 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Українським підприємцям підвищать податки
Підприємців, що працюють по спрощеній системі, чекає підвищення ставок єдиного податку і скорочення переліку видів діяльності, якою вони можуть можуть займатися.
Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва на чолі з Михайлом Бродським розробив нову концепцію закону про спрощену систему оподаткування.
Серед головних нововведень документа - введення прогресивної шкали оподаткування для фізичних і юридичних осіб, що працюють по спрощеній системі оподаткування. Якщо оборот ЧП до 300 тис. грн. - встановлюється нульова ставка податку. Якщо від 300 до 600 тис. грн. - ставка єдиного податку від 200 до 1000 грн. Причому, як і раніше, розмір податку для кожного підприємця встановлюється індивідуально місцевими властями. Також міняються правила гри і по юрособах. Якщо оборот підприємства не перевищує 1 млн. грн., зберігаються нинішні ставки. Якщо оборот від 1 до 2 млн. грн. - 9% (при сплаті ПДВ) і 12% (без ПДВ), з 2 до 3 млн. грн. - 12% (з ПДВ) і 15% (без ПДВ).
Ще більш революційним є скорочення видів діяльності, які підпадають під спрощене оподаткування, тобто платять єдиний податок. З 1 січня 2011 року (саме тоді, за попередніми даними, вказаний законопроект повинен вступити в силу) по спрощеній системі не зможуть працювати приватні підприємці в більш ніж 10 сферах, зокрема в аудиторській, рекламній, бухгалтерській. Фізособи по спрощеній системі не зможуть здійснювати продаж товарів і послуг через Інтернет, займатися оптовою торгівлею і т.д.
За словами глави відомства Бродського, відсутність чітко позначеної бази оподаткування приводить до істотних зловживань. "Неприйнятним є той факт, що спрощена система використовується в тих видах діяльності, які по суті надприбутковими", - заявив чиновник. "Спрощену систему використовують у тому числі і іноземці-нерезиденти, для мінімізації податкових платежів", - додав він.
З різкою критикою ініціатив Держкомпідприємництва виступила його колишня очільниця Олександра Кужель. "В умовах кризи і браку оборотних коштів не можна різко міняти правила гри для дрібного і середнього бізнесу. Потрібно встановлювати перехідний період. Як мінімум рік-півтора", - заявила Кужель. За її словами, запропонований варіант скорочення видів діяльності приведе до заборони працювати по спрощеній системі більшої частини підприємців в інтелектуальній сфері.
Як повідомлялося, кабмін пропонує збільшити ставку податку на рекламу з 0,5% до 2,5-3% і ввести додаткові коефіцієнти, що підвищують: для реклами на телебаченні – 7, в друкарській пресі – 5 і для зовнішньої реклами – 2.
Про це йдеться в проекті змін до декрету Кабінету міністрів "Про місцеві податки і збори", який може бути прийнятий найближчим часом.
рховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва)
Головні події
Законодавчим актом запроваджено нові правові засади функціонування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб´єктів малого підприємництва.
Згідно із законом, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - "це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності". Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному нею.
Законом передбачено, що суб´єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;
друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (гр. 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;
третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;
четверта група - юридичні особи - суб´єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв´язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку. При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом.
Згідно із законом, під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групою платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:
виготовлення взуття за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту взуття; виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням; виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням; виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням; виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням; виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням; додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів; виготовлення та в´язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту трикотажних виробів; виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів; виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів; виготовлення меблів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням; технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури; послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів; послуги з ремонту годинників; послуги з ремонту велосипедів; послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів; виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів; виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням; послуги з ремонту ювелірних виробів; прокат речей особистого користування та побутових товарів; послуги з виконання фоторобіт; послуги з оброблення плівок; послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів; послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів; вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням; послуги перукарень; ритуальні послуги; послуги, пов´язані з сільським та лісовим господарством; послуги домашньої прислуги; послуги, пов´язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.
Документом встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку:
суб´єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор; обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов´язаної з роздрібним продажем пива та столових вин); видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення; видобуток, реалізацію корисних копалин; діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом ІІІ цього Кодексу; діяльність з управління підприємствами; діяльність з надання послуг пошти та зв´язку; діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (гр. 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
суб´єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
фізичні та юридичні особи - нерезиденти;
суб´єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Групи платників і ставки єдиного податку
Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: Група Види діяльності Обмеження Ставка
Кількість найманих працівників Обсяг річного доходу
1 Фізичні особи - підприємці, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню Не використовують 150 тис. грн. 1-10 % мінімальної заробітної плати
2 Фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства 10 1 млн. грн. 2-20 % мінімальної заробітної плати
3 Фізичні особи - підприємці 10 3 млн. грн. 3% від доходу – у разі сплати ПДВ; 5% від доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
4 Юридичні особи 50 5 млн. грн.
Примітки.
1. Перелік побутових послуг населенню для груп 1 і 2 перераховано у п. 291.6 оновленого ПКУ. Ознайомитися з ним можна, скачавши цей Закон (ссылка для скачивания).
2. Фіксовані ставки єдиного податку для першої та другої груп встановлюються у відсотках до розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставки встановлюються сільськими, селищними та міськими радами залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць. У разі здійснення господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку.
3. У разі здійснення платниками єдиного податку кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності
Тести для самоперевірки:
1. На єдиний податок можуть перейти:
а) фізичні особи;
б) юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи;
г) особи без громадянства.
2. Базою оподаткування у юридичних осіб — суб'єктів малого підприємництва є:
а) виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням акцизного податку;
б) виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням ПДВ;
в) виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного податку.
3. Існують такі ставки єдиного податку для юридичних осіб:
а) 4 %;
б) 3 %;
в) 10 %;
г) 15%.
4. Ставка єдиного податку для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється в межах:
а) від 10 до 100 грн. за календарний місяць;
б) від 20 до 200 грн. за календарний місяць;
в) від 30 до 300 грн. за календарний місяць.
5. Ставки єдиного податку для громадян — підприємців встановлюються:
а) КМУ;
б) ВРУ;
в) місцевими радами;
г) ДПА України.
6. Фізична особа сплачує єдиний податок:
а) щомісяця;
б) один раз з півроку;
в) один раз на рік;
г) один раз у квартал.
Поиск по сайту: