Класифікація мистецтв

Етимологія терміну

Українське слово «мистецтво» походить від німецького Meister (майстер), яке в свою чергу походить від латинського Magister (навчитель, начальник), що в свою чергу, вірогідно, утворене шляхом поєднання слів magis («великий») та his tor знавець, умілець, згодом — актор (histrion)¹²¹. Етимологічно цей термін співзвучний з біл. мастацтво а також старопольським misterstwo і в українську мову був позичений відносно недавно. Створення цього слова приписують також редакторам часопису «Основа», або Олені Пчілці.

У багатьох словянських мовах термін пов'язаний зі словом «умілець», «вміння», зокрема чеськ. та слов. итепі, серб, та словен. umetnost, босн. umjetnost. Російська назва искусство виходить із запозиченого в часи християнізації з болгарської изкуство-то (корінь — искус (=искугиение), тобто спокуса) і є історичним свідченням настороженого ставлення православної церкви до художньої творчості. У багатьох європейських мовах використовуються слова латинського походження — фр. та англ. art або ісп. та іт. arte. Відповідником латинського ars в грецькій мові є слово rйxvr], що первісно означало мистецтва, науку, вміння або ремесла. Останнє слово було запозичено багатьма мовами, в тому числі й українською для таких слів, як техніка.

Зародження мистецтв

Мистецтво зародилося в первісному суспільстві доби пізнього палеоліту і було представлене малюнками в печерах, різьбленням на кістці та камені, ритуальними танцями тощо. Завдяки особливостям свого впливу на людину (чуттєва безпосередність, емоційна насиченість, ідейна спрямованість) мистецтво стало однією з найважливіших складових частин духовної культури суспільства.

Художня обробка речей і знарядь праці, будівництво житла започаткували розвиток архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва. Серед основних візуальних мистецтв західної Європи протягом багатьох століть залишалися живопис, скульптура і графіка. У мистецтві ісламу основним був орнамент, оскільки було заборонено зображати живі істоти. У деяких культурах маски, татуювання, кераміка і металеві вироби були основними формами образотворчого мистецтва.

Буття людини і навколишній світ відобразились у танцях, музиці, співі, театралізованих діях. Мистецтво слова, існуючи спочатку в усній формі оповідей, міфів, епосу, з виникненням письменства розвинулося в художню літературу.

Технічний прогрес уможливив появу таких форм мистецтва, як фотографія і кіно, а з появою комп'ютерних технологій — так званих медіамистецтв

Класифікація мистецтв

Традиційно види мистецтва поділяються за способом втілення художнього образу та за формою

чуттєвого сприймання.

За способом втілення художнього образу розрізняють:

• просторові мистецтва — архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн.

• часові мистецтва — радіо, музика, література

• просторово-часові — кіномистецтво, театр, танець, циркове мистецтво тощо.

За формою чуттєвого сприймання розрізняють

• слухові — музика, радіо

• зорові — архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія

• зорово-слухові — театр, кіно.

У кожній із цих трьох груп художньо-творча діяльність може користуватися:

1. знаками зображувального типу, що передбачають подібність образів з чуттєво сприйманою реальністю (живопис, скульптура, графіка; література, акторське мистецтво):

2. знаками незображувального типу, що не допускають впізнавання в образах реальних предметів, явищ, дій і звернених безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектурно-прикладні мистецтва, музика й танець);

3. знаками змішаного типу, властивими синтетичним формам творчості (синтезу архітектури або декоративно-прикладного мистецтва з мистецтвами образотворчими; словесно-музичному - пісенному й актерсько-танцювальному - пантомімічному синтезу.

Також мистецтва можна класифікувати за використовуваними матеріалами:

• традиційні й сучасні матеріали (фарби, полотно, глина, дерево, метал, граніт, мармур, гіпс, хімічні матеріали, продукти серійної індустрії й т.д.) - архітектура, скульптура, живопис і т.д.

• сучасні способи зберігання інформації (сучасна електротехніка, цифрові обчислювальні машини) - медіамистецтво

• звук (чутні коливання повітря) - музика

• слово (одиниця мови) - література

• людину-посередника - (актор, клоун і т. п.).

Функції мистецтв

Проблема функцій належить до фундаментальних теоретичних питань естетики, її основу зумовлює історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв'язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини.

Питанням функцій мистецтва було приділено значну увагу ще, у теоретичних розробках Арістотеля цій проблемі, який виділяв наступні три функції — пізнавальну, виховну, та емоційного впливу, остання трактувалася філософом у гедоністичному розумінні. Сучасна естетична наука виділяє значно більшу кількість функцій.

етика і естетика

Тема: Мистецтво як форма відображення дійсності. Види мистецтва.

Мета: показати роль мистецтва в житті людини, ознайомити з функціями мистецтва; розвивати вміння мислити, аналізувати; виховувати бажання вивчати мистецтво, естетичний смак. Обладнання: Фотографії, репродукції картин. Тип: комбінований

Література

- Ломакіна І. «Мистецтво в твоєму житті». - ЮХ-1-88, с.1

Хід заняття:

• Повідомлення теми і мети заняття