Країну щастя відбудовуй,

Про все і всіх на світі дбай!

Шпальти періодичних педагогічних видань переповнені розробками інноваційних технологій.

За всю свою педагогічну діяльність я апробував кілька інноваційних технологій. Хочу зауважити, що жодну з них не відкинув. Та повернувся до найпродуктивнішої, яка можливо, не звучить так красиво, як інші, але досить актуальна, має практичне значення, новаційну та інноваційну значущість.

Працюю над проблемою: “Застосування компаративної методики як засобу підвищення ефективності викладання музичного мистецтва”.

Сьогодні компаративістику називають одним із перспективних напрямів сучасної шкільної освіти.

Компаративізм (від лат. Comparo - порівнюю) – це порівняльне вивчення національних культурних процесів на основі порівняльно-історичного підходу (методу).

Метою шкільного компаративного аналізу є не тільки знаходження у музичному творі відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння заради порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів, шанобливого ставлення до музичного мистецтва. За допомогою компаративного аналізу школярі вчаться знаходити спільне у структурі різних музичних творів, жанрів, стилів, а також специфічне, особливе, відмінне, тобто те, що не повторюється. Так виявляється не лише типологічне, схоже, а й індивідуальна особливість музичних творів.

Але, стимулюючи учнів до порівнянь, зіставлення музичних творів, учитель має дати учням матеріал для цих розумових операцій, навчити їх чути та відчувати, обирати

- порівнювані

- схожі

- аналогічні музичні факти та явища

Подібні уроки потрібні як учням, так і самому учителю. Користь від них обопільна, адже саме на такому матеріалі педагог має можливість відточувати свою методичну майстерність.

У чому ж полягають розвивальні можливості компаративістики? На мою думку компаративістика як метод:

Бачити світ, кожну його зернинку, кожен його феномен у порівнянні з іншим, вміти розрізняти несхожі явища та знаходити типологічне у схожому – саме це потрібно випускникові сучасної школи і саме цьому навчає компаративна методика.

Елементи компаративістики використовую на уроках систематично. Найбільш ефективним вважаю прийом порівняння творів різних національних культур на рівнях ідейно-тематичного змісту музичних творів, проблематики, системи образів, сюжету, композиції. Мої учні постійно здійснюють пошук музичних аналогій, порівнюють музичні образи, жанри. Наприклад під час вивчення пісні Ю. Чічкова “Мама” в 5 класі, учні слухають твір “Ave Maria” Ф.Шуберта, де вчаться порівнювати образи матері та образ Матері Божої.

Компаративна методика забезпечує реальну можливість дати учням знання про рідну українську та зарубіжну музичні культури в усьому розмаїтті їхніх взаємозв’язків та взаємовпливів.

Таке комплексне вивчення певних елементів світового музичного процесу відкриває перед учителем і учнями величезний простір для дослідження музичних творів.

Загальновідомо, що інтеграційні процеси, які відбуваються в сучасному світі, мистецтві, зумовлюють необхідність інтегрованого вивчення шкільних дисциплін. При цьому встановлення контактів між двома чи більше мистецькими явищами сприяє вихованню в учнів почуття національної гідності і водночас поваги до інших народів, їхньої самобутньої культури.

Уроки компаративного аналізу використовую і як вступний, і як підсумковий, і як урок контролю знань. Такий урок може бути підсумковим для молодшого класу та вступним – для середнього.

У чому ж полягає перевага компаративної методики? Насамперед у тому, що вона дає можливість школярам зазирнути за обрій чітко визначеного програмового матеріалу, побачити перспективу, вчить порівнювати і зіставляти, розкривати суть музичних явищ, відчувати себе “дослідниками”.

В своїй педагогічній практиці я виділяю чотири основних аспекти компаративістики:

Наприклад: порівняльна характеристика проводиться під час вивчення пісень ”Гей там, на горі, Січ іде” та “Віють вітри, віють буйні”, а також під час знайомства з думою “Маруся Богуславка” та народною піснею “Ой, на горі та й женці жнуть ”. Компаративний аналіз цих творів проводиться за схемою:

Порівняння історичних пісень та дум

Компаративний аналіз рекомендую учням проводити за таким планом:

1. Історія створення музичного твору

2. Особливості творчості композитора

3. Теми

4. Образи

5. Особливості музичного твору

Цей план використовується під час обговорення таких питань:

Цікавим є урок зіставлення творів на історично-героїчну тему:

Опера “Тарас Бульба”(сцена Запорізька Січ) М. Лисенка та Арія Богдана з опери “Богдан Хмельницький ” К. Данькевича.

Опера “Тарас Бульба” арія Богдана з опери “Богдан Хмельницький”

(сцена Запорізька Січ) К. Данькевича

М.В. Лисенко

Схема емоційно-змістовного аналізу музичного твору

Під час знайомства учнів з творчістю Баха пропоную зіставити твори живопису з музикою композитора:

Також пропоную учням порівняти і скласти музичний образ пісень за наведеною схемою (починаючи з 7 класу).

Компаративістика розширює кругозір учнів, формує цілісне світобачення. Вважаю, що головне – працювати не над технологією заради її апробації чи використання, а організувати навчальну діяльність, спрямовану на розвиток здібностей дітей, шляхом використання інноваційних технологій. Твори, що відносяться до однієї категорії – мистецтва, мають спільні якості колориту та художнього образу. Це дає право на відповідні узагальнення. Позитивний результат у практичній діяльності досягається поєднанням музичного та образотворчого мистецтва. Застосування мистецької інтеграції посилює вплив творів мистецтва на свідомість учнів та формує їх загальну культуру.

Одна з найпопулярніших і вже досить “затертих” технологій, знову ж таки саме на шпальтах педагогічних видань, а не в роботі вчителя, - це інтерактивна методика. ЇЇ використання, враховуючи сучасний рівень розвитку інтелектуальних здібностей учнів, досить доцільне. Працюючи в парах, малих та великих групах, учень не залишається сам на сам з проблемою, яку поставив перед ним учитель. Переконаний, що інтерактивне навчання – це діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня та учнів між собою. На поданій нижче схемі видно, чим відрізняється інтерактивне навчання від пасивного та активного – взаємодією усіх учасників навчального процесу (- учитель; - учень).

1. 2. 3.

Пасивне Активне Інтерактивне

навчання навчання навчання

Коли понад тридцять років тому видатний педагог і композитор Д.Б. Кабалевський створив навчальну програму з музики для загальноосвітніх шкіл, девізом він обрав слова В. Сухомлинського “Виховання людини – це не виховання музиканта, а, насамперед, виховання людини”. Час минає, програми вдосконалюються, а на першому місці залишаться творча постать учня. Наукою вже давно доведено, що з усіх видів мистецтва саме музичне, найбільшою мірою впливає на емоційну сферу дитини, тобто на її почуття, а згодом, і на її вчинки.

Спираючись на власний досвід, а також на досвід видатних педагогів

М.Лещенко, Л.Масол, С.Мельничук, Н.Миропольська, О.Отич, О.Рудницька, Г.Тарасенко, О.Щолокова та ін.

Я б у стислій формі так сформулював головні завдання як вчителя музичного мистецтва:

1. Формувати в дітей стійкий інтерес до музичної творчості, який з часом перетвориться на потребу в спілкуванні з творами мистецтва.

2. Навчити дітей слухати музику, розуміти її, творчо розмірковувати над нею.

3. Навчити учнів виразного вокально-хорового виконання, розвивати в них уміння передавати зміст і характер музичного твору.

Висновок

Об’єктивні тенденції національного відродження України вимагають особливої уваги до української музики – народної і професіональної. До того ж “… твори українського професійного та народного мистецтва мусять розглядатися в контексті розвитку світової художньої культури”. Порівняння музичних творів різних творів різних авторів допомагає простежити за еволюцією стильових напрямів, розвитком емоційно-образної сфери музичного мистецтва в історичній ретроспективі. Цей принцип сприйняття музики, називається емоційно-еволюційним, та має виняткове значення для формування естетичного сприйняття. Історія музики – історія розвитку людських ідеалів, боротьби ідей, емоційних особливостей та засобів художньої виразності в музичному мистецтві. Те, що народжується і ледь помітне в одного композитора, у другого вже відкрито виявляється, а у третього стає всеосяжним. Якщо простежити за історичним розвитком емоційних і звукових елементів у творчості композиторів різних епох, музика стане тоді втіленням єдиного духовного життя, яке історично формується і розвивається.

У своєму короткому описі досвіду роботи я намагався розкрити актуальність, значущість та результативність проблеми, над якою працюю. Що ж до інновацій, то вважаю, що не слід застосовувати якийсь метод, керуючись лише педагогічною модою. Але незаперечно те, що урок має відповідати сьогоднішнім вимогам – бути сучасним, а отже цікавим, новаторським, а інколи і суперечливим. Мені дуже імпонує мета сучасної освіти, яка чітко визначена в “Національній доктрині розвитку освіти” – створити умови для розвитку особистості, її творчої самореалізації.

Поиск по сайту: