Створення національної турецької держави

· Поразка уПерші світовій війні призвела до краху Османської імперії.

· КраїниАнтанти прагнули до поділу її спадку. Англія та Франція, розчленувавши арабські володіння Османської імперії‚ прагнули це зробити і з областями з власне турецьким населенням.Країни Антанти встановили контроль над Чорноморськими протоками, французи окупували Кілікію, англійці — Стамбул, Італія та Греція висадили свої війська у Малій Азії(Ізмір та Анталія).

· У відповідь на це в Туреччині виник рух за збереження цілісності країни як національної держави. Його очолив генерал Мустафа Кемаль.

· На неокупованій частині Туреччини у місті Анкарі було скликано меджліс — Великі національні збори. Меджліс утворив уряд і почав формування армії.

· Маріонетковий султанський уряд підписав 10 серпня 1920 р. з країнами Антанти Севрський мирний договір ‚ який закріпив поділ країни.

· Уряд Кемаля відкинув цей договір.

· Грецькі війська за підтримки Англії почали наступ у глиб країни, що призвело до греко-турецької війни(1920-1921 рр.).

· В особі радянської Росії Туреччина знайшла союзника в боротьбі проти країн Антанти. Причиною зближення двох країн стало неприйняття ними Версальської системи.

· У березні 1921р. між двома країнами було підписано договір про дружбу і братерство.

· У 1922р. турецькі війська здобули перемогу у війні. Антанта змушена була підписати з урядом Кемаля перемир’я і цим визнати його.

· Положення Севрського договору було переглянуто. У 1923р. підписано Лозаннський мирний договір, згідно з яким зберігалася територіальна цілісність країни як національної держави.

· Туреччину було проголошено республікою (1923р.).

· Церкву відділили від держави, а школу— від церкви.

· Скасовано халіфат (1924 р.). Введено латинський алфавіт. Усіх турків зобов’язали взяти собі прізвища.

· Мустафа Кемаль узяв прізвище Ататюрк— батько тюрків.

· У країні було заборонено багатоженство, громадський шлюб став обов’язковим.

· Уряд почав підтримувати національну промисловість‚ концентруючи увагу на розвитку імпортозамінних галузей.

· Аж до смерті Ататюрка в 1938р. Туреччина була досить сильною державою в європейському розумінні.

Палестинська проблема:

- 1889 р. – в м. Базелі на Конгресі сіоністського руху австрійський журналіст Т. Герцл виголосив ідею утворення Єврейської держави на території Палестини, що перебувала в складі Османської імперії та була заселена арабами-мусульманами.

Наприкінці XIX ст. у Палестину, на свою історичну батьківщину, рушили єврейські переселенці Ідея утворення національного центру євреїв (єврейської держави) була висунута австрійським журналістом єврейського виводження Г. Герцелем наприкінці XIX ст. Він обґрунтовував її на конгресі сіоністського руху в Базелі (Швейцарія) у 1897р.

Сіонізм - єврейський національний рух, спрямований на переселення євреїв у Палестину, створення і зміцнення єврейської держави.

Під час Першої світової війни уряд Османської імперії почав виселяти євреїв, звинувативши їх у допомозі країнам Антанти. 2 листопада 1917 р. після окупації Палестини Англія прийняла Декларацію Бальфура, яка підтримувала ідею створення єврейської держави і поклала початок новій хвилі переселення євреїв. У 1920 р. в Палестині починають створюватися єврейські політичні і військові організації.

- 1917 р. – «Декларація Бальфура» (передбачала створення, за сприяння Великої Британії, в Палестині єврейської держави). Початок проникненню в Палестину єврейського капіталу і переселенню туди євреїв.

- 20-30-ті рр. ХХ ст. – збройні сутички між арабським та єврейським населенням Палестини.

За рішенням конференції країн Антанти в Сан-Ремо (1920) і Ліги Націй (1922) Велика Британія одержала від Ліги Націй мандат на управління Палестиною, що відразу викликало повстання арабів проти англійців і євреїв.

Але Лондон продовжував сприяти переселенському руху євреїв практично до кінця 30-х рр. За спиною англійців стояли впливові сіоністські організації США. Уже на 1939 р. єврейське населення в Палестині становило 30%.

Поиск по сайту: