АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Семінар 4. (2год.)“Епоха переходу до індустріального суспільства (кін

Читайте также:
  1. IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.
  2. Активність в конференціях, семінарах, МО
  3. Анархізм як форма суспільства
  4. Визначальні риси контексту громадянського суспільства в Україні
  5. ВЧЕНІ конференцій та семінарів
  6. Год.) та семінарське заняття (2 год.)
  7. Головні функції моралі в життєдіяльності людини і суспільства
  8. Духовна сфера життєдіяльності суспільства, узагальнене відображення об'єктивних умов його існування, система духовних орієнтирів і суспільних цінностей
  9. Економічна думка індустріального суспільства
  10. Економічна система й економічний лад суспільства
  11. Економічні основи переходу від споживацького до виробляючого господарств
  12. Економічні потреби суспільства: сутність і класифікація. Економічні інтереси

XVIII – 1-а пол. XIX ст.)”

– Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови та наслідки.

1.Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови та наслідки.

Промисловий переворот—це перехід від ручного,ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важлива складова—впровадження у виробництво і транспорт робочих машин механізмів,які замінили ручну працю людей;парових двигунів,створення самостійної машинобудівної галузі. Це світовий процес.

– Англія—в останній третині 18—середина 19 століття—була батьківщиною першого промислового перевороту. По-перше, важливим чинником промислового перевороту стала буржуазно-демократична революція середини 17 ст.,яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва. Також цьому сприяв і аграрний переворот 16-18 ст., завдяки якому прискореними темпами розвивалося сільське господарство,яке базувалось на фермерській основі. Англійські фермери активно працювали,поліпшували агротехніку і агрокультуру. Широко застосовувались парові плуги,машини,дренажні роботи,використовували мінеральні добрива. Фабрично-заводська промисловість потребувала дешевої сили і внаслідок цього велика кількість людей була звільнена.

– 3 причина—іноземна конкуренція.Для Аанглії основними конкурентами були Росія,Швеція та Індія.

– До другої половини 18 століття в Англії відбулося становлення єдиного національного ринку,який став стимулом для розвитку господарства.

– Саме зовнішньо-економічні передумови полягали у безоглядному пограбуванні колоній. Наприкінці 18 століття Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Не менш важливим фактором було і вигідне географічне положення та природно-економічні умови країни—це водні комунікації,зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля,наявність сировини для текстильної промисловості.

– Щодо зовнішньоекономічних умов—постійний попит на англ.вироби,який був викликаний безперервними війнами. Не останню роль відіграв і англійський уряд,який проводив політику протекціонізму та меркантилізму.

– Так як у текстильне виробництво впроваджувалися нові машини та механізми бавовняна промисловість змогла вийти на новий,вищий,технічний рівень.



– Механік Джон Ккей у 1733 р. удосконалив ткацький верстат «летючим човником»

– У 1763 р. Джеймсом Харгривсом була винайдена механічна прядка «Дженні»,на якій можна було працювати з 16-18 веретенами.

– В останній третині 18 ст. С.Кромптон створив «мюль-машину»,яка базувалась на принципах роботи прядки «Дженні»,але виготовляла більш тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона швидко поширилась у виробництві і стала технічною основою механізованого прядіння.

– У 1785 р. Е. Картрайт винайшов механічний ткацький верстат ,який зміг замінити роботу 40 ткачів. Таким чином в англ. промисловості з*явилися перші машини у фабрики. У 60-80 роках 18 ст. вони з*явилися в інших галузях промисловості.

– У 1769 р. Джеймс Уатт. Винайшов першу парову машину. Та у 1782 р. її більш удосконалив і з цього часу парова машина стала джерелом енергії британської текстильної промисловості. Таким чином вугілля стало використовуватися як основне паливо, як наслідок водяний двигун перестав використовуватись. Невдовзі відкрився завод парових машин і парові машини почали використовуватися у різних галузях промисловості.

– Застосування машин прискорило розвиток металургії,вугільної промисловості. Виникло машинобудування.

– У 1812 р. був пущений пароплав на р. Клайд. У цей же час розпочалися різні експерименти на залізницях. У 1829 році локомотив Дж. Стефенсона прошов перші випробування,швидкість його була 22км/год.

– У 1830 р. була збудована перша у світі залізниця,яка з*єднала Манчестер та Ліверпуль.

– На середину 19 ст. Англія виробляла близько половини світової промислової продукції та отримала звання «майстерня світу»

– Не останню роль відіграла економічна політика держави. В Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли англ.. промисловість зміцнилась та утвердилась і їй не загрожувала іноземна конкуренція,буржуазія проголосила необмежену свободу торгівлі,яке називалось фрітредерство.Суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів,що завозились в Англію і подразумевала зустрічну відміну чи значне скорочення мит на ввіз англ.. товарів в інші країни. Це забезпечувало Англії як вільний збут за кордоном своїх товарів,так і дешеву імпортну сировину та продовольство.

‡агрузка...

– Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричний поселень. На кінець 19 ст. у містах проживало маже 75% населення.

– Розвиток народного господарства Франції в 2-й пол. XVIII – 1-й пол. XIX ст.

2.Розвиток народного господарства Франції в 2 пол. 18 ст. в 1 пол. 19 ст.

– Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку.звісно він розпочався пізніше ніж у Англії,але був затяжним. Велика демократична революція 1789-1794 рр. негативно вплинула н хід економічного розвитку країни. Революційні події кінця 18 ст. ліквідували феодальні пережитки та прикорили промисловий переворот. Перший етап припав на період правління Диркторії та Наполеона(1805-1810),які активно підтримували промисловість торгівлю. Вв 1810 було створено Раду в справах фабрик ф мануфактур, в 1811—окреме Міністерство мануфактур і торгівлі.. Промислове виробництво зросло в 1,5 раза,виплавлення чавуну,видобуток залізної руди та вугілля-у 2, продукція металообробної,суконної промисловості—в 4 рази.

– У 1804--1808 рр. створені машини Жирара здійснювали хімічно-механічну обробку льону.

– Континентальна блокада Англії,яку проводив Наполеон у 1806 р. закрила франц. Та європейський ринки для англ.. промислових товарів та створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення та розвиток деяких галузей франц. Промисловості(суконної,хімічної,металообробної). Проте ті галузі промисловості,які працювали на колоніальній сировині(бавовняна,цукрова)переживала занепад. Франція на довгі роки була позбавлена англ.. машин,металовиробів та вугілля,необхідних для виробничих процесів. Сільське господарство страждало через припинення експорту зерна,вин та інших продуктів

– На другому етапі промислового перевороту (1815-1848) хід економічного розвитку прискорився. Зросли темпи механізації виробництва. Розвивалась текстильна,металургійна,поліграфічна,керамічна та інші галузі промисловості. У 20-х роках зародилось франц. Машинобудування. З аобсягом виробництва промислової продукції в середині 19 ст. Франція займала друге місце у світі після Англії. Однак її технічний рівень та конкурентоспроможність все одно залишались низькими. У франціїї зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво.Торгово-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формування державної політики. Уряд ігнорував ї інтереси на відміну від Великобританії.

– Вже на етапі промислового переворту сформувалася фінансова буржуазія,яка відігравала значну роль в державі,зате мало опікувалась розвитком промисловості. Вона збагачувалась за рахунок лихварства,фінансових та біржових спекуляції. Грощовий капітал зростав швидше еіж промисловий.

– Повільним темпами зростало населення,попит на товари і продукти залишався низьким.Переважання дрібних селянських господарств стримувало капіталістиний розвиок франц. села.

– Третій етап промислового перевороту відбувся після революції 1848-1849 рр. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції 1851-1865 зріс майже вдвічі. Ккількість парових двигуні у промисловості й транпосрті збільшилась з 7,7, до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.

– За прикладом Великобританії було проголошено свободу торгівлі,ліквідовано обтяжливі мита. Усппішно розвивала кредитна справа,а бржа,банки і акціонерні товарства досягли піку.Такі успіхи в розвитку економіки країни були досягнуті завдяки зваженій ліберальній(шо таке??) політиці Гаполеона 3 та його уряду. На відміну від Англії у господарстві Франції значну роль відігравало лихварство.

– Особливості капіталістично-індустріальної трансформації економіки Німеччини. Об’єднання німецьких земель за ініціативою Прусії.

3. Особливості промислового перевороту в Німечинні. Об*єднання німецьких земель за ініціативою Прусії.

– Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку набагато пізніше ніж Франція та Англія. Промисловий переворот розпочався лише в 30-х роках 19 ст. і тривав до 70-х років. Найважливіша причина відставання—була наявність феодальних середньовічних порядків у сільському господарстві,збереження цехів у промисловості та політична роздробленість країни.

– Становлення суспільства нового типу відбувалось еволюційним шляхом. Панування феодального землеволодіння та повинності селян ліквідовувались поступово,шляхом реформ.

– Промисловий переворот у Німеччині почався з великим запізненням— у 30-х роках XIX ст. Повільність економічного розвитку пояснювалася політичною роздробленістю німецьких земель, пануванням ф-еодальної системи землеволодіння, що стримувало формування вільної робочої сили, збереженням цехової системи. Створення Митного союзу (1833 p.), уніфікація монетного обігу і вагових систем прискорили формування та розширення національного ринку.

– На початковому етапі, що охоплював період з 30-х — до 50-х років XIX ст., істотні зміни відбувалися в легкій промисловості: бавовняній і шовковій — в Саксонії, суконній — в Рейнському районі та Прусії. За 1834—1838 pp. Було побудовано 45 нових фабрик, за 1833—1846 pp..— лише в Сілезії 8 бавовняних та 128 льонопрядильних фабрик. На початку 40-х років застосовувалося кілька сотень жакардових ткацьких верстатів.

– Значних успіхів досягла гірнича промисловість. У середині XIX ст. добували більш як 3 млн т вугілля, виплавляли 200 т чавуну. Особливо швидко розвивався Рейнсько-Вестфальський промисловий район, в якому було зосереджено четверту частину промислових робітників Ні-меччини. Однак це була мануфактурна промисловість. У 1846 p. з 200 домен Рейнсько-Вестфальського району тільки 32 працювали на кам'яному вугіллі, а пудлінгові печі були на 9 заводах. Парові двигун поширилися практично в ЗО—40-х роках. У 1822 p. працювало 2 парові машини, в 1847р. їх стало 1139 потужністю 21,7 тис. к. с. Першу залізницю протяжністю 12 км було побудовано в 1835 p. Довжина залізниць у 1848 p. досягла 2,5 тис. км. У 40-х роках капіталовкладення в будівництво залізниць становили 450 млн марок. Використовували переважно англійські паровози. Продукція німецьких паровозобудівних заводів була незначною (38 паровозів з 429, що використовувалися у 40-х роках). Працювало чотири заводи локомотивів: два в Берліні, Хемниці, Касселі. Кількість пароплавів зросла з 4 до 90.

– Для цього періоду характерні досягнення німецької техніки: установка для швидкого книгодрукування (1814 p.), кам'яноточильна машина (1835 p.), циліндрично-точильний (1803 p.), горизонтальний (1807 p.), набивний (1836 p.) верстати. В цілому за важливими економічними показниками Німеччина відставала від Великобританії: за видобутком вугілля — в 11 разів, виплавленням чавуну — в 5,6 рази, потужністю парових двигунів — в 5 разів, протяжністю залізниць — в 2 рази. В усіх галузях переважало дрібне виробництво. Промислове населення Прусії становило 11%. Загальна чисельність промислових робітників на транспорті, в торгівлі дорівнювала 1 млн. Німеччина залишалася

– сільськогосподарською країною. На її ринку панували англійські промислові товари.

– Промисловий переворот у Німеччині завершився в 50— 70-х роках XIX ст. після революції 1848—1849 pp. Його темпи характеризують такі економічні показники: продукція важкої промисловості, виплавлення чавуну, споживання бавовни зросли у 3 рази, видобуток вугілля — у 4, потужність парових двигунів — у 9 разів, протяжність залізниць — у 3,3 раза (19,6 тис. км). У 1861—1870 pp. випуск засобів виробництва збільшився на 23% , засобів споживання — на 9% . Машинне виробництво перемогло. Внаслідок інтенсивного грюндерства (засновування) лише в Прусїї утворилося 395 акціонерних компаній з капіталом у 2,4 млрд марок.

– Важливими галузями німецької промисловості стали гірнича, металургійна (на 9/10 працювала на коксі), хімічна, машинобудівна, воєнна. Виняткове значення мало залізничне будівництво, капіталовкладення в яке у 1870 p. становили 4 млрд марок. Воно ліквідувало економічну роз'єднаність Німеччини, перетворило її на країну європейського транзиту, стимулювало піднесення вугільної та металургійної галузей, сприяло зростанню товарообігу. Німецька індустрія розвивалася на базі вітчизняного устаткування, застосовуючи останні технічні новинки, її вироби успішно конкурували з англійськими на внутрішньому та зовнішньому ринках. На основі відкриття в 1865 p. німецькими спеціалістами способу отримання барвників з кам'яного вугілля К сформувалася анілінова промисловість. Почало розвиватися калійне виробництво. З'явилася нова галузь — електро-технічна, що обслуговувала телеграф і електричну сигналізацію. Фірма "Сіменс і Гальське" прокладала телеграфні лінії не лише в Німеччині, а й у Великобританії, Росії, Африці.

– Економічному піднесенню Німеччини сприяла боротьба за її об'єднання, що завершилася утворенням у 1871 p. імперії на чолі з пруським королівством. На початку 70-х років Німеччина стала аграрно-промисловою державою.

– У промисловості було зайнято 1,5 млн осіб. Переважала легка промисловість (2/3 продукції). Передовою на той час була галузева структура важкої промисловості. Значну роль відігравали ремесла і домашня промисловість, в яких працювало 2 млн осіб. За рівнем економічного розвитку Німеччина продовжувала відставати від Великобританії та Франції, однак випереджала останню за потужністю важкої промисловості

– Економічний розвиток США від війни за незалежність (1775-1783 рр.) до громадянської доби.

 

4.ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК США

– Промисловий переворот у Німеччині почався з великим запізненням— у 30-х роках XIX ст. Повільність економічного розвитку пояснювалася політичною роздробленістю німецьких земель, пануванням феодальної системи землеволодіння, що стримувало формування вільної робочої сили, збереженням цехової системи. Створення Митного союзу (1833 p.), уніфікація монетного обігу і вагових систем прискорили формування та розширення національного ринку.

– На початковому етапі, що охоплював період з 30-х — до 50-х років XIX ст., істотні зміни відбувалися в легкій промисловості: бавовняній і шовковій — в Саксонії, суконній — в Рейнському районі та Прусії. За 1834—1838 pp. Було побудовано 45 нових фабрик, за 1833—1846 pp..— лише в Сілезії 8 бавовняних та 128 льонопрядильних фабрик. На початку 40-х років застосовувалося кілька сотень жакардових ткацьких верстатів.

– Значних успіхів досягла гірнича промисловість. У середині XIX ст. добували більш як 3 млн т вугілля, виплавляли 200 т чавуну. Особливо швидко розвивався Рейнсько-Вестфальський промисловий район, в якому було зосереджено четверту частину промислових робітників Ні-меччини. Однак це була мануфактурна промисловість. У 1846 p. з 200 домен Рейнсько-Вестфальського району тільки 32 працювали на кам'яному вугіллі, а пудлінгові печі були на 9 заводах. Парові двигун поширилися практично в ЗО—40-х роках. У 1822 p. працювало 2 парові машини, в 1847р. їх стало 1139 потужністю 21,7 тис. к. с. Першу залізницю протяжністю 12 км було побудовано в 1835 p. Довжина залізниць у 1848 p. досягла 2,5 тис. км. У 40-х роках капіталовкладення в будівництво залізниць становили 450 млн марок. Використовували переважно англійські паровози. Продукція німецьких паровозобудівних заводів була незначною (38 паровозів з 429, що використовувалися у 40-х роках). Працювало чотири заводи локомотивів: два в Берліні, Хемниці, Касселі. Кількість пароплавів зросла з 4 до 90.

– Для цього періоду характерні досягнення німецької техніки: установка для швидкого книгодрукування (1814 p.), кам'яноточильна машина (1835 p.), циліндрично-точильний (1803 p.), горизонтальний (1807 p.), набивний (1836 p.) верстати. В цілому за важливими економічними показниками Німеччина відставала від Великобританії: за видобутком вугілля — в 11 разів, виплавленням чавуну — в 5,6 рази, потужністю парових двигунів — в 5 разів, протяжністю залізниць — в 2 рази. В усіх галузях переважало дрібне виробництво. Промислове населення Прусії становило 11%. Загальна чисельність промислових робітників на транспорті, в торгівлі дорівнювала 1 млн. Німеччина залишалася сільськогосподарською країною. На її ринку панували англійські промислові товари.

– Промисловий переворот у Німеччині завершився в 50— 70-х роках XIX ст. після революції 1848—1849 pp. Його темпи характеризують такі економічні показники: продукція важкої промисловості, виплавлення чавуну, споживання бавовни зросли у 3 рази, видобуток вугілля — у 4, потужність парових двигунів — у 9 разів, протяжність залізниць — у 3,3 раза (19,6 тис. км). У 1861—1870 pp. випуск засобів виробництва збільшився на 23% , засобів споживання — на 9% . Машинне виробництво перемогло. Внаслідок інтенсивного грюндерства (засновування) лише в Прусїї утворилося 395 акціонерних компаній з капіталом у 2,4 млрд марок.

– Важливими галузями німецької промисловості стали гірнича, металургійна (на 9/10 працювала на коксі), хімічна, машинобудівна, воєнна. Виняткове значення мало залізничне будівництво, капіталовкладення в яке у 1870 p. становили 4 млрд марок. Воно ліквідувало економічну роз'єднаність Німеччини, перетворило її на країну європейського транзиту, стимулювало піднесення вугільної та металургійної галузей, сприяло зростанню товарообігу. Німецька індустрія розвивалася на базі вітчизняного устаткування, застосовуючи останні технічні новинки, її вироби успішно конкурували з англійськими на внутрішньому та зовнішньому ринках. На основі відкриття в 1865 p. німецькими спеціалістами способу отримання барвників з кам'яного вугілля К сформувалася анілінова промисловість. Почало розвиватися калійне виробництво. З'явилася нова галузь — електро-технічна, що обслуговувала телеграф і електричну сигналізацію. Фірма "Сіменс і Гальське" прокладала телеграфні лінії не лише в Німеччині, а й у Великобританії, Росії, Африці.

– Економічному піднесенню Німеччини сприяла боротьба за її об'єднання, що завершилася утворенням у 1871 p. імперії на чолі з пруським королівством. На початку 70-х років Німеччина стала аграрно-промисловою державою.

– У промисловості було зайнято 1,5 млн осіб. Переважала легка промисловість (2/3 продукції). Передовою на той час була галузева структура важкої промисловості. Значну роль відігравали ремесла і домашня промисловість, в яких працювало 2 млн осіб. За рівнем економічного розвитку Німеччина продовжувала відставати від Великобританії та Франції, однак випереджала останню за потужністю важкої промисловості.

Семінар 5. (2 год.) “Господарство провідних країн світу в останній

третині ХІХ – поч. ХХ ст.”

– Структурні зміни в економіці окремих країн та продуктивних сил світу. Основні тенденції розвитку світової економіки.

1.Структурні зміни окремих країн..

– Головною тенденцією розвитку економіки став перехід від каптілазму,що ґрунтувався на вільній конкуренції окремих самостійних державних і приватних підприємств,до капіталізму,який базується на різних формах монополій або олігополійю В історію кінець 19-початок 20 ст. увійшов як період другої технологічної революції( перша-промисловий переворот),яка продовжувалась до Першої світової війни.

– На рубежі 20 ст. виникали великі наукові інститути,лабораторії,створені на могутній технічний базі. З*явилась окрема ланка—науково-дослідницька діяльність.

– Важливе значення мала зміна енергетичної бази виробництва і транспорту:парова енергія була замінена електричною. У 1867 р. нім. Винахідник В.сіменс сконструював електромагнітний генератор із само збудником,яким за допомогою обертання провідника у магнітному полі можна було отримати і виробляти електричний струм. Уже через десять років у США Т.Едісон створив перший сучасний генератор(1833). Промислові підприємства перестали бути прив*язаними до енергетичної бази. Виробництво електроенергії було організовано на особливих підприємствах—електростанціях.У 1884 р. було створено турбогенератор. Виникли нові галузі промисловості—електрохімія,електрометалургія,електричний транспорт.. У 1885 р. було побудовано перший автомобіль. Однією з провідних галузей стала електротехніка. Перша телефонна станція в розвиток електричне зварювання,кування і виплавка металів. Почалась електрифікація залізничного транспорту,з*явилась нові транспорті засоби—танкерш(нафтоналивні судна).

– У період другої технологічної революції значного розвитку набуває хімічна промисловість.

– Економіка Англії на межі ХІХ-ХХ століття.

 




Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)