Л.3. Рахунки бух.обліку і подвійний запис

1. С-ма бух. рахунків. Їх призначення і будова

2. Подвійний запис. Його суть і значення

3. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку

4. Оборотні відомості за синтетичними і аналітичними рахунками

5. План рахунків бух.обліку

Для оперативного обліку господарських засобів і джерел їх утворення а також господарських операцій зафіксованих в документах застосовуються такі методи бух.обліку як с-ма рахунків і подвійний запис. Для кожної групи засобів і джерел їх утворення відкривається рахунок. Він являється:

- засобом групування господарських засобів і джерел

- способом обліку їх за групами

- засобом контролю за наявністю засобів, джерел їх утворення і їх рухом, змінами.

Схематично бух.рахунок має вигляд таблиці:

Назва рахунку

В залежності від обліку засобів або джерел їх утворення рахунки діляться на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку, наявності і руху господарських засобів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі. Пасивні рахунки використовуються для обліку джерел утворення господарських засобів і відкриваються для статей балансу, що знаходяться в пасиві.

При відкритті рахунків на основі статей балансу записують початкові залишки (сальдо). В активних рахунках сальдо записують по дебету (Д), в пасивних – по кредиту (К). в активних рахунків збільшення засобів відображають по дебету, а зменшення по кредиту. В пасивних – навпаки: збільшення по К, а зменшення по Д. Сума змін за певний період часу по дебету або кредиту називається оборотом. Відповідно розрізняють дебетові і кредитові обороти.

Після визначення оборотів приводиться залишок на кінець періоду, який вираховується так: береться початковий залишок + оборот по тій стороні рахунку, де знаходиться початковий залишок – оборот, вирахуваний на протилежній стороні рахунку.

Активні і пасивні рахунки мають таку будову:

Порядок записів по рахунках такий:

- рахунки відкриваються на початок року

- на протязі року рахунки відкриваються в міру необхідності

- на початок звітного періоду по рахункам за даними балансу записують початкові залишки (сальдо)

- на протязі місяця на рахунках відображають господарські операції

- по закінченню звітного періоду а також місяця підраховують обороти і виводять кінцеві залишки

- вкінці місяця на основі даних про кінцеві залишки на рахунках складають баланс

Між рахунками і балансом є тісний взаємозв’язок.

-2-

Кожна господарська операція викликає подвійну зміну господарських засобів і джерел їх утворення. Подвійна зміна засобів і джерел (двох об’єктів обліку) в результаті господарської операції викликає також подвійне відображення операції на рахунках. При цьому кожна господарська операція записується на двох або більше рахунках в цьому заклечається суть подвійного запису. Взаємозв’язок між рахунками в результаті відображення господарської операції називається кореспонденцією рахунків.

Відображення господарської операції та її суми на рахунках із вказанням які рахунки кредитуються, а які дебетуються називається бух.проводкою. Для того, щоб скласти бух.проводку необхідно послідовно вияснити такі питання:

1. економічний зміст господарської операції

2. які рахунки кореспондуються

3. характеристику рахунків (активні, пасивні)

4. яка буде бух.проводка

ПР: в касу з розрахункового рахунку надійшли гроші в сумі 10000 грн для видачі ЗП

1. в результаті цієї операції сума на розрахунковому рахунку зменшилась, а в касі збільшилась

2. кореспондують рахунки каса і розрахунковий рахунок

3. рахунки активні. Кореспонденція рахунків: Д30-К31-10000

4. коре

подвійний запис по даній операції здійснюється таким чином:

У зв’язку з таким подвійним відображенням сум господарських операцій є можливість проконтролювати відображення господарських операцій. Оскільки кожна сума записується 1 раз по Д одного рахунку і 1 раз по К іншого рахунку, то сума оборотів по дебету всіх рахунків повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту всіх рахунків. В цьому заклечається контрольне значення подвійного запису.

Якщо бух.проводки відображаються більше ніж на двох рахунках, то вони називаються складними. При цьому один рахунок дебетується, а кілька кредитуються і навпаки. ПР: з розрахункового рахунку погашена заборгованість постачальникам на 5000 грн і за рахунок кредиту банку на 2000 грн. Д63-К31-5000, Д63-К60-2000.

-3-

Рахунки, які ми розглядали являються синтетичними, оскільки в них відображаються узагальнені синтетичні відомості про господарські засоби, джерела їх утворення і процеси, причому тільки в грошовому виразі. Таким чином, синтетичні – це рахунки, які дають узагальнену інформацію по економічно однорідним групам засобів, джерел їх утворення і господарським процесам. Облік, який ведеться на синтетичних рахунках називається синтетичним.

Такий узагальнений облік недостатній для ефективного управління підприємством, особливо для оперативного керівництва. Для цього відкриваються аналітичні рахунки, які деталізують синтетичні і за допомогою яких ведеться аналітичний облік. Аналітичні рахунки ведуться як в грошових, так і в натуральних вимірниках. Таким чином аналітичні – це рахунки, які деталізують, конкретизують синтетичні рахунки і на яких відображаються окремі конкретні види засобів, джерела їх утворення і господарські процеси. Але тільки сумісний синтетичний і аналітичний облік забезпечує потреби бух.обліку і управління вцілому.

Відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку свідчить про відсутність помилок, підвищує достовірність обліку.

В практиці обліку застосовують субрахунки – це проміжні (гругого порядку) рахунки між синтетичним та аналітичним обліком. Вони використовуються для тих синтетичних рахунків, на яких обліковують об’єкти широкої номенклатури. Субрахунки дозволяють отримувати проміжні підсумки за окремими групами засобів, джерел їх утворення або збирати різні за призначенням виробничі запаси в однорідні групи для цілей нормування і контролю за ними.

I порядку Синтетичні рахунки à II порядку Субрахунки à III порядку Аналітичні рахунки

Виробничі запаси à Сировина і матеріали à мука, цукор, шоколад

-4-

Відображення господарських операцій на синтетичних і аналітичних рахунках являє собою оперативний бухгалтерський облік. Вкінці місяця по кожному синтетичному рахунку обчислюються обороти, виводяться кінцеві залишки, а потім дані всіх синтетичних рахунків узагальнюються за місяць в оборотній відомості за рахунками синтетичного обліку.

Оборотна відомість має вигляд:

Якщо вірно записані початкові залишки на рахунках - рознесені господарські операції, підраховані обороти і виведені кінцеві залишки, то оборотні відомості повинні бути три рівності: підсумки залишків на початок місяця по Д і К, підсумки оборотів за місяць по Д і К, підсумки залишків на кінець місяця по Д і К. такі рівності зумовлені застосуванням балансу і подвійного запису. В наявності цих рівностей заклечається контрольне значення оборотної відомості. На основі кінцевих залишків складається баланс. Така оборотна відомість називається простою або сальдовою.

Більш ефективною в інформаційному плані є шахова оборотна відомість. В ній обороти по кожному рахунку наводяться не тільки в цілому, але й деталізуються з вказанням кореспонденції рахунків. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує який рахунок дебетується, а який кредитується. Це дає більш детальну картину змін господарських засобів і процесів, що проходять дозволяє більш ефективно здійснювати контроль за правильністю записів на рахунках

Напр.: Д10 – К11 - 500

Для управління підприємством необхідно також мати узагальнені дані про наявність і рух окремих видів господарських засобів по кожному синтетичному рахунку. З цією метою складається аналітична відомість за аналітичними рахунками. Оскільки в одних рахунках облік ведеться тільки в грошовому виразі, а в інших - в натуральному і грошовому, то за цією ознакою розрізняють два види оборотних відомостей за аналітичними рахунками:

1. Облік на рахунках ведеться тільки в грошовому виразі

2. Облік на аналітичному рахунках ведеться в грошових і натуральних одиницях

Звірка даних синтетичного і аналітичного обліку забезпечує правильність, достовірність його. Узагальнені дані по аналітичних рахунках мають велике значення для оперативного контролю, аналізу і управління підприємством.

-5-

План рахунків бух.обліку – це систематизований перелік синтетичних рахунків і субрахунків, необхідних для відображення всієї господарської діяльності; це директивний документ, який визначає побудову всієї системи бух.обліку на підприємствах. На даний час діє єдиний план рахунків бух.обліку: активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МінФіну України.

Всі балансові рахунки, відповідно до їх економічного змісту, згруповані за 9-ма класами. Крім того, в окремому розділі плану рахунків наведено 9 позабалансових рахунків. Підприємства не можуть на свій розсуд доповнювати єдиний план рахунків новими рахунками або вносити зміни у назви чи зміст рахунків.

Поиск по сайту: