ЧАСТИНА 1. Репрезентативні діалектні тексти

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

У СЕЛИЩАХ РІЧИЦЯ ТА ТОВСТИЙ ЛІС

ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cтудента ІІ курсу,

групи ФУБ-2-12-4.0д

спеціальності «Українська мова

та література»

Телець Юрія Володимировича

Науковий керівник:
ст. викладач кафедри – Остапченко О. В.

КИЇВ – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

ЧАСТИНА 1. Репрезентативні діалектні тексти

1.1. Ворожіння циганки

1.2. Сільське повір’я

1.3. Про стару хату

1.4. Виробництво плужка

ЧАСТИНА 2. Питальники

2.1. Їжа, напої

2.2. Одяг, взуття

2.3. Побутові речі

ЧАСТИНА 3. Характеристика діалектних відмінностей середньполіських (правобережнополіських) говірок поліського наріччя

ВИСНОВКИ

ВСТУП

Автентичні діалектні тексти відбивають культуру українського народу та відіграють важливу роль в історії української мови. У діалектному тексті як різновиді мовного простору виявляється реальне співвідношення структурних елементів говірки. Саме тому діалектні тексти – це цінне джерело для вивчення всіх мовних рівнів говірок, але насамперед синтаксису, бо записування навіть за найдосконалішою програмою (питальником особливостей побудови словосполучень та речень) не дасть бажаного ефекту. Отже, тексти ­– це особливим чином зафіксоване і збережене мовлення діалектоносіїв, з яким кожен бажаючий може ознайомитися і проаналізувати в будь-який час.

Актуальність діалектологічної практики зумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Чорнобильського району Київської області з перспективою введення його до наукового обігу.

Мета діалектологічної практики – зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Київської області.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання:

– ознайомившись з живим діалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;

– записати зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією;

– записати діалектні матеріали за спеціальними питальниками;

– укласти словник діалектної лексики.

Об’єкт дослідження – лексика середньополіських (правобережнополіських) говірок.

Предметом дослідження є найменування побутових речей, назви одягу та взуття, їжі та напоїв.

Джерельною базою фактичного матеріалу послужили записи говіркової мови поліського наріччя. Збір матеріалу проводився за спеціально складеними питальниками протягом 2 тижнів – з 14.07.2014 по 28.07.2014р. у таких населених пунктах: с. Річиця та с. Товстий Ліс Чорнобильського району Київської області.

Діалектний матеріал збирався експедиційним методом; для опрацювання матеріалу використано описовий.

Практичне значення роботи визначається тим, що зафіксований лексичний матеріал може бути використаний при моделюванні системи досліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнського діалектних словників, Лексичного атласу української мови, у вузівських курсах з української діалектології, для поглиблення лексикологічних, семасіологічних, етимологічних досліджень не лише української, а й інших слов’янських мов.

Село Річиця розташоване за 45 км від районного центру м. Чорнобиль, поблизу с. Товстий Ліс. Своєї церкви село не мало, було приписане до Свято-Воскресенської церкви с. Товстий Ліс. Пізніше Річиця була центром сільської ради. На початку 70-х рр. ХХ ст. у селі було понад 700 мешканців, була початкова школа. У 1986р. село було частинами переселено в інші селища Київської області. Запис діалектного тексту мешканки колишнього с. Річиця здійснено в с. Гавронщина.

Товстий Ліс — село в Україні, в Іванківському районі Київської області. До 1986 року знаходилось у Чорнобильському районі Київської області (за 32 км від колишнього райцентру м. Чорнобиль). Село мало велику історію і згадується в документах з 1427 року (грамота великого князя Вітовта про подарунок села Миколаївському монастирю). 1886 року тут мешкало 912 православних, 5 католиків та 62 євреї.

У роки Великої вітчизняної війни було значним центром партизанського руху.

У Товстому Лісі знаходилася Свято-Воскресенська церква — унікальна пам'ятка архітектури періоду козацького бароко, побудована цілком із дерева без жодного цвяха, і освячена в 1760 році. В 1996 році церква повністю згоріла.

На початку 70-х років у селі проживало близько 800 чоловік. У селі були середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, залізнична станція.

Напередодні аварії у селі проживало 626 осіб. У травні 1986 року мешканці Товстого Лісу були відселені до сіл Гавронщина та Плахтянка Макарівського району Київської області, у зв'язку зі значним радіоактивним забрудненням внаслідок аварії на ЧАЕС. У 1999 році село було виключене з обліку за відсутністю жителів.

ЧАСТИНА 1. Репрезентативні діалектні тексти

Ворожіння циганки

свайі́ǐ ба́б’і вараж́іла дак ўсе́ ўга́дувала / дак пр’ін΄есі́ шче ку́рку / на ку́рци^і ана́ ўже ўсе́ ўгада́йе / ну та пр’н΄есла́ ўже ту ку́рку пр’ін΄есла́ / і хліе́ба і са́ла дала́ ўже тоǐ ци^іга́нци^і бага́то шо / ну так та шче ǐ ку́рку захац΄е́ла да ўна ўже ста́ла да ўже на ку́рци^і варо́жіц΄ / атку́да ўз’а́ўс΄е д’іед да йак паба́чіў шо там уже́ полто́рби^і ў те́йі ци^іга́нк’і панасклада́ла да шче ǐ ку́рка зве́рху / дак йоун йак па^ого́н΄ец΄ ту ци^іга́нку і ба́бу ра́зам / а йена́ сл’іе́дом бежі́ц΄ да ка́же та́йа та́йа п’ідо^ужд’і́ п’ідо^ужд’і́ оно́ шче ку́рка твайа́ //

Сільське повір’я

кал’і́с΄ було́ таке́ / це ж н’е за́раз а кал’і́с΄ / бо йа ǐ сама́ переку́л’увалас’е то́к’і шоб йак переку́л’уйес’е че́рез магі́лу да ўста́н’еш / дак н’е зна́йеш куда́ іці́ц΄ / а кал’і́с΄ буў так’і зако́н шоб сп’і́на н’е бал’е́ла бо тре́ба ж раб’і́ц΄ / йак пу́ǐд’еш же на д’ен΄ ў йа́гади^і дак сп’і́на ж ве́л΄мі бал’і́т΄ / дак ка́жде стара́лос’е шо це ж шоб сп’і́на н’е бал’і́ла че́рез магі́лу перек’і́нуце дак тад’і́ н’е бу́д’е бал’і́т΄ / дак ато́ стайі́ш це ўже це шче йа зна́йу ў д’е́цв’і стар’е́йшійе ўсе ж спева́йуц΄ там / а нам же тре́ба ўсе магі́ли отакого́ / пудо́ǐд’еш ту́к’і кав’і́л’і і че́рез магі́лу перек’і́н’ес’е шо ўста́н’еш да н’е зна́йеш ў йаку сто́рану ўже ǐц’і / був́айе ж ўс’ак же бу́ло / а пато́м зав’ед’ено́ бу́ло так’е́ шчо шче ǐ хло́пци^і б’і́л’і / із да / тот като́рага паǐма́йут΄ да до́бре ад:у’ба́с’ат΄ а пато́м уже от уже ǐ м’і так пастар’е́ǐшал’і дак уж н’е було́ тако́го / уже туо́л΄к’і так’е́ паведе́нційа була́ шо н’ема́ дашчу́ от ціе́л’е л’іе́то дак ка́жут΄ шо от йак руса́лкі пр’іǐду́ц΄ таде́ бу́де дошч / а бува́ шо ǐ н’ема́ на руса́л΄ни^і ти́^іжден΄ і н’е кра́пне дошч / дак шо / гато́в’ец΄ / із могі́лок бу́д’еш іц’і̐ дак гато́в’ец΄ хло́пци^і на ка́ждом кало́д’аз’і там те / ведро́ станов’а́т΄ і це йак дахо́д’ец΄ ўже йак іду́ц΄ із кла̐дбішч / абл’іва́йуц΄ / ва^одо́й шоб дошч ішо́в / було́ ǐ так’е шо шо і д’еǐств’і́т’ел΄но чи^і ат таго́ чи^і н’е таго́ йак рубан’е́ дошч / н’е було́ н’е було́ пато́м йак рубан’е́ дошч дак дадо́му пр’і́д’еш мо́кри^і / було́ так’е́ оце ўс’ак же м’і раб’і́л’і кал’і́с΄ //

Записано 19 липня 2014 року Телець Ю.В.

від Синяченко Катерини Михайлівни, 1944 р.н., освіта 8 класів, пенсіонерка, корінна мешканка с. Річиця

Про стару хату

була́ ха́та / га́рна ха́та бул́а / от / отак’і́х хат йак оце тут йа жи^іву́ / то мо полтори̐^і ўл’і́зе ў одну́ ха́ту / сара́ǐ к’ірп’і́чни буў / то́же здоро́ви сара́ǐ буў у ме́ни зро́бл’ани^і / коло́д’ац у двор’і́ буў / сад буў / от огоро́джено було́ то́же хорошо́ / крас’і́во / штахе́тн’іком огоро́джено / от / па́л’іво ў нас було́ ўсе там дров’і́ма / ми^і пал’і́л’і дров’і́ма / о / йа ў л’і́с’і роб’і́ў / то в’іп’і́сувал’і так но́рми^і нам / па́л’іва хвата́ло / о / за́ре^и забу́ти^і не мо́жу / оту́т жи^іву́ йа / тут йа жи^іву́ / а йак то́ко л’ег спать΄ / так йа уже до́ма там / мн’е сн’і́ца / то йа до́ма ўсе робл’у́ // не^и мо́жу забу́ти^і // а пе́рв’і го́ди^і йак ото с’уда́ нас пересел’і́л’і от / шо ў мене / пра́вда / йа куп’і́в маш’і́ну соб’е ́ от / то так пр’ітаску́йе / шо заберу́с΄ / у́тром і пойі́хаў туди́ // ден΄ там побу́ду / по / позамета́йу / пов’іч’ішча́йу / там попр’іб’іра́йу / шоб усе було́ акура́тно // бо йа л’убл’у́ окура́тнос’ц΄ // дарма́ / шо за́ре^из над’і́еў штани́^і так’і́ гра́зни / то он по́раўс΄ ос’о́ ў двор’і́ // і / це в́ечер’і додо́му прийі́ду // так з душ’і́ б’і на́че зл’а́же тро́шки / адл’а́же од душ’і́ так / от // ва́жко / стару́шка / то́же бол’і́йе ча́сто / ча́сто бол’і́йе / кре́пко голова́ ў йе бол’і́т΄ / от //

Поиск по сайту: