Осушувальна система бухта

Осушувальна система “Воробіно”

Осушувальна система “Воробіно” розташована на території Дубровицького району. Водоприймачем системи є магістральний канал – р. Вороб’ївка. Осушення проводиться відкритою мережею каналів і гончарним дренажем. Технічні характеристики системи дозволяють проводити подвійне регулювання на 89%
площі системи. Рівень експлуатації системи задовільний. Площа нетто системи 2505га, площа сільськогосподарських угідь 2199га, площа гончарного дренажу 2415га. Водоносний комплекс четвертинних відкладів гідравлічно- взаємопов’язаний. Тип водного живлення атмосферно-грунтово-делювіальний. Води прісні, переважно сульфатно-натрієві і змішані. В структурному відношенні ґрунтовий покрив осушуваного масиву представлений: дерново опідзоленими глибоко-оглеєними ґрунтами (21,1%), дерново оглеєними ґрунтами (57,0%), оторфованими ґрунтами (21,9%).
Система є еталонною з 1994 року.

Осушувальна система "Прип'ять"

Осушувальна система "Прип'ять" розташована на території Зарічненського району.
Дана територія знаходиться в межах ландшафтної області Волинського Полісся
Верхньо-Прип'ятського фізико-географічного району і є слабо дренованою заболоченою заплавою річок Прип'ять, Стохід і Веселуха. Заплави і русло з росли очеретяно- чагарниковою рослинністю, а це сприяє збільшенню шорсткості заплави, спричиняє зменшенню швидкості потоку і прискорює замулення заплави та русла. Площа нетто осушувальної мережі 3762 га, площа сільськогосподарських угідь 3661 га. площа гончарного дренажу 3695га, площа з двобічним регулюванням 3716га.

Осушувальна система “Деражне-Постійне”

Осушувальна система “Деражне-Постійне” розташована на території Костопільського району в межах Костопільської денудаційної рівнини в межах першої надзаплавної тераси р.Горинь. Рельєф поверхні рівнинний. Осушення проводиться відкритою мережею каналів у сполученні з гончарним дренажем. Технічні параметри системи дозволяють проводити двобічне регулювання на 45% площі осушення. Рівень експлуатації системи добрий. Площа нетто системи 4564га, площа сільськогоспо-дарських угідь 3554га. Площа гончарного дренажу 3365га. В геологічній будові масиву беруть участь четвертинні алювіальні піски, супіски, що підстилаються верхньокрейдяними відкладами. На денну поверхню виходять дрібнозернисті піски (потужністю 3 і більше метри) сірі і жовтувато-сірі. Супіски
зустрічаються легкі і важкі, сірі і брудно-сірі. Загальна потужність алювіальних відкладів становить 15м. Грунти на системі дернові середньо-підзолисті, піщані є типовими для зони Полісся. В межах осушувальної системи “Деражне-Постійне” з 1987 року діє водобалансова станція Рівненської гідрогеолого-меліоративної пар тії.
З 1994 року система є еталонною.

Осушувальна система “Іква”   Осушувальна система “Іква” розташована в межах Дубенського району на межі Рівненської і Тернопільської областей в заплаві р.Іква. Осушення проводиться відкритою мережею каналів у сполученні з гончарним і вертикальним дренажем. Технічні параметри системи дозволяють здійснювати двобічне регулювання водного режиму на 87% площі осушення. Проведення зволожень ускладнене недостатньою водністю р.Іква і відсутністю водосховищ. На системі є 5 ділянок польдерного осушення. Рівень експлуатації системи задовільний. Площа нетто системи 9003га, площа сільськогосподарських угідь 7738га, площа гончарного дренажу 5175га. Рельєф території рівнинний з незначним ухилом до р.Іква. В геологічній будові беруть участь четвертинні і верхньокрейдяні породи. Відклади верхньої крейди – це біла міцна крейда з прошарками мергелів. Глибина залягання крейди 9-13м. Четвертинний комплекс представлений флювіогляціальними, алювіальними і сучасними болотяними відкладами.
	Флювіогляціальні породи залягають в підвищеній частині масиву і представлені дрібнозернистими пісками. Еолово- делювіальні породи залягають на схилах долини і являють собою лесовидні супіски і суглинки потужністю від 2 до 6м. Водоносні горизонти розвинені в четвертинних і верхньокрейдяних відкладах. Четвертинний водоносний горизонт є єдиним комплексом. Води сульфатно-натрієві, прісні. Крейдяний водоносний горизонт має напір від 0,1 до 2 -3м і пов’язаний з четвертинним. Тип водного живлення земель атмосферно-грунтово-напірний. Дослідження на системі розпочаті у 1968 році. Система є еталонною з 1987 року.   Осушувальна система "Язвинка"   Осушувальна система "Язвинка" розташована в центральній частині Рівненської області на території Березнівського і Сарненського районів в заплаві р.Язвинка - лівобережного притока р.Случ. Осушення проводиться відкритою мережею каналів в сполученні з гончарним дренажем. Технічні характеристики системи дозволяють проводити двобічне регулювання водного режиму на більшості осушувальних площ. Рівень експлуатації осушувальної системи задовільний. Площа нетто системи 2380 га, площа гончарного дренажу 2095 га. Водоприймачем системи є р.Язвинка, русло якої каналізоване. Четвертинні відклади представлені алювіальними пісками і алювіально-болотяними відкладами. Торфовища мало і середньо потужні низинного типу, сильно розкладені, осокові і мохово-осокові (ступінь розкладу 62-73%). Потужність четвертинних відкладів від 1 до 6м. В зоні інтенсивного водообміну розвинені водоносні горизонти в верхньо- крейдяних, палеогенових і четвертинних відкладах. Тип водного живлення атмосферно-грунтово - напірний. Спостереження на системі початі у 1976 році. З 1987 року система є еталонною.

Висновок.

Після проходження виробничо-технологічної практики в КМУВГ на посаді практиканта я здобув значну кількість практичних знань в області водного господарства. Навчився корисно співпрацювати з колективом управління, складати специфічну документацію (місячну та річну звітність), яка безпосередньо використовується в управлінні під час експлуатації ГМС та ГТС. Отримав практичні навики проведення поточних та капітальних ремонтів систем та споруд (особисто був присутній, та брав активну участь як в проведенні ремонту, так і складанні відповідних документів).

Дану практику вважаю досить ефективною і доцільною, адже вона дозволяє студенту засвоїти більшу кількість знань і закріпити їх практично, здобути досвід роботи на підприємстві та відчути відповідальність за свою роботу, що спонукає до підвищення рівня навчання і є запорукою професіональної підготовки майбутніх працівників галузі.

Література

1. Правила технической эксплуатации осушительных систем. – М.: «Колос». – 1972.

2. Эксплуатация гидромелиоративных систем (под ред. Н.А. Орловой). – К.: «Вища школа», 1985. – 368 с.

3. Основні показники технічної експлуатації осушувальних систем і використання меліорованих земель в Костопільському міжрайонному управлінні водного господарства, 2014. – 61 с.

4. ВБНД.2.4-2.6-09-2003. «Ресурсні елементні кошторисні нор-ми на ремонт».

5. ДБН 4.2 «Меліоративні системи та споруди».

Поиск по сайту: