|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Природні умови і ресурсиПрирода Закавказзя надзвичайно різноманітна й контрастна, понад 2/3 території займають складні гірські ландшафти. Рельєф. Країни Закавказзя розміщені в гірських системах Великого і Малого Кавказу, високого Вірменського нагір’я. На півночі простягаються гори Великого Кавказу з висотами до 4500—5000 м над рівнем моря. У їх верхніх частинах знаходиться 786 льодовиків загальною площею 556 км2. Хребти Великого Кавказу відзначаються альпійськими формами рельєфу і карстом, у результаті якого утворилися Новоафонська печера (довжиною 3,3 км, площею понад 50 тис. м2) і Сатапліа тощо. Гори Малого Кавказу менші за висотою, сформовані з численних хребтів і вулканічних нагір’їв із конусами згаслих вулканів. Територія регіону відзначається високою сейсмічністю, у деяких гірських районах (особливо у східних) виникають землетруси силою до 5—7 балів. На заході Грузії розташована заболочена Колхідська низовина, в Азербайджані між хребтами Великого і Малого Кавказу розкинулася велика Кура-Араксинська низовина. Клімат. Країни Закавказзя розташовані переважно у зоні субтропіків, у горах клімат переходить від субтропічного до помірно континентального. Середня температура січня становить від +3°С (Колхіда) до -16°С (у горах), середня температура липня +23°...+25°С (у горах — до +6). У субтропіках, на які впливає Чорне мо]эе, літо вологе й тепле (+22°...+24°С), зими м’які (+4°...+7°С). Середня кількість опадів змінюється від 2000 мм в Аджарії та 1500 мм у високогір’ях Великого Кавказу до менш 200 мм на Апшеронському п-ові та передгір’ях Великого Кавказу. Ріки й озера. У країнах Закавказзя нараховується майже 26 тис. річок, більшість з яких використовують для виробництва енергії та зрошення. У передгір’ях на екосистему впливають підземні води. Найбільшими ріками є Ріоні, Інгурі, Арагві, Аракс, Іорі, Раздан. Ріка Кура (довжиною 1364 км) починається у горах на півночі Туреччини, потім перетинає південну та східну Грузію і на території Азербайджану впадає в Каспійське море. На Курі побудоване велике Мінгечевірське водосховище (605 км2). Озера в країнах Закавказзя нечисленні. Найбільшими з них є Паравані (37,5 км2) й Табацкурі (14,2 км2) в Грузії; Хаджикабюль (16 км2) і Беюкшор (10 км2) в Азербайджані. У Вірменії знаходиться найбільше озеро на Кавказі — Севан (площа 1200 км2, глибина до 83 м), що розташоване на Вірменському нагір’ї на висоті 1900 м. Всесвітньо відомими є численні термальні та холодні мінеральні джерела, зокрема Боржомі, Арзні, Цхалтубо, Джермук та ін. Мінеральні ресурси. Мінерально-сировинна база країн Закавказзя небагата. Паливні ресурси представлені нафтою (Каспійське море, Апшеронський п-ов та Кура-Араксинська низовина), газом (Карадаг), бурим (Ахалціхе) і кам’яним вугіллям (Ткварчелі і Ткібулі). Серед рудних ресурсів відзначаються поклади залізних (Дашкестан), марганцевих (Чіатура), мідно-молібденових (Алаверді, Мадеудеі, Кафан), поліметалевих (в Азербайджані та Грузії) руд, а також алюмінієвої сировини — алуніти (Азербайджан) та ніфеліни (Вірменія). Наявні потужні запаси кам’яної солі (Нахічевань), баритів (Кутаїсі), будівельної сировини (ту- фи, мармур, пемза тощо). Рослинні і тваринні ресурси. Ліси Закавказзя ростуть переважно у горах (середня лісистість — 21%). Вони представлені у нижньому поясі (до 1000—1200 м) широколистяними породами (дуб, граб, каштан, клен, бук тощо), у верхньому поясі (до 2300—2400 м) поширені ялина, піхта, сосна. Субальпійські й альпійські луги характеризуються пишним високотрав’ям, кам’яними розсипами, виступами скель та льодовиків. На Чорноморському узбережжі рослинність переважно культурна. Різноманітним є тваринний світ. У лісах водяться кавказький олень, косуля, кабан, заєць-русак, білка, бурий ведмідь, вовк, шакал, рись, лісовий кіт тощо, багато видів птахів. Рекреаційні ресурси. Гірське повітря регіону у поєднанні із субтропічним кліматом, морським узбережжям, гірськими мальовничими озерами та ріками створюють привабливі природні умови для рекреаційних потреб, особливо для оздоровлення. У Грузії з метою охорони природних об’єктів створено Тбіліський національний парк, 17 заповідників і 6 заказників, у яких особливе місце посідає охорона природних насаджень реліктових порід. В Азербайджані знаходяться 7 заповідників, у Вірменії — Севанський національний парк і 6 заповідників. Населення Тисячолітня історія заселення й освоєння Закавказького краю, складні природні умови спричинили його етнічну, лінгвістичну та конфесійну різноманітність. Чисельність населення. Мови. Населення країн Закавказзя нечисленне: тут мешкають 15,6 млн. осіб, найменша за кількістю населення країна — Вірменія (2,98 млн.), найбільша — Азербайджан (7,91 млн.). У Грузії проживає 4,67 млн. осіб. Мови цих країн належать до трьох мовних сімей: грузинська — до картвельської групи кавказьких мов (має давнє алфавітне письмо), азербайджанська — до тюркських мов (близька до турецької і туркменської), вірменська — до індоєвропейської мовної сім’ї. Поширеною є також російська мова. Демографічні особливості. Демографічна ситуація в країнах Закавказзя нині несприятлива, особливо в Грузії та Вірменії, де переважає від’ємний приріст населення (0,35% в Грузії, 0,25% у Вірменії), лише в Азербайджані він позитивний — 0,59% (2004). Вікову групу до 15 років становлять 25% населення, групу від 15 до 65 років — 65%, старші 65 років — 10%. Очікувана тривалість життя становила для чоловіків 60,4 року, для жінок — 68,8 року. Національний і релігійний склад. Закавказзя є багатонаціональним регіоном. Представники місцевих національностей та народностей становлять понад 70% населення. У Вірменії етнічними мешканцями є 93% громадян, до меншин належать курди, росіяни, єзиди. Внаслідок етнічних конфліктів 1989—1993 рр. майже всі азербайджанці залишили країну, а 200 тис. вірмен з території Азербайджану переселилися до Вірменії. В Азербайджані 82% населення є азербайджанцями, тут також мешкають росіяни (до 200 тис. осіб), лезгинські народи (170 тис.), українці, татари, курди, аварці, євреї, турки, грузини тощо. Грузія є багатоетнічною державою, в ній грузини становлять 70% населення. Із національних меншин (майже 80 національностей) представлені вірмени (8%), росіяни (6%), азербайджанці (5,7%), осетини (3%), абхази (1,7%) тощо. Грузія та Вірменія є християнськими, а Азербайджан — ісламською державами. Більшість віруючих грузинів (65%) належить до Грузинської автокефальної православної церкви. Вважається, що Вірменія була першою країною в світі, яка у 301 р. прийняла християнство як державну релігію. Вірменську апостольську церкву очолює католикос усіх вірмен, резиденція якого з 1441 р. знаходиться в Ечміадзіні. Більшість мусульман Азербайджану (70%) — шиїти, решта — суніти. В країні також є християнські (здебільшого православні), іудейська та інші конфесії. Розміщення населення. Закавказзя належить до густо- заселених районів. У лісових долинах і передгір’ях, на рівнинах густота населення сягає від 50 до 150 осіб/км2, у Причорноморській смузі та на південному узбережжі Каспійського моря — 200 осіб/км2, у сухих степах і на високогірних територіях — 25 та менше осіб/км2. Середня густота населення країн регіону становить 96 осіб/км2. У Закавказзі відбувається інтенсивне збільшення кількості міст і міського населення (в Азербайджані — 56%, у Вірменії — 64%, в Грузії — 58%). Тут знаходиться понад 200 міст, серед яких три міста мають більше мільйона жителів: Баку (3,2 млн. осіб), Тбілісі (1,3 млн.), Єреван (1,2 млн.). Великих і середніх міст мало. Трудові ресурси. Країни Закавказзя мають надлишкові трудові ресурси. З-понад 16 млн. жителів на працездатне населення припадає 8,59 млн. осіб (2004). Для усіх країн регіону характерний високий рівень безробіття (в Азербайджані — 1,2%, у Вірменії — 30%, в Грузії — 17%). Багато азербайджанців, вірмен та грузинів працюють у Росії, Україні, Казахстані у сфері торгівлі та нафтогазовому секторі. В Азербайджані більшість населення зайнята у сферах обслуговування (52%), промисловості (7%) і сільському господарстві (41%). У Вірменії домінує сільське господарство (45%), розвинуті сфера обслуговування (30%) та промисловість (25%). У Грузії на сільське господарство та сферу обслуговування припадає по 40%, на промисловість — 20%. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |