Виробництво плужка

ми^і ўдво́х із ба́боǐ тут // гору́йем тро́шк’і // али́ йа так’і́ заўз’а́ті / шо йа ни ростайу́с΄ іс свойі́м жил’і́зом / робл’у́ щоне́буд΄ / то йако́гос΄ моторо́лера зробл’у́ / шоб л’е́кше гн’і́ǐ воз’і́т΄ було́ на горо́д / то / от / то ше / шоне́буд΄ таке́ / то плужка́ / то йако́гос΄ плужка́ зробл’у́ шоб / от / кон’а́ попроси́^іти^і ў де́да / шоб св’іǐ буў / до зора́ти^і / да се таке́ отаке́ / от / і так жи^іву́ // плужка́ робл’у́ свойі́ми рука́ми робл’у́ / ну / нач’іна́йу йа / ну / наǐду́ там дис΄ / поǐду́ на металоло́м / от / наǐду́ кусо́к тако́го жил’і́за подход’а́шчого соб’і́ / от / ну / це поǐде́ / сам соб’е́ ду́майу / це бу́де стрела́ у плух / от / то л’істово́го жил’і́за наǐду́ кусо́к / то́же його́ в’і́рубайу зуби́лом / обруба́йу / от / на так’і́ ў ме́не стано́к йе / шо обто́чуват΄ / ну / точи́^іло ми^і ка́жом на йо́го // обточу́ його́ / шоб воно́ було́ окура́тнен΄ко / о / ви́^ігну його́ / молотко́м га́рно / в’і́р’іхтуйу ўсе / обч’і́ст’у / от / купи́^іў йа соб’е́ ел’ектросва́рочку ў магаз’і́н’і / от / посва́руйу / от / це ўсе до ку́ч’і / о / а то ў сус΄і́да йе к’ін΄ / попро́шу / в’і́йеду на горо́д / пров’і́ру тоди́^і / от / оре до́бре / зна́чи^іт΄ / пуска́т΄ ў сер’і́ǐне проізво́дство //

Записано 24 липня 2014 року Телець Ю.В.

від Волочаєва Володимира Тимофійовича, 1939 р.н., освіта 5 класів,

пенсіонер, корінний мешканець с. Товстий Ліс

Говірка селищ Річиця та Товстий Ліс має низку фонетичних, морфологічних, лексичних та синтаксичних особливостей.

Фонетичні особливості говірки:

1. Наявність дифтонгів: [д’іе́д], [хл’іе́б], [сл’іе́дом], [туо́л΄к’і], [л’іе́то], [йуо́н], [ц’іе́л’е], [над’іе́в].

2. Немає плутання [е] з [и] в ненаголошеній позиції: [переку́л’увалас’е], [огоро́жено], [заберу́с΄], [ел’ектросва́рочку].

3. Мала поширеність «укання»: [п’ідо^ужд’і́].

4. Поширеність «акання»: [кал’і́с΄], [бал’е́ла], [магі́лу], [сто́рану], [твайа́], [атку́да].

5. Наближення [и] до [і]: [полто́рби^і], [йа́гади^і], [ци^іга́нци^і], [мо́кри^і], [ти́^іжден΄], [хло́пци^і].

6. Заміщення [и] на [і]: [пр’інесі́], [сп’і́на], [бал’і́т΄], [руса́лкі], [маш’і́ну], [в’іп’і́сувал’і].

7. Відсутність фонеми [ф]: [хвата́ло].

8. Поширеність [л’] в позиції перед [і]: [бал’і́ла], [раб’і́л’і], [б’і́л’і], [л’іс’і].

9. М’якість чи пом’якшення приголосних перед рефлексом *е та перед [е]: [пр’ін’есла́], [н’е бу́д’е], [н’ема́], [рубан’е́], [так’е́].

Морфологічні особливості говірки:

1. Втрата кінцевого [й] у формах чоловічого роду прикметників: [мо́кри^і].

2. Поява звуку [й] в займеннику він та вона: [йуо́н], [йена́].

3. Ступіювання прикметника за допомогою суфікса –еǐш: [стар’е́ǐшійе].

4. Займенникові форми відповідають нормам СУЛМ: [то́ǐ], [ме́не], [нас].

5. Переважають синтетичні форми майбутнього часу дієслів: [пуǐд’е́ш], [ўста́н’еш], [паǐма́йут΄].

6. Заміщення дієслівних закінчень –ти, -ть на –ць: [варожі́ц΄], [спева́йуц΄], [пр’іǐду́ц΄], [іду́ц΄], але трапляються і паралельні форми: [ад:уба́с’ат΄], [стано́в’ат΄].

Лексичні особливості говірки:

1. Наявність русизмів: [кла́дбішч], [д’еǐств’і́тел’но], [ка́ждом].

2. Навність специфічних лексем:

· [па^огон’ец’]–кинутися навздогін;

· [переку́л’увалас’е]–перекинутися, перекотитись;

· [ка́торага]–якого;

· [д’е́цв’і]–у дитинстві;

· [іц’і́]–йти;

· [раб’і́ц΄]-робити;

· [пастар’е́ǐшал’і]–стали дорослими.

Синтаксичні особливості говірки:

1. Порушений порядок слів.

2. Порушена конструкція речень.

3. Речення аморфні й неорганізовані.

4. Відсутнє використання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.

5. Широке використання неповних, незакінчених і перерваних речень.

6. Використання сполучника дак для вираження єднальних відношень: [свайі́ǐ ба́б’і вараж́іла дак ўсе́ ўга́дувала / дак пр’ін΄есі́ шче ку́рку / ].

Отже, аналіз фонетичних, морфологічних, лексичних та синтаксичних особливостей говірки селищ Річиця та Товстий Ліс дає підстави стверджувати, що вона належить до середньополіських (правобережнополіських) говірок поліського наріччя української мови.

Поиск по сайту: