|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правило теперішньої вартостіСутність вартості підприємства
Вартість підприємства (enterprise value, EV) – справедлива (обґрунтовано встановлена) ціна – грошова сума, яку готові заплатити покупці за домовленістю з продавцями, якщо вони є зацікавленими, однаково добре поінформованими і діють раціонально [9, с. 19-22]. EV є максимальною корисністю від володіння підприємством, яку можливо раціонально виразити у грошовому еквіваленті. Необхідно звернути увагу, що термін «вартість» може мати у фінансах підприємства зовсім інше значення, що перекладають англійською мовою як «cost» (витрати). Зокрема вартістю капіталу підприємства (cost of capital) є відносна величина витрат, пов’язаних із залученням та використанням капіталу (рівень відшкодування і винагороди, що сплачує підприємство на користь власників капіталу)[1]. Наприклад, якщо кажуть, що вартість позикового капіталу підприємства становить 20%, це означає (у спрощеному вигляді), що на кожну гривню цього капіталу підприємство сплачує позикодавцям 20 копійок винагороди за користування ним. Вартість підприємства може встановлюватися на ринку або оцінюватися суб’єктивно. «Згадуючи про вартість компанії, мають на увазі її ринкову капіталізацію, тобто сукупний курс[2] її звичайних акцій» [10, с. 156]. Ця ситуація є можливою виключно для великих акціонерних товариств, акції яких здійснюють обіг на організованому фінансовому ринку (на фондовій біржі)[3], для решти підприємств їх ринкова вартість ототожнюється з внутрішньою вартістю [4]. «Що ж являє собою внутрішня вартість? Її можливо розглядати як вартість, яку визначив би для активу [5] аналітик, що має доступ до усієї інформації, наявної на даний момент, і використовує певну ідеальну модель оцінювання. Такого аналітика, звичайно ж, не існує у природі, але кожен із нас розраховує максимально бути схожим на нього. Проблема полягає у тому, що ніхто з нас ніколи не зможе побачити істинну внутрішню вартість активу» [7, с. 135]. Серед методів оцінювання вартості підприємства базовим (таким, що найбільш повною мірою відповідає фундаментальним принципам фінансів підприємства) є метод дисконтування грошових потоків[6]. Оцінювання ринкової вартості підприємства методом дисконтування грошових потоків
Теоретичні засади методу дисконтування грошових потоків Правило теперішньої вартості Основою методу дисконтування грошових потоків (DCF[7]) є правило теперішньої вартості (present value – PV), згідно з яким вартість будь-якого активу (у тому числі підприємства у цілому) відповідає теперішній вартості майбутніх грошових потоків, що припадають на цей актив (генеруються цим активом):
де V – вартість (value) активу; n – строк існування активу (для підприємства n=¥, оскільки строк припинення діяльності підприємства як правило є невідомим); CFt – грошові потоки за період t; r – ставка дисконтування (річна складна процентна ставка).
Хоча дисконтування грошових потоків дозволяє визначити внутрішню вартість (справедливу ринкову вартість) активу, що базується на фундаментальних чинниках, ця вартість може відрізнятися від фактичної ринкової ціни активу [6, с. 15-16]. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |