Розвиток дослідницько- пошукових здібностей

Найсприятливішим періодом для формування і розвитку дослідницько-пошукових здібностей дитини є молодший шкільний вік. На момент вступу до школи дитина є носієм власного пізнавального досвіду. І основна функція школи полягає не в нівелюванні, загальмовуванні досвіду дитини як несуттєвого, а навпаки, в максимальному його виявленні, використанні, збагаченні. Тому у педагогічній роботі потрібно використовувати метод розвиваючого навчання, користуватися методиками, які формують творчу, мислячу, здатну до наукового пошуку особистість дитини, її самобутність і самоцінність, організовують навчання дітей без примусу, розвивають в них стійкий інтерес до знань, потребу їх самостійного пошуку. В основі такого підходу — визнання індивідуальності учня, розвиток власного неповторного суб'єктивного досвіду, дослідницько- пошукових і творчих здібностей, розкриття багатств індивідуального світу дитини.

Своєрідним епіцентром формування дослідницько-пошукових здібностей і їх подальшого розвитку в дитини є позитивне ставлення школярів до процесу і результату своєї праці і інтерес. Саме інтерес до навчання дарує радість творчості, радість пошуку, радість пізнання, пов'язані з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням, волею, які використовуються дитиною у ході дослідницько-пошукових дій.

Навчально-пізнавальну діяльність учнів доцільно будувати в такій послідовності: цікаво—> шукаю —> знаю —> вмію. Саме ж навчання слід робити не простішим, а зрозумілішим для учнів початкової школи. Однак, при формуванні дослідницько пошукових здібностей потрібно пам'ятати, що процес навчання — це не безперервна радість, не все може бути цікавим у навчанні. Тож, наслідуючи К.Д.Ушинського, потрібно "привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов'язок". У роботі з формування дослідницько пошукових здібностей потрібно використовувати завдання, привабливість яких забезпечується не зовнішніми прийомами навчання, а самим їх змістом.

Будувати уроки так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, має змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та з учителем. Такий підхід до процесу навчання й виховання дітей сприяє розвитку їхніх інтелектуально-творчих задатків і формуванню дослідницько-пошукових здібностей, яке забезпечується альтернативними формами навчання: індивідуальна робота, фронтальна, кооперативна, робота в парах, у малих і великих групах.

Результативність процесу формування дослідницько пошукових здібностей зумовлюється його організацією. Для повноцінного розвитку дослідницько пошукових здібностей потрібно поєднувати репродуктивні (відтворення учнями знань і способів діяльності), частково-пошукові (вияв самостійності, ініціативи у пізнавальній діяльності) і творчі завдання. Репродуктивні та частково-пошукові завдання розвивають певні творчі властивості (незалежність суджень, критичність мислення, здатність переносити знання і вміння в нову ситуацію), однак виконання цих завдань не сприяє виявленню й розвитку інтелектуально-творчих задатків у комплексі. Саме творчі завдання найбільше сприяють формуванню і розвитку дослідницько пошукових здібностей, оскільки у процесі їх виконання учень створює певний навчальний творчий продукт. Це може бути оформлений результат своєї діяльності: проект, складання оповідань на основі власних спостережень за явищами природи чи за поведінкою тварин тощо. Ці теми є близькими і зрозумілими для молодшого шкільного віку, тож учні охоче працюють над ними.

Формування і розвиток дослідницько пошукових здібностей має відбуватися на кожному уроці. Для формування дослідницько пошукових здібностей можна використовувати метод навчальних проектів, можна формувати дослідницько-пошукових здібності і у процесі контролю знань та умінь молодших школярів, за умови застосування такого методу контролю, як тестування.

Вчитель має забезпечувати педагогічні умови для формування в кожної дитини дослідницько-пошукових здібностей та їх розвитку у процесі навчання. Важливо здійснювати контроль за рівнем сформованості дослідницьких умінь учнів, щоб одразу вносити корективи у процес формування пошуково дослідницьких умінь, в організацію підготовки учнів, усувати прогалини у знаннях, уміннях і навичках.

Одним з найпрогресивніших методів вдосконалення системи контролю знань, умінь, навичок учнів вважається нині тестування. Воно значно підвищує мотивацію навчання, зацікавленість учнів. Тест у педагогічній інтерпретації є способом виявлення рівня освоєння знань, умінь, навичок учнів, їх навченості та успішності.

Тестовий контроль — один з етапів формування дослідницьких умінь у молодших школярів.

Позитивним у використанні завдань тестового характеру, що сприяють формуванню дослідницьких умінь, є:

— оволодіння значною частиною пройденого матеріалу;

— охоплення перевіркою одночасно всіх учнів;

— можливість зосередити увагу молодших школярів на головному (суттєвому) у запропонованих завданнях;

— виявлення (наявність чи відсутність) якостей, необхідних для формування дослідницьких умінь (швидкість мислення, уважність, гнучкість, легкість, оригінальність тощо)

— утримання стійкого інтересу до творчих завдань навчального матеріалу;

— можливість діагностики вчителем рівнів сформованості дослідницьких умінь (наприклад, за низького рівня сформованості дослідницьких умінь учень починає роботу з відповідей на найпростіші запитання і майже не торкається складніших або результативно відповідає на тести тільки вибірково);

— створення ситуації, за якої учень має творчо застосовувати набуті знання на практиці;

— абсолютна самостійність прийняття рішення учнем;

— учень робить акцент на тому, що він знає, а не на тому, як він виглядатиме на тлі інших;

— економія часу на оформлення роботи і її перевірку;

— спрощення підрахунку і обробки результатів (можливість використання кількісних оцінок, статистичних підрахунків).

В основу розробки тестів для оцінювання знань як складової умінь учнів початкової школи можна застосовувати концепцію рівнів засвоєння знань:

-перший рівень — відтворювання (знань-ознайомлень); використовують тести-зіставлення, коли даються варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну правильну;

-другий рівень — репродуктивний (знань-копій); використовують тести з вибором відповіді, коли є змога вибирати кілька правильних відповідей, або тести-порівняння, якщо порівнювати два і більше об'єкти, водночас критерії порівняння учень обирає самостійно;

-третій рівень — продуктивний (знань-умінь); використовують тести-завдання на застосування знань з предмета;

-четвертий рівень — творчий (знань-трансформацій); використовують тести-переноси, коли передбачають регулювання певних ситуацій, узагальнення знань і формування оціночних суджень.

При укладанні тестів дотримуємося певних правил:

1) друкований матеріал тестів має бути доступним розумінню школярів;

2) за наявності невідомих слів їх необхідно пояснити;

3) запитання має бути спрямоване на виявлення певного вміння;

4) запитання не має містити підказки для відповіді на інше запитання;

5) у запитанні має бути достатня кількість опор для виконання необхідної дії.

Через зміст пропонованих тестових завдань реалізується розвивальна мета навчання. Перш за все розвивається творчий інтерес, допитливість, потяг до пошуку нової інформації, проблемне бачення, вміння висувати гіпотези, здатність до дослідницької діяльності, долається інертність мислення, тобто застосування тестів сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни "Я і Україна".

Отже, перевага тестів над традиційними формами контролю полягає в тому, що за допомогою тестової системи можна якісно оцінити структуру знань учнів, рівень сформованості їхніх дослідницьких умінь. Якщо система тестів розроблена вміло, то це дає змогу вчителеві контролювати навчальний процес на кожному занятті й одразу вносити корективи у процес формування дослідницьких умінь, в організацію підготовки учнів, усувати прогалини у його знаннях, уміннях і навичках.

Але слід пам'ятати, що практично не існує універсальних тестів для виявлення рівня знань, а також рівня сформованості дослідницьких умінь молодших школярів. Кожна тестова ситуація — універсальна, як і проблема, що вирішується в процесі тестування, в кожній тестовій ситуації перш за все необхідно поставити проблему, без цього важко знайти правильне вирішення. Оскільки основний наголос ми ставимо на формування та розвиток дослідницьких умінь, саме це має бути вихідним положенням під час розробки системи тестових завдань.

ТЕСТ „ФАНТАЗІЯ”

Мета: визначити рівень розвитку уяви в учнів.

Вік учнів: 6-14 років.

Обладнання: роздруковані бланки тесту, олівці чи ручки.

Інструкція: учень має відповісти «так» або «ні» на

наступні запитання.

1. Чи захоплюєшся ти малюванням?

а) так; б) ні.

2. Ти часто сумуєш?

а) так; б) ні.

3. Розповідаючи про який-небудь життєвий випадок, чи прикрашаєш свою розповідь вигаданими деталями?

а) так; б) ні.

4. Виявляєш ініціативу в навчанні? (За власним бажанням читаєш додаткову літературу з теми, яку вивчаєте на уроці, стараєшся якось по-особливому оформити свій реферат та ін.)

а) так; б) ні.

5. У тебе розмашистий почерк?

а) так; б) ні.

6. Чи сперечаєшся ти із батьками щодо одягу, орієнтуючись на власне почуття красивого?

а) так; б) ні.

7. Чи маєш звичку, занудьгувавши, малювати одні й ті самі фігурки?

а) так; б) ні.

8. Чи полюбляєш імпровізувати (вносити свої зміни), коли граєш музику, танцюєш або читаєш вірш?

а) так; б) ні.

9. Твої твори з літератури більш змістовні, ніж у твоїх однокласників?

а) так; б) ні.

10. Тобі сняться незвичайні сни?

а) так; б) ні.

11. Чи легко ти зорієнтуєшся в обстановці (наприклад, знайдеш будинок), якщо місцевість буде знайома тобі лише за описом?

а) так; б) ні.

12. Чи траплялося так, що ти плакав, дивлячись фільм або читаючи книгу?

а) так; б) ні.

Обробка отриманих результатів.

14-16 балів. У дитини багата фантазія. Вміло спрямована, вона прикрасить її життя, принесе багато радості їй та оточуючим.

9-12 балів. Дитина здатна фантазувати, але потребує стимулювання цих здібностей.

5-8 балів. Скоріше за все, дитина - реаліст. У певному сенсі це збіднює її життя. Потрібно пробудити в неї бажання фантазувати і роз­винути ці здібності.

Поиск по сайту: