту та реконструкції. Тим не менш між Баку та великими містами республіки, а також з Дербентом, Тбілісі, Тегераном та Стамбулом налагоджене регулярне автобуснесполучення. В останні роки зростає об’єм транспортних перевозок. Около 55% грузоперевозок и 84% пассажироперевозок здійснюється транспортними засобамт недержавного сектору. У Вірменії автошляхи зв’язують усі населені пункти – з них с твердим покриттям – 8,4 тысячи километрів. Загальна протяжність автошляхів Грузії – близько 22 тис. км (абсолютна їх більшість має тверде покриття).

2) Авіатранспорт. В Азербайджані нараховується біля 34 аеропортів, з них 5 є міжнародними (Баку, Нахичевань, Гянджа, Ленкорань, Закатали та Ленкорань). Найбільший аеропорт розташований в Баку, звідки здійснюються регулярні рейси до Москви, інших міст Росії та країн СНД. Найбільші міста Азербайджану пов’язані з Баку та між собою авіасполученням. Державними та найбільшими авіалініями є AZAL. Найбільшим аеропортом Вірменії є Міжнародний аеропорт "Звартноц", розташований 10 км на захід від Єревану, має транзитну зону. Уряд Вірменії 18 грудня року підписав договір з аргентинською компанією "Корпорасьон Америка" про управління аеропортом терміном на 30 років з 9 червня 2002 року. На даний момент аеропорт проводить повну реконструкцію в відповідності з міжнародними вимогами. Столиця республіки й віддалені регіони сполучені повітряними шляхами. В Грузії нараховується 22 аеропорти, міжнародний – у столиці.

3) Залізничний транспорт. Протяжність залізних доріг Азербайджану – 2 195 км, причому більш половини з них електрофіковані. Дві залізничні магістралі, по яких здійснюються основні пасажирські перевозки, сполучають Азербайджан із сусідніми державами – Росією та Грузією: Баку – Махачкала (Дагестан) та Баку – Тбілісі (Грузія). Менш завантажені залізниці між Баку й Нахічеванською Республікою, а також між Баку й Ленкоранню. Залізничне сполучення з Єреваном та Іраном припинено. Приблизно третина залізничних шляхів сильно зношена й вимагає реконструкції, тому на багатьох ділянках швидкість руху поїздів обмежена (шлях до Тбілісі займає 20 годин). Через Азербайджан проходить залізнична магістраль в Іран.
Вірменська залізна дорога – це система залізних доріг, що охоплює 9 з 10 марзів Вірменії, знаходиться під управлінням ЗАТ "Південно-Кавказьска залізна дорога", спеціально створеним у Вірменії 100% дочірньою спілкою ВАТ "РЗД". Існуючі прикордонні переходи з Турцією та Азербайджаном заблокованы. Залізничне сполучення здійснюються через територію Грузії паромом через Чорне море. В марзі Гегаркуник приміське сполучення здійснюється лише в літній час, потяги дальнього напрямку курсують лише через марзи Арарат, Армавир, Арагацотн, Ширак, Лори та Тавуш. Після реалізації будівництва залізної дороги Вірменія – Іран постійне пасажирське залізничне сполучення з’явиться железнодорожное сообщение появится во всех 10 марзах. Загальна протяжність залізниць складає 852 километри. Дороги електрифіковані та мають високу пропускну здатність. и обладают высокой пропускною здатністю. Однак існує необхідність вдосконалення ВЗД для підвищення транспортної забезпеченості внутрішніх районів країни.
Довжина залізниць Грузії – близько 1,6 тис. км.

4) Водний транспорт. В Азербайджані головним морським портом є Баку, яке має поромне сполучення з портами східного узбережжя Каспійського моря: Туркменбаші, Актау, Бекдаш. Річка Кура використовується для внутрішнього судноплавства. Головні морські порти Грузії – Поті й Батумі. Працює поромна переправа Поті – Іллічівськ. У Вірменії оз. Севан використовується для внутрішнього водного сполучення, виходу до моря не має.

5) Трубопровідний транспорт. Азербайджан має 1130 км. трубопроводів для транспортування сирої нафти, 630 км. – для транспортування нафтопродуктів та1240 км. газопроводів. По основному трубопроводу нафта через теріторію Грузії надходить до Батумі, а звідти йде на експорт – або в сирому виді, або післе переробки на Батумському нафтоочищувальному заводі. Два газопроводи слідують параллельно нафтопроводу в Тбілісі, а звідти на північ через великий Кавказ в Росію та Західну Європу. У Вірменії є мережа трубопровідного транспорту.В Грузії є мережа трубопроводів, у тому числі транзитних – із Північного Кавказу та Азербайджану до Чорного моря (Суп-са).

Е) Додаткові факти: Азербайджан займає важливе стратегічне положення на шляху з Європи в Азію, на так званому Великом шовковому шляху. В 1993 ЄС прийняв спеціальну програму створення транспортного коридору з Європи через Чорне море та Кавказ в Центральну Азію, розширення регіональної торгівлі и відновлення зв’язків, втрачених післе розпаду СРСР. В 1998 році 12 держав в рамках розвитку цієї програми підписали багатосторонню угоду, так звану Бакінську декларацію, про економічне співробітництво з метою відновлення і розвитку транспортної інфраструктури. Новий «Шовковий шлях» став реальністю, а обсяг торгівлі вже перевишив початкові плани. Одним з останніх успішних проектів став Таузський міст в Азербайджані, реконструкція якого дозволила подвоїти об’єм торгівлі між Азербайджаном та Грузією.

Поиск по сайту: