Природні та антропогені процеси

Великої шкоди господарству і населенню Карпат завда­ють несприятливі фізико-географічні процеси: снігові зсуви і лавини, розливи карпатських річок, вітровали, буреломи. Особливо великої шкоди завда­ють селі. Вони бувають водно-щебневі, сніжно-дощові, водно-дрібно-брилові. Карпати належать до найбільш лавинонебезпечного регіону України. В останнє десятиріччя внаслідок надмірної і неконтрольованої вирубки лісу в Карпатах активізувалися несприятливі фізико-гео­графічні процеси і явища.

Зсув

Зсув - це маса землі і каміння, що раптово обвалюється вниз із крутого схилу гори. Особливо часто зсуви трапляються там, де дощова вода не всмоктується в шар глини чи алевроліту (шаруватої породи, утвореної зі спресованої глини) і ніби утворює шар змащення. Тоді породи, грунт і навіть дерева можуть зриватися вниз по схилу цілими шарами. Великі зсуви - явище нечасте, але наслідки їх бувають справді жахливі. Так, у 1962 році в перуанських Андах лавина кам'яних уламків за декілька хвилин промайнула вниз по схилу майже на 15 км, знищивши на своєму шляху вісім сіл. При цьому загинуло 3500 чоловік. Масштабні зсуви звичайно трапляються на дуже крутих схилах, де сили тертя між частками грунту або шарами гірських порід ледве вистачає, щоб протистояти направленій униз силі тяжіння. Проте, не всі зсуви мають такі драматичні наслідки. Іноді "язики" землі, які наповнені водою, просто з'їжджають вниз по схилу, як це можна спостерігати, скажемо, на схилах уздовж недавно прокладеної гірської дороги. Однак і такі відносно повільні зсуви можуть заподіювати дуже великий збиток у населених районах, захоплюючи за собою цілі житлові будівлі. На будь-якому гірському схилі відбувається деяка подібність повільного зсуву у вигляді практично непомітного, але постійного зісковзування вниз верхнього шару грунту і корінних порід. Цей процес зумовлений багатьма причинами. Так, в районах із холодним кліматом його може спровокувати сильний мороз. При промерзанні грунту, грунт і камені ніби підводяться під прямим кутом до схилу, а при таненні, навпаки, злегка опускаються вниз. Розбухання мокрої землі з подальшим стисненням при висиханні також приводить до деякого перегрупування часток грунту і каменів. Зсування грунту відбувається так повільно, що ми помічаємо його лише по непрямих ознаках - огорожі, що злегка покосилася, або телеграфному стовпу на схилі, що нахилився у бік долини. Зсуви приносять великих збитків всякому господарству і збереженню земель. Боротьба з зсувами ведеться по різному. Це - збереження рослинності упродовж бровки схилів, лісопосадки, укріплення берегів. На території України зсуви трапляються вздовж високих правих берегів Дніпра та його приток, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя, в Українських Карпатах, на Південному березі Криму.

Основною причиною зсувів у Карпатському регіоні є масова суцільна вирубка лісів на схилах.

Ліс виконую функцію універсального затримника ґрунтової вологи. Коли схил безлісий – він перезволожений і важкий. Під дією гравітації відбувається зсувне явище яке може носити катастрофічні наслідки.

Лавина

Лави́на - величезна маса снігу, що зривається із гірського схилу і котиться вниз з великою швидкістю. Виникнення лавин можливе у всіх гірських районах світу, де встановлюється стійкий сніжний покрив. В Україні снігові лавини поширені в Карпатах та Кримських горах.

Швидкість руху лавин в середньому становить 20-30 м/с. Падіння лавин зазвичай супроводжується своєрідним свистом низького тону (при падінні сухого снігу), шкребінням (при падінні мокрого снігу) або оглушеним шумом (при виникненні повітряної хвилі). Частота падіння лавин та їхній об'єм залежить від морфології лавин. Лоткові лавини з крутих схилів падають часто, але мають невеликий об'єм. Лавини із зруйнованих карів падають рідко, але мають величезні об'єми. Залишками лавин зазвичай є лавинні сніговики. Схід лавини із сухого снігу може супроводжується утворенням снігоповітряної хвилі, що робить значні руйнування.

Швидкість руху сухих лавин зазвичай становить 20-70 м/с (до 125 м/с при щільності снігу від 0,02 до 0,3 г/см³). Мокрі лавини рухаються зі швидкістю 10-20 м/с (до 40 м/с) і мають щільність 0,3-0,4 г/см³.

В Українських Карпатах лавинна активність проявляється щорічно. Інтенсивність проявів лавинних процесів даного регіону пов’язана з значною мінливістю погодних умов в зимовий і зимово-весняний періоди, своєрідністю вітрового режиму (переважаюче перенесення з південного заходу), а також досить високим показником накопичення снігу, який складає 100-120 см в діапазоні висот від 500 до 1500 м і до 300 см на більш високогірних територіях. Висотна межа дії лавин в Українських Карпатах починається від 300 до 2050 м над рівнем моря. Найбільш лавинонебезпеч-ними хребтами являються Чорногора, Свидовець, Полонинський, Горгани. В них спостерігається асиметрія схилів: північно-східні – круті, а південно-західні – більш пологі. Також на північно-східних макросхилах лавинонебез-печний період триває довше. Небезпечні явища даної категорії спостеріга-ються також на таких хребтах як Боржава і Красна, які вважаються найбільш лавинонебезпечними територіями Українських Карпат. Лавини розпов-сюджені також в області Зовнішніх Карпат (Бескидсько-Горгано-Покутська), у Вододільно-Верховинській, Полонино-Чорногірській та Мармароській геоморфологічних областях, тобто у всіх основних гірських районах Карпат. Частими є лавини в Рахівських, Гринявських горах та Чивчинах.

Доволі часто, як для гір з порівняно незначними абсолютними висотами, в Карпатах спостерігаються лавини великого об’єму. Такі лавини були зафіксо-вані у 1929 році на Говерлі, у 1932 році на Квасівському Менчулі. Великі сковзання снігових мас спостерігалися і у повоєнні роки на північних схилах Свидовецького масиву та Петросу. Одна з лавин зійшла взимку1968 року по північних схилах полонини Пожижевської, її обсяг досягав 200 тис. м³., і пройшла шлях близько 800 м. Максимальний об’єм лавини досягав 400 тис.м³., довжина пробігу 1,5 км (гора Стіг, 01.02.1983 р.).

В загальному в фізико-географічній зони Українських Карпат, відносно статистики, можна виділити наступні території, в межах яких простежується лавинна активність: схили Східних Бескидів переважно лавинобезпечні. Особливої уваги заслуговують лише уривчасті схили г. Пікуй.

Полонинського Вододіл Полонинського хребта лавинонебезпечний по всіх експозиціях схилів, крутість яких коливається в межах 30-40°. На осьовій частині хребта розташовані найбільші вершини цієї території. Це: Стой (1677 м), Великий Верх (1596 м), Магура (1362 м), Темнатик (1344 м). Хуртовини, сильні снігопади і часті відлиги в холодну пору року зумовлюють формування лавин, нерідко значних об’ємів. За 6-річний період систематичних спостережень було зареєстровано 43 випадки сходу лавин. Максимальний зафіксований об’єм лавини досягав 75000 м³.

Найбільш лавинонебезпечними є хребти Боржава і Красна. На масиві Боржава зафіксовано 36 постійно діючих лавинних осередків. Тому полонинські ландшафти даного масиву дуже лавинонебезпечні. Масив Красна також вкрай лавинонебезпечний. Лавинних осередків більше 70-ти. Тут лавини виникають практично на всіх безлісих схилах значної крутизни.

На хребті Свидовець виявлено більше 40 лавинних осередків. Перші лавини тут сходять вже на початку зими. У більшості випадків утворюються мокрі лавини, обвали карнизів та зсуви з сухого і свіжого снігу. За 4-річний період на ділянці детальних сніголавинних спостережень зареєстровано 134 випадки сходження лавин.

Для хребта Чорногора лавинна активність є звичним явищем, через харак-терний клімат і досить круті схили. На ньому знаходяться найвищі вершини Карпат: Говерла(2061 м), Петрос (2020 м), Піп-Іван Чорногірський (2022 м). Стійкий сніговий покрив тут утворюється наприкінці третьої декади листопада. Він сходить наприкінці квітня, хоч інколи зберігається до середини травня, а на деяких ділянках і до червня. На масиві Чорногора лавинонебезпечні практично всі крутосхили вище верхньої межі лісу, переважно альпійські луки, оскільки вони займають найвище положення у рельєфі і в межах цих територій немає перешкод для формування і руху лавин. Практично безпечні підходи до Чорногірського хребта в межах середньогір’я. Також більш безпечні у лавинному відношенні, відповідно до положення в рельєфі і крутизни схилів, вододіли та південно-західні схили масиву в основному через відповідну вітрову активність.. В межах району виявлено біля 80-ти активно діючих лавинних осередків. За 6 років на ділянці детальних сніголавинних спостережень у верхів’ї р. Прут зареєстровано 79 випадків сходження лавин. Максимальний об’єм лавини досягав 32000 м³.

На Мармароському масиві лавинонебезпечними є схили гір Піп-Іван Мармароський та Петрос.

Сель

Сель — раптовий короткочасний бурхливий паводок на гірських річках, потічках, ущелинах з величезною кількістю наносів, що надає йому характер бруднокамінного потоку.

В Україні селеві процеси спостерігаються у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра. Напр., з періодичністю 11-12 років проходять селі в долинах ярів, що розташовані на Південному березі Криму. До катастрофічних тут належать селі з об'ємом виносу 10-100 тис. м³ та періодичністю 1-5 років. Площа ураження селевими потоками становить від З до 25% території України. В Криму вони поширюються на 9% території, в Закарпатській області – на 40%, в Чернівецькій – 15%, в Івано-Франківській – 33%.

Повінь

По́вінь (водопі́лля) — це фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в даних кліматичних умовах в один і той самий сезон року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води. Термін настання повені залежить від типу живлення річки і кліматичних умов. На річках із переважанням дощового живлення, як правило, збігається з періодом випадання найбільшої кількості опадів (наприклад, літо для районів мусонного клімату, зима для районів середземноморського клімату). Для річок із сніговим типом живлення повінь формується переважно талими сніговими водами, а для річок з льдовиковим типом живлення — талими водами гірських льодовиків.

Розділ 3

Висновки

Судячи з інтерв’ю, надане Миколою Колісниченком журналістом газети „ПОНЕДІЛОК”, то ситуація з вирубанням лісів абсолютно керована, що вирубання йде за державним планом, браконьєрське втручання хоч і має місце, але його не так багато, як здається громадськості.

Тоді постає справедливе питання, чому паводки викликають такі жахливі наслідки? Чому постійно поповнюється тривожний список зникаючих, бо вже зниклих видів тварин, рослин. І мова йде не про поодинокі випадки, а про цілі популяції. Чому вчені б’ють тривогу з приводу порушення балансу екосистеми не тільки Карпат, а й всієї України?

Треба на державному рівні постійно, не шкодуючи ніяких грошей, залучати до просвітницької, роз’яснювальної, виховної роботи засоби масової інформації – газети, радіо, телебачення. Необхідно, щоб всі заходи, які відбуваються в Україні й в світі з природоохоронних питань ставали надбанням громадськості, а не тільки вузького кола спеціалістів.

В школах треба постійно проводити бесіди, роз’яснювальні роботи, навіть можна створити декілька обов’язкових для відвідування годин, на яких би дітей вчили дбайливо ставитись до світу, що їх оточує. Перейматись не тільки сьогоденням, а й усвідомлювати, що їх діяльність може залишитися нащадкам.

Щоб подібна катастрофа знову не повторилася через 5 років, основними заходами, що змінять ситуацію будуть: заборона вирубання лісу у Карпатах, створення нових національних парків та заповідників, розвиток в регіонах зеленого туризму і початок широкомасштабних робіт по залісенню Карпат. Необхідно також відновити в Україні академічну лісову науку, яка була закрита в 1958 р. Що ж стосується заходів, які зараз приймаються урядом України - виділення грошей на будівництво дамб, зміцнення берегів рік і т.п. - то вони є напівзаходами, тому що не усувають головну причину паводка - катастрофічне зменшення лісів у Карпатах.

Тому ми закликаємо всіх, кому не байдуже наше майбутнє, свідомо ставитись до наслідків нашого втручання в природу, перейматись не тільки сьогоденням. Перед тим, як зрубати дерево, зірвати квітку – подумай, а що ти залишиш після себе.

ДОДАТКИ

Додаток 1

і

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

Додаток 8

Поиск по сайту: