 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Психологічні основи спілкування медичної сестри з пацієнтом
Медична сестра, розпочинаючи свою професійну діяльність, краще розуміє почуття пацієнта, це пов ’язуєтья з її мотивацією вибору професії. Обирається медична професія частіше через бажання допомогти, але може обиратися внаслідок випадкових обставин. Позитивне з одного боку почуття жалю до пацієнтів може з іншого негативно вплинути на особистість медичного працівника. Для виникнення довіри в пацієнта вирішальним є перше враження
, що здійснює медичний працівник. Різні відхилення в медичних працівників пацієнти здатні пробачити, якщо вони вже їх знають і довіряють. При спілкуванні з пацієнтом ми можемо зустрітися з ефектом «трансфера» (перенесення) за З. Фрейдом, коли якісь елементи поведінки зовнішності тощо медичного працівника нагадують про якийсь досвід взаємодії з іншою людиною. «Перенесення естетичного стереотипу» - проявляється у стереотипному відношенні до зовнішності і наділенню відповідно їй якостям. При спілкуванні з пацієнтом потрібно дотримуватися чіткого планування часу, тому що тривале очікування викликає напруженість, роздратування, що потім стає завадою спілкування.
Емпатія - це властивість, яка має важливе значення для формування корисних та ефективних терапевтичних стосунків. Це здатність розуміти потреби пацієнта, здатність розрізняти за поверхневими проявами справжні почуття та інтереси пацієнта. Поняття «емпатія» комплексно розробив Янотка (1974). Емпатію належить розрізняти від симпатії, тобто від позитивного емоційного відношення. Емпатія за своєю сутністю е емоційно нейтральною, її можна вжити з корисною соціальною метою (допомогти пацієнту), але емпатія може бути і шкідливою, про що свідчать наслідки безвідповідальних реклам тощо.
Практична психологічна проблема виникає тоді, коли медична сестра розуміє, що взаємовідносини між нею і пацієнтом розвиваються несприятливо. У такому випадку медичній сестрі не залишається нічого іншого, як поводити себе стримано, терпляче, не піддаватися провокаціям та намагатися спокоєм та розумінням поступово завоювати довіру пацієнта.
Медична сестра має проявити розуміння труднощів і проблем пацієнта, по можливості допомогти їх вирішити, але не намагатися вирішувати їх лише сама.
Харді рекомендує використовувати такі методи спілкування медичної сестри з пацієнтами з метою дотримання вищенаведених принципів:
1. Останнє речення хворого повторити у вигляді запитання, наприклад: «Виходить, Ваша дружина Вас образила?»
2. Поставити запитання, яке узагальнює все сказане хворим:
«Якщо я не помиляюсь, Ви хочете якомога раніше повернутися додому?»
3. Медична сестра не повинна висловлюватись з приводу нез’ясованих проблем, не порадившись з лікарем.
4. Задати відволікаюче запитання, наприклад про сімейні проблеми: «А хто турбується про дітей?»
5. Висловити незакінчену фразу: «А якщо Ви зараз повернетесь додому, то…»
6. Висловитись безпосередньо про проблему: «Це настільки турбує Вас, що Ви не можете більше залишатись у лікарні?»
7. Завести розмову про те, що є найближчим для пацієнта: діти, сім я, робота, звички.
Професійна адаптація є необхідною для медичного працівника. Доведено, що через тривалу працю, яка пов’язана з спілкуванням з людьми, може наставати емоційне вигорання. Тому потрібно вчасно дбати про заходи щодо профілактики цього стану.
Залежно від поведінки розрізняють такі типи пацієнтів: агресивний, упевнений у собі та невпевнений у собі (таб. 1,2).
Таблиця 1
| Ознаки | Агресивний пацієнт | Упевнений у собі пацієнт | Невпевнений у собі (пасивний) пацієнт |
| Вираз обличчя | Напружений, сердитий, пильний погляд. | Спокійний, приємний, впевнений, добрий зоровий контакт | Нервовий, очі опущені вниз |
| Положення тіла | Руки на стегнах, нервове ходіння. Часто стоїть, коли решта сидіть. Намагається домінувати над іншими | Розслаблене положення тіла. Зберігає особистий простір. | Зігнутий, положення тіла незручне. Може прихилитися до чогось або втекти. |
| Тон голосу | Голосний, вимогливий, загрозливий, наказовий | Твердий, упевнений у собі, виявляє інтерес до іншої людини | Тихий, слабкий, часто тремтить, нерозбірливий |
| Жести | Різкі, стрімкі, стиснуті кулаки | Відповідають моменту (адекватні) | Нервові й стурбовані |
| Вербальний компонент (мова) | Звинувачувальний, атакуючий, намагається будь-що принизити | Щирий вияв почуттів, які відтворюють те, що людина відчуває | Прагнення приховати зміст слів, виправдатися, підкорятися іншій людині |
| Агресивний пацієнт | Упевнений пацієнт | Не впевнений у собі (пасивний) пацієнт |
| Ставить свої права понад правами інших | Претендує на права і поводиться відповідно до своїх прав | Відмовляється від своїх прав. Вдається до самозаперечення |
| Робить вибір за себе і за інших | Робить власний вибір | Дозволяє іншим вирішувати за себе |
| Прагне досягти мети, часто за рахунок інших | Формулює мету і намагається досягти її | Може мати мету й сподіватися, що вона здійсниться, однак неактивно домагається її здійснення (виконання) |
| Часто поводиться у вимогливій, ворожій манері. Не впевнений в собі | Впевнений в собі | Не має (потребує)впевненості в собі |
| Часто нападає на інших, замість того, щоб самому вирішувати проблеми | Не лякається проблем, сам вирішує їх | Часто уникає проблем |
| Говорить іншим, що думає, змушує їх боятися й уникати його. Маніпулює іншими | Говорить іншим, що думає | Дозволяє іншим маніпулювати собою |
Поиск по сайту: