Прокоментуємо кожний з вимірів

Національний семінар відбувся 23 грудня 2005 р. у м. Києві у складі секції Науково-практичної конференції „Постмайданове громадянське суспільство України: уроки для країни та світу.” Ці рекомендації, як рекомендації секції конференції доповідались і обговорювались на ній і частково ввійшли у Резолюцію конференції.

Проект ІГС став інструментом, що дозволив напрацювати план дій для поліпшення стану громадянського суспільства. Адже він надає змогу визначити параметри збільшення показника і визначити дії в рамках даного параметру. Орієнтування на результат, знання реальних внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на розвиток громадянського суспільства – все це надає можливість громадськості провести напрацювання стратегії розвитку громадянського суспільства, а державі надає орієнтири для розробки стратегії розвитку держави.

Держава і громадянське суспільство

· Держава повинна сприяти розвитку потенціалу громадянського суспільства системно і комплексно шляхом заміни принципу регулювання на принцип підтримки.

· Налагодження партнерських відносин між державою і громадянським суспільством. Держава повинна мати механізми, завдяки яким вона може використовувати потенціал громадянського суспільства.

· Громадянське суспільство повинне спільно шукати методи та механізми подолання дистанції між владою та громадою.

· Правові можливості громадянського суспільства сьогодні рухаються в напрямку до його ізольованості від держави, а не в напрямку взаємовідповідальності за стан суспільства. Держава має надати ГС правове поле для здійснення його основної діяльності щодо захисту прав та надання послуг на основі рівних можливостей та конкуренції, водночас встановивши механізми для реалізації відповідальності.

· Для запобігання корупції в середовищі громадянського суспільства – заборонити державним службовцям брати участь у діяльності організацій громадянського суспільства ні у якій якості (члени, органи управління, працівники).

Громадянське суспільство і громадяни

· Щоб подолати та запобігти нетолерантності, непорозумінням та конфліктності в суспільстві потрібно використати потенціал/досвід громадянського суспільства щодо поширення толерантності та мирного вирішення конфліктів.

· Громадянське суспільство може забезпечити участь широких верств населення у законотворчих, державотворчих процесах. Воно є інституційною системою участі громадян у розробці колективної стратегії впливу на прийняття державних рішень. Громадянське суспільство має підвищити рівень вимог до державних та політичних діячів.

· Розвиток соціальної відповідальності бізнесу за екологічні, соціальні та гуманітарні наслідки його діяльності – залучення підприємців та середнього класу до громадянського суспільства.

· Громадянське суспільство є активним елементом формування демократичного світогляду та системи цінностей. Воно повинне здійснювати вплив на прийняття рішень, що забезпечують цю систему цінностей.

· Має бути сформований попит громади на підзвітність ОГС, механізми для задоволення такого попиту. Відкритість та демократичні принципи роботи ОГС мають стати перевагою.

· Громадянське суспільство повинне просувати принцип рівних можливостей на всіх рівнях – національному, регіональному, місцевому.

· Надати право громадянам передавати встановлений законом % свого податку на доходи до організацій громадянського суспільства – це сприятиме залученню громадян до державних справ та слугуватиме підтримкою для ОГС з боку держави.

Організаційний розвиток громадянського суспільства

· Сформувати умови для запровадження фінансової відкритості для ГС як конкурентної переваги.

· Оптимізувати фінансові вимоги до роботи ОГС, адже майже чверть неурядових організацій мають бюджети до 2500 гривень в рік. Можливості організації аудиторських/бухгалтерських комплексних послуг для ОГС.

· Громадянське суспільство повинне мати можливості для інформування громадян: цьому можуть сприяти громадське телебачення і радіо, підтримка ЗМІ громадського характеру.

· Впровадження етичних норм в діяльність ОГС, що сприятиме комунікації на тему етики. А запровадження стандартів бізнес-комунікації і партнерства між ОГС приведе до підвищення якості комунікації і її інтенсивності.

· Для організацій громадянського суспільства мають бути надані фізичні умови для функціонування: приміщення, матеріальні ресурси, інфраструктура (по типу інкубаторів для бізнесу). Це забезпечить фізичний доступ населення до ОГС.

· Підвищення ефективності (коефіцієнту корисної дії) ОГС – вміння ефективно вкладати ресурси, розпоряджатися ними. Необхідна професіоналізація організаційного менеджменту поряд з професіоналізацією послуг.

· Необхідна система навчання працівників ОГС, запроваджена на державному рівні.

· Необхідне зменшення залежності організацій від міжнародних донорів, організації мають шукати локальної підтримки від громадян, організацій, підприємств, як люстра оцінки діяльності самих організацій.

Висновки:

1. Завдяки проекту Індексу громадянського суспільства та чіткому опису показників з’явилась „прискіпливість” у погляді на громадянське суспільство, яке розглядалось з точок політології, економіки, соціології, - досить теоретично і узагальнено. Проект ІГС розглянув громадянське суспільство з функціональної точки зору.

2. Громадянське суспільство в Україні існує завдяки високому рівню цінностей в ньому, а також воно є єдиним „вартовим” реалізації таких гарантованих Конституцією України прав, як доступ громадян до освіти, культури, охорони здоров’я тощо, а також таких загальнолюдських цінностей, як безпека життя, толерантність, ненасильство, гендерна рівність, екологічна безпека. При досить непоганій структуризації громадянського суспільства воно не в змозі реалізувати свій дієвий потенціал через відсутність державної політики розвитку громадянського суспільства.

3. За часи становлення демократії в Україні було створено ряд організацій та програм, що опікувалися розвитком громадянського суспільства на місцевому та національному рівнях. Ці ініціативи були загалом започатковані демократичними країнами через програми технічної допомоги та гранти. Водночас українська держава практично не дбала про забезпечення розвитку громадянського суспільства, що привело до певної залежності українського сектора ОГС від фінансової допомоги демократичних країн. Існує загроза, що подальший розвиток громадянського суспільства стане неможливим, якщо не вжити заходів, які б гарантували системну державну підтримку громадянського суспільства (на кшталт державної підтримки розвитку ринкової економіки). Необхідна система лобіювання інтересів громадянського суспільства в цілому та його цільових груп. Це завдання повинне стати на порядку денному всього сектору громадянського суспільства в Україні, якщо ми хочемо досягти прориву країни до демократичного устрою, в якому розвинене громадянське суспільство відіграє ключову роль.

4. Аналіз стану громадянського суспільства завдяки Індексу громадянського суспільства надав можливість з’ясувати чинники розвитку громадянського суспільства, що привели до подій Майдану. Наразі, наростання потенціалу та впливу громадського руху за права людини і демократію, структуризація громадянського суспільства, існування правових норм, що забезпечували політичні та громадянські права, високий рівень цінностей, а саме толерантності та ненасильства, притаманних громадянському суспільству, які були виявлені під час дослідження, підтверджують феномен Майдану. Водночас, найголовнішим чинником появи „майданового„ громадянського суспільства потрібно вважати ВІДСУТНІСТЬ І ФАКТИЧНУ НЕДІЄВІСТЬ ЦИВІЛІЗОВАНИХ, ПРОЦЕДУРНИХ ШЛЯХІВ ДОНЕСЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН ДО ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. Події 2005 року, де громадянське суспільство намагалось внести зміни у державний устрій тільки шляхом колективної мітинговості, свідчать про те, що такі шляхи не з’явились в Україні навіть за нової влади. Це говорить про глибшу проблему, виявлену ІГС як „відсутність діалогу між урядом і громадянським суспільством”, а з точки зору теорії державного управління – абсолютна відсутність реального громадянського суспільства і в системі вироблення державної політики як такої.

Поиск по сайту: