Поняття корупції: соціально-економічні та правові аспекти

Корупція представляє собою соціальний феномен, який не має однозначного розуміння та інтерпретації у суспільній свідомості. В суспільстві немає консенсусу з приводу корупції. Емоційна, моральна та правова оцінка явищ корупції гранично багатозначні, межі морального - аморального, законного - незаконного, засуджуваного - приймається в значній мірі розмиті. Відомо, що латинське слово corrumpere, що означає псування, знищення, підкуп, задобрювання подарунками, спокушання.

Сучасна корупція - це не елементарний кримінально-правовий феномен, який можна було б кваліфікувати конкретною нормою кримінального кодексу як окремий склад злочину. Корупцію слід розглядати як кримінологічне, соціально-економічне явище, що володіє багатоструктурна і багаторівневим змістом, в змістовний обсяг якого входить комплекс неоднорідних видів суспільно небезпечних діянь. Можна з упевненістю сказати, що корупція поширюється у всіх сферах суспільного життя.

Корупцією слід вважати здійснюється будь-якими способами і за будь-яких умовах отриманні вигоди зі свого становища в системі державної влади, або із пов'язаного з ним свого суспільного статусу в корисливих цілях. Білоруське законодавство визначає корупцію як умисне використання особами, уповноваженими на виконання державних функцій, або особами, прирівняними до них, свого службового становища і пов'язаних з ним можливостей з метою протиправного придбання для себе або близьких родичів майнових і немайнових благ, пільг та переваг, а також підкуп зазначених осіб шляхом протиправного надання їм фізичними або юридичними особами цих благ, пільг та переваг.

По суті, всі охоронювані законом суспільні відносини можуть стати об'єктом злочинної діяльності корумпованих посадових осіб. Зокрема, ними можуть бути вчинені: державна зрада і розголошення державної таємниці, контрабанда, перешкоджання законній підприємницькій діяльності, реєстрація незаконних операцій із землею, службове підроблення, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності та винесення завідомо неправосудних вироку, рішення, або іншого судового акту і т.д. Проте якщо більшість цих злочинів є лише результат підкупу посадових осіб, як би наслідок корупції, то деякі з них виражають саму суть цього явища, коли працівники апарату управління використовують свою посаду для незаконного збагачення.

Використання службового становища в корисливої ​​або іншої особистої зацікавленості може бути представлений наступними різновидами:

1) заволодіння з використанням службового становища чужим майном шляхом його вилучення всупереч волі власників;

2) використання службового становища при вчиненні інших дій корисливого характеру, не пов'язаних із заволодінням чужим майном. Дане наслідок може виражатися у вигляді реального матеріального збитку, в у пущеної вигоді, а також у заподіянні іншої шкоди різним інтересам (порушення конституційних прав і свобод громадян, підриві авторитету органів влади, створення перешкод і збоїв у роботі, приховуванні великих розкрадань і т.п.);

3) «класична» різновид прояву корупції - одержання службовою особою матеріальних цінностей та послуг матеріального характеру у зв'язку з займаною посадою з відома осіб, що передають ці цінності чи надають послуги (наприклад, з метою спонукати посадова особа до відповідного дії, правомірному або протизаконному та ін.);

4) безпосередню участь посадових осіб і державних службовців, депутатів у комерційній діяльності з метою отримання особистої вигоди або корпоративної.

2. Витоки і причини корупції

Соціологічні дослідження дозволяють глибше проаналізувати корупцію як соціальне явище. Один з найважливіших висновків таких досліджень полягає в тому, що самі великі корупційні оборудки, найбільші втрати від корупції пов'язані зовсім не з хабарами, хоча і їх загальна сума висока. Але найбільші обсяги корупційних оборудок роблять так звані корупційні мережі, що діють, як правило, практично без порушень законодавства, а частіше за все з дотриманням його норм. Щоб зрозуміти причини і процедури діяльності корупційних мереж, необхідно вивчати реальні економічні та соціальні фактори, внаслідок яких така діяльність стає можливою. Усвідомлення ситуації, звичайно, не означає, що відразу вдасться їх нейтралізувати, а розтин протиріч не веде негайно до їх руйнування. Але без цього протидію корупції ніколи не буде ефективним.

Як соціальне явище корупції виникає і підтримується на рівні неформальних соціальних зв'язків, що складають основу суспільства, вона може бути виявлена ​​на всіх рівнях управління нею, а також у системах, які забезпечують його саморегулювання.

Расширяющееся політичну і економічну співпрацю перетворює корупцію в інтернаціональну проблему. Тенденції розвитку в світовій політиці та економіці сприяють виникненню і швидкому розвитку транснаціональної злочинності, однією з найбільш небезпечних форм якої є транснаціональна корупція, що виявляється у вигляді підкупу іноземних посадових осіб з метою отримання можливості розпочати або продовжити економічну діяльність в якій-небудь країні, або забезпечити себе якимось невідповідним перевагою при створенні підприємств з іноземними інвестиціями, або незаконно реалізувати економічні проекти, приватизувати державну власність і т.д.

Що ж породжує корупцію і живить цю корозію суспільства?

До основних причин корупції можна віднести:

- Відсутність оптимальної системи антикорупційних законів і підзаконних актів;

- Суттєві недоліки і грубі помилки в проведенні економічних і соціальних реформ;

- Слабкість і нерішучість державної влади;

- Кадрову, технічну та оперативно-тактичну непідготовленість правоохоронних органів до протидії організованій злочинності, в тому числі корумпованим структурам;

- Мінімальний ризик викриття корупціонерів і відсутність жорстких по відношенню до них заходів відповідальності;

- Привілеї на розпорядження власністю та послугами, які знаходяться в руках обмеженої кількості чиновників.

3. Попередження корупції та боротьба з нею в сучасному світі

При вивченні сутності корупції як соціального явища можна визначити фактори, в тій чи іншій мірі перешкоджають боротьбі з нею:

- Значна поширеність корупційних правопорушень в умовах обмеженості коштів, що виділяються для потреби органів, покликаних протистояти цьому явищу;

- Певна обмеженість можливостей кримінального законодавства в частині формулювання ознак корупційних злочинів і конкретних форм їх здійснення;

- Труднощі в оперативному виявленні та кримінально-процесуальному доведенні фактів корупції;

- Недостатнє попереджувальний вплив заходів кримінальної відповідальності.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра

Регіональної економіки

Реферат

«Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства»

Виконала:

Менисенко Катерина

студентка 2 курсу

факультету МЕіМ

13 групи

Київ-2013

Поиск по сайту: