|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Оболонки очного яблука1) зовнішня оболонка, або фіброзна — складається з двох частин — непрозорої білкової оболонки (склери), яка оточує очне яблуко (становить 5/6 його поверхні), і прозорої рогівки, яка вкриває передній полюс очного яблука (1/6 поверхні). Місце переходу рогівки в склеру називається лімбом. Зовнішня оболонка найміцніша з усіх трьох оболонок, виконує захисну функцію, завдяки їй очне яблуко зберігає притаманну йому форму; 2) середня, або судинна, — поділяється на три частини: райдужку, війкове тіло, власне судинну оболонку. Ця оболонка виконує трофічну функцію. Власне судинна оболонка, розташована між склерою і зоровою частиною сітківки, є задньою, найбільшою частиною судинної оболонки, яка вистилає 2/3 внутрішньої поверхні склери. Війкове (циліарне) тіло — це продовження передньої частини судинної оболонки, воно складається з війкового (циліарного) м'яза та війкових відростків. Війковий м'яз, натягуючи прикріплений до капсули кришталика війковий поясок, змінює кривину кришталика і виконує функцію акомодації. Війкові відростки утворені судинними сплетеннями, які продукують водянисту вологу.Райдужка — утворює передню частину судинної оболонки і має круглий отвір (зіницю). Основу райдужки утворюють два м'язи: м'яз — звужувач зіниці і м'яз — розширювач зіниці. Райдужка відіграє роль діафрагми, яка регулює кількість світлових променів, які потрапляють в око, завдяки чому в темноті зіниця розширюється, а на світлі — звужується (зіничний рефлекс). У райдужці міститься пігмент, від кількості якого залежить колір очей; 3) внутрішня оболонка, або сітківка, — прилягає своєю зовнішньою поверхнею до судинної оболонки на всьому шляху аж до зіниці, а внутрішньою — до склистого тіла. У сітківці виділяють дві нерівні частини: задню, більшу, яка сприймає світлові подразнення (зорова частина сітківки), і передню, меншу, яка не містить світлочутливих елементів і називається сліпою частиною сітківки. Зорова частина сітківки складається з десяти шарів. Усі шари сітківки, окрім зовнішнього пігментного, утворені нейронами, три види яких є основними: • фотосенсорні нейрони (їхні дендрити утворюють палички і колбочки). Палички — це рецептори сутінкового вечірнього бачення, світлочутливі, розкидані по всій сітківці (їх близько 130 млн), дають інформацію про контури предмета, його переміщення. Колбочки — це рецептори денного бачення, кольорочутливі, розміщені в ділянці жовтої плями (їх близько 7 млн), дають інформацію про колір предмета, чітку його форму; • біполярні (провідникові) нейрони — передають інформацію; • оптично-вузлові (оптико-гангліозні) нейрони, аксони яких формують зоровий нерв. Сліпа частина сітківки складається із двох шарів: пігментного та шару епітеліальних клітин. На задній поверхні зорової частини сітківки помітне добре виражене овальної форми підвищення — диск зорового нерва — тут збираються аксони гангліозних нервових клітин сітківки, які, проникаючи через склеру, утворюють стовбур зорового нерва. У ділянці диска знаходиться сліпа пляма (у цій ділянці сітківка складається лише із шару нервових волокон, усі інші шари — відсутні, тому ця ділянка не є зоровою). Латеральніше від сліпої плями (на 3—4 мм назовні) на сітківці є ще одна специфічна ділянка, так звана жовта пляма, вона круглої або овальної форми, з невеликим заглибленням у центрі — центральною ямкою (тут містяться тільки колбочки) — це місце найкращого сприйняття зорових подразнень. Ядро очного яблука — це прозорі середовища ока: • кришталик (lens) — прозоре, двоопукле утворення. Власна речовина кришталика не має судин та нервів і складається з кришталикових волокон, які є видозміненими епітеліальними клітинами. Зовні кришталик оточений капсулою. У капсулу вплітаються волокна війкового пояска (зв'язки), які сполучають кришталик з війковим тілом. Завдяки цьому кришталик змінює свою форму під час скорочення та розслаблення циліарного м'яза і, таким чином, є пасивною частиною акомодаційного апарату ока. Кришталик є основним світлозаломлю-вальним середовищем; • склисте тіло (corpus vitreum) — прозора маса желеподібної речовини, розташована в порожнині між кришталиком і сітківкою; • передня камера ока знаходиться між рогівкою і райдуж-кою, заповнена водянистою вологою; • задня камера ока розміщена між райдужкою і кришталиком та війковим тілом, теж заповнена водянистою вологою, яка відтікає у венозну пазуху склери, що знаходиться у ділянці лімба. Передня і задня камери очного яблука сполучаються між собою через зіницю. Таким чином, око складається із двох систем: 1) оптичної системи світлозаломлювальних середовищ (рогівка, водяниста волога камер ока, кришталик, склисте тіло. Чітке бачення здійснюється тільки за умови прозорості заломлювальних середовищ ока); 2) рецепторної системи сітківки (світлочутливі клітини з їхніми закінченнями у вигляді паличок та колбочок, з якими зв'язаний зоровий нерв). Додаткові органи 1. Повіки (palpebrae) — це шкірні складки (верхня і нижня), які під час змикання повністю прикривають очне яблуко. У товщі повік містяться хрящі, м'язи та залози. За допомогою повік відбувається дозування сили світлового подразнення, захист ока від висихання та запобігання потраплянню в око дрібних пилових частинок. Передня поверхня повік вкрита тонкою шкірою, яка легко збирається у складки. Задня поверхня повік вистелена сполучною оболонкою, або кон'юнктивою. Кон'юнктива — тонка, рожевого кольору слизова оболонка, що вкриває задню поверхню повік та передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки. У цій оболонці є поодинокі келихоподібні клітини, що секретують слиз. 2. Руховий апарат (м'язи ока): верхній прямий м'яз ока, нижній прямий м'яз ока, присередній прямий м'яз ока, бічний прямий м'яз ока, верхній косий м'яз ока, нижній косий м'яз ока — ці м'язи здійснюють рух очного яблука. М'яз — підіймач повіки не виконує окорухової функції, але належить до м'язів ока. 3. Сльозовий апарат (apparatus lacrimalis) складається зі сльозових залоз та системи шляхів, що проводять сльозову рідину. Сльозова залоза розміщена у верхньозовнішньому куті орбіти і складається з кількох груп складних альвеолярно-трубчастих залоз, серозних за типом секреції. До складу секрету входить бактерицидна речовина — лізоцим. Сльоза виділяється сльозовою залозою і потрапляє в кон'юнктивальний мішок, далі потрапляє в сльозове озеро, із нього через верхню та нижню сльозові точки сльоза потрапляє у верхні та нижні канальці, які, зливаючись, утворюють сльозовий мішок, нижній кінець якого переходить у нососльозову протоку, яка відкривається у нижній носовий хід. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |