Робоче визначення громадянського суспільства (ГС) за ІГС

ПРО ВИМІРЮВАННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Світлана Куц

В останні роки тема розвитку громадянського суспільства в Україні широко обговорюється не тільки поміж неприбуткових організацій та донорських агенцій: все частіше поняття громадянського суспільства звучить з уст державних та політичних діячів, науковців та журналістів. Особливої актуальності дана тема набула в світлі подій осені 2004 року та „помаранчевої революції”, завдяки якій був досягнутий значний прорив в розумінні ролі громадянського суспільства. Але немає підстав для того, щоб констатувати, що громадянське суспільство набуло сили та впливу в Україні. Це підтверджують національні опитування громадської думки, які свідчать про переважання апатії та недовіри до публічних інституцій серед широкого загалу.

Для того, щоб отримати відповідь на питання, яким є громадянське суспільство в Україні, де знаходяться його межі, якими етичними принципами воно керується та наскільки сильним та дієвим воно є, було здійснено дослідницький проект "Визначення Індексу розвитку громадянського суспільства" (ІГС або CIVICUS Індекс).

1. Проект „Індекс громадянського суспільства” (світовий та український контекст)

Проект має на меті компаративістське (порівняльне) дослідження стану громадянського суспільства (ГС) в країнах з різними соціально-економічними показниками. Крім аналізу стану ГС та його порівняння, дослідження ставило на меті розробку рекомендацій для політиків та організацій ГС щодо створення умов для розвитку ГС в Україні.

Проект зініціювала та втілює в життя міжнародна організація „CIVICUS: Світовий альянс участі громадян” з метою надання інформації про стан “здоров’я” громадянського суспільства в різних країнах світу місцевим громадам та всім зацікавленим особам. Методологія проекту була розроблена науковцями Центру громадянського суспільства Університету Лондонська Школа Економіки. Проект відбувається одночасно у 64-х країнах світу через залучення місцевих організацій в якості виконавців проекту. В Україні проект здійснювали Центр філантропії та Творчий центр Каунтерпарт в 2001 році – як пілотну фазу, в 2003-2005 – як основну..

Суть та концепція дослідження

Робоче визначення громадянського суспільства (ГС) за ІГС

Громадянське суспільство (ГС) – це арена (суспільний простір), що лежить поза владними, бізнесовими та сімейними взаємозв’язками та діями, в якому індивіди об’єднуються на добровільних засадах для просування спільних інтересів.”

Пояснення до визначення громадянського суспільства:

Арена: Визначаючи ГС як арену, ІГС наголошує на важливості ролі ГС у забезпеченні публічного простору, де можуть взаємодіяти різні соціальні цінності та інтереси. Термін „Арена” означає певне місце чи простір, де збираються люди, щоб обговорювати, об’єднуватися та напрацьовувати зміни в суспільстві. Ця „арена” суттєво відрізняється від інших арен: бізнесової – прагненням до загального, а не приватного зиску, урядової – відсутністю прямих владних повноважень, чи сім’ї – виходом за межу приватного життя. Виходячи з практичного інтересу проекту щодо зміцнення громадянського суспільства, ІГС бере термін громадянське суспільство в його політологічному аспекті (на відміну від економічного, що виражений в терміні „неприбутковий”). Це тому, що ми зацікавлені в колективних громадських діях в рамках управління та розвитку, а не безпосередньо в економічній ролі неприбуткових організацій в суспільстві. Розгляд питання громадянського суспільства під таким кутом примушує нас приділяти більше уваги питанню влади, як всередині ГС, так і між організаціями ГС та держави і приватного сектора.

Розмиті кордони. Визнаючи існування теоретичних кордонів між громадянським суспільством і державним та ринковим секторами, ІГС розуміє, що реально ці кордони не є чітко визначеними. По-перше, існує певне накладання різних секторів. Наприклад, кредитні спілки (які мають чітке економічне спрямування разом з місією більше суспільною). По-друге, ІГС визначає поняття членства в ГС згідно з його функцією (яку діяльність той чи інший діяч виконує), а не з організаційною формою. Саме тому, пріоритет віддається функціональному навантаженню дій того чи іншого елемента ГС – спрямуванню до колективної громадської дії, а не його належності до певного сектора. Наприклад, бізнес структура діє конкретно з економічною метою і належить до ринку. Але, якщо та ж бізнес структура займається філантропією, вона діє в рамках громадянського суспільства. Зменшення акцентів на організаційних формах дає можливість взяти до уваги також неформальні асоціації, рухи та окремі колективні дії. Наразі таке поняття ГС створює складнощі щодо визначення, хто належить до ГС, а хто ні, хоч дає змогу взяти до уваги весь спектр діячів ГС. Тільки невелика кількість індикаторів (в вимірах структура та цінності) вимагатиме від національних команд проекту вирішення питання, які організації є частиною ГС, а які ні. Всі інші акцентують увагу на діяльності (наприклад, просування толерантності, вплив на державну політику), які здійснюються всередині ГС (байдуже, яким з секторів).

Сім’я. Оскільки ІГС цікавить саме громадські дії окремих осіб, то сім’я, оскільки вона є елементом приватного життя, не вважається частиною ГС. В рамках ІГС діяльність сімейних асоціацій відноситься до ГС, оскільки їх діяльність носить публічний характер.

Держава. Держава відрізняється від громадянського суспільства тим, що вона володіє легітимною монополією на використання сили в суспільстві (Герт/Мілл, 1946). Громадянське суспільство може тимчасово взяти управління країною в свої руки (напр., випадки революцій чи падіння держави через певні чинники). Але це не є виключенням з фундаментального закону, що визначає відмінності між державою та ГС. В певних країнах, де місцеве самоврядування контрольоване громадянами чи деякі НГО представляють певні структури місцевої влади (напр., система соціальних служб для молоді в Україні), ці установи інколи виглядають як частина громадянського суспільства. Підхід ІГС до розмежування ГС та держави чітко відносить органи місцевого самоврядування до державних структур, оскільки їм надана авторитарна влада виносити зобов’язуючі рішення для місцевої громади.

Ринок. Ринок (або приватний сектор) є іншим сегментом суспільства, де люди об’єднуються, щоб просувати свої інтереси. Хоч через мотивацію на отримання прибутку (наживи) відносини та взаємодія, що відбувається в цій сфері, виключаються з визначення громадянського суспільства. Як сказано вище, участь в громадянському суспільстві визначається за функцією, а не за організаційною формою. Це означає, що ринкові установи, якщо вони беруть участь в публічній, неприбутковій чи філантропічній діяльності, можуть бути враховані як частина громадянського суспільства. Організацій, що відносяться до ринкових (напр., торгові палати, бізнес асоціації), що просувають спільні інтереси є членами громадянського суспільства.

Об’єднання. Вживаючи дієслово „об’єднуватись”, проект Індексу підкреслює, що основним цементуючим фактором громадянського суспільства є здатність людей до створення відносин та взаємодії, чи під „дахом” організацій, чи в формі спонтанної демонстрації. „Про суспільство, де, навпаки, такі здатності до взаємовідносин та колективних дій відсутні, ми можемо казати як про суспільство мас, де громадяни є одноосібними, роздрібненими та розмежованими” (Гагеніус/Уггла 1996:1621).

Просування спільних інтересів. Термін „інтереси” може інтерпретуватись дуже широко, маючи на увазі просування цінностей, потреб, норм, духовності та самовизначення. Замість переліку різних категорій інтересів, ми вирішили використати найпростіші та чіткі терміни.

Отже, робоче визначення стверджує:

· Громадянське суспільство – це публічний (громадський) простір.

· Хоча теорії секторного поділу суспільства на уряд, бізнес, сім’ю, третій сектор сьогодні досить популярні, чітко відокремити належність індивіда до певного сектору в той чи інший момент його взаємодії з іншими індивідами практично неможливо. З точки зору колективної громадської дії тут варто звернути увагу на якісну характеристику такої взаємодії, тобто спрямованої не для отримання влади, прибутку чи утримання родинних зв’язків.

· Акцент на просуванні спільних інтересів “відводить” нас від чітких організаційних форм, ставлячи наголос саме на громадських колективних діях в контексті управління та розвитку. Наразі громадянське суспільство визначається з функціональної чи ролевої точки зору громадських об’єднань, рухів та ініціатив, приділяючи менше уваги чітким організаційним формам.

Загалом громадянське суспільство в рамках даного проекту розуміється як складова системи управління в суспільстві, завдяки існування якої громадяни мають можливість дії щодо покращення свого життя та життя співгромадян.

Індекс громадянського суспільства спроектовано таким чином, щоб провести визначення характеристик громадянського суспільства у чотирьох окремих вимірах:

(1) структурі ГС,

(2) зовнішньому оточенні, де ГС існує та функціонує,

(3) цінностях, якими ГС керується та які захищає,

(4) впливові його діяльності на суспільство.

Кожен з вимірів є композицією з кількох під-вимірів, які в свою чергу, складаються з ще більшої кількості індикаторів, завдяки визначенню яких будується загальна картина спочатку під-виміру, а потім кожного з вимірів. Процес виконання проекту полягає саме у визначенні розміру/опису кожного індикатора (показника) при поєднанні суто наукових методів з комплексом заходів для створення умов для співпраці, просвіти, визначення колективної думки та підвищення спроможності учасників ГС.

Для збору інформації по більше ніж 70 показниках стану ГС дослідницькі методи передбачають використання комплексу інструментів, не менше двох джерел для кожного індикатора. Також дані, зібрані протягом заходів дослідження, стануть не тільки базою для визначення числового значення показників, а також нададуть фактичну, статистичну та текстову базу для аналітичного звіту.

Створення концептуальних засад проекту було досить складним завданням поєднати світогляд, практику та досвід з усіх куточків світу. Тому розробники при складанні концептуальної бази керувались принципами, що відображають фундаментальні цінності та наміри проекту:

Þ Намагання поєднати світові підходи з культурним різноманіттям: У різних країнах різняться як загальна концепція ГС, так і реалії ГС. Даючи загальну характеристику, ІГС прагне врегулювати культурні розбіжності щодо розуміння ГС та його різноманіття форм, функцій в різних країнах світу. Індекс намагається уникнути західного впливу на визначення і розуміння основних понять та вибору індикаторів.

Þ Порівняння інформації, отриманої з різних країн світу. ІГС прагне впорядкувати інформацію щодо громадянського суспільства, яка збирається з різних країн світу. Хоча існує зацікавленість на міжнародному рівні (особливо серед урядовців та академіків) мати доступ до даних різних країн, рішення ІГС скласти порівняльну характеристику було прийняте задля того, щоб задовольнити потреби місцевих партнерів громадянського суспільства. Учасники пілотного проекту ІГС чітко з’ясували важливість ролі порівняльної інформації. Адже це дає можливість засвоїти уроки різних країн та обрати найпродуктивніші шляхи розвитку ГС. Але все ж існує дилема між пошуком “стандартизованої” інформації, яка збирається у різних країнах, а потім порівнюється та збереженням відповідної гнучкості, яка б гарантувала врахування усіх особливостей та окремих факторів різних країн. ІГС спеціально був створений для того, щоб урегулювати, досягнути певного балансу між цими двома взаємовиключними вимогами.

Þ Поєднання множинності підходів до дослідження ГС. Проблема (1) як виміряти і зробити поняття громадянського суспільства оперативним та (2) як зміцнити реальне, існуюче громадянське суспільство лише починає обговорюватися. Враховуючи відсутність глобального консенсусу щодо методики дослідження ГС, проект прагне впорядкувати різні теоретичні погляди та інтереси, через систематизацію знань по різних особливостях і вимірах ГС. Для цього ІГС змушений прийняти та використати дуже місткий та багатогалузевий підхід у визначенні індикаторів, учасників та процесів громадянського суспільства.

Þ Відображення реальності ГС. Однією з важливих проблем у визначенні громадянського суспільства є його нормативний зміст. Дехто стверджує що для того, щоб вважатися членом громадянського суспільства, індивід повинен бути демократичним (наприклад, Анхаєр, 1994), діяти заради добробуту суспільства (Найт/Хартнел, 2001) чи, принаймні, притримуватися основних громадянських норм (Шілз, 1991, Меркел/Лауз, 1998). ІГС “вважає”, що такі підходи до поняття корисні для визначення громадянського суспільства як “ідеального”, але разом з тим вони не є такими корисними, коли потрібно глобально оцінити та зрозуміти реальне громадянське суспільство. Відтоді, як індексу ГС була поставлена ціль “оцінити стан громадянського суспільства”, це дослідження передбачає виявлення позитивних результатів. І ще з самого початку будь-які небажані або “нецивілізовані” елементи були, за визначенням, виключені із дослідження. Разом з тим в концептуальних засадах ІГС визначено, що ГС може мати як позитивний так і негативний вплив, призводити до мирних наслідків і до сутичок, що сприяє, або навпаки гальмує процес розвитку. Також визнається те, що ГС не є об’єднаною узгодженою сутністю. Це досить комплексна структура, у якій стикаються і взаємодіють різні цінності, інтереси.

Þ Спонукання до дії. На відміну від інших дослідницьких проектів, основною ціллю ІГС є генерувати інформацію для її практичного використання практиками та іншими основними учасниками громадянського суспільства. Основні засади ІГС спрямовані на те, щоб (1) розпізнати ті аспекти суспільства, що можуть змінюватися та (2) створити основу для поставлення доречних, спрямованих на діяльність цілей. Вибір індикаторів, особливо у вимірах структури, цінностей та впливу залежить від діяльного спрямування ІГС.

Нормативна основа дослідження. Вибираючи певні показники і порівнюючи їх за шкалою від “найбільш негативного” до “найбільш позитивного”, ІГС вирішує, якими є визначальні особливості ГС, які функції ГС повинне виконувати, які цінності воно мусить мати і т.д. В цьому методика дослідження використовує принципи, застосовані іншими Індексами, керуючись універсальними стандартами (напр., Декларацією прав людини ООН), власними напрацюваннями (див. www.civicus.org) та великою кількістю академічної та практичної літератури по особливостях, ролях та сприятливим факторах громадянського суспільства. Бажання охопити якнайбільше аспектів призвело до створення деталізованої матриці, яка складається із 73 індикаторів.

Сутність системи індикаторів. Щоб встановити баланс між особливостями країн та загальним порівнянням пропонується система індикаторів, яка представляє собою лише базовий набір універсально вживаних індикаторів. В інших країнах за бажанням учасників національних команд, додаткові індикатори (наприклад, роль громадянського суспільства у будуванні миру) можуть включатися до проекту. Система індикаторів має охоплювати усі особливості громадянського суспільства. Варто взяти до уваги що, з нашої точки зору, додаткові індикатори не заважають порівнювати громадянське суспільство в різних країнах, якщо вони є дійсними індикаторами для представлених під-вимірів. Визнаючи значне варіювання соціального, культурного та політичного контексту громадянського суспільства у всьому світі, ІГС прагне отримати не однакову для усіх, натомість еквівалентну оцінку ГС. Так різні індикатори в різних країнах, якщо вони добре модифіковані, є, насправді, ознакою ґрунтовного оцінювання.

Складність оцінки. Керівництво проекту могло б в інтересах полегшення заміру та отримання швидких, видимих результатів вибрати невелику кількість „зручних” для себе індикаторів та створити просте ранжування країн на базі стану громадянського суспільства у своїй країні (щось подібне до Індексу людського розвитку ООН). Наразі ІГС говорить про те, що намагання спростити складне поняття ГС таким чином призведе до зворотних результатів. Таке дослідження матиме низьку практичну вартість. Так, наприклад, низький показник буде означати, що щось не гаразд, але це ніяк не допоможе у виявленні характерних сильних і слабких сторін ГС чи у розумінні глибинних причин. Натомість ІГС використовує широкий набір індикаторів та прагне отримати всеохоплюючу оцінку громадянського суспільства, що дає можливість виявити його основні сильні та слабкі сторони і знайти їх першопричини. Для оцінювання громадянського суспільства потрібно відійти від єдиного числового значення ГС як кінцевого результату проекту, та визначити, оцінити окремі виміри громадянського суспільства через детальний аналіз та опис.

Різнобіччя даних. Наскільки це було можливо, при розробці методики дослідження ми керувались ціллю аби можна було оптимізувати розмаїття здобутої інформації. Методи направленні на те, щоб зібрати наскільки можливо деталізовану інформацію. У випадку наявності великої кількості індикаторів та розходжень, ми рекомендуємо аналіз демографічно різних даних (наприклад, відповідно до гендеру, соціоекономічного статусу, географічного положення та іншого). Наприклад, дані отримані від проведення консультацій між місцевими учасниками громадянського суспільства та опитування громад, вважаються більш ґрунтовним аналізом ГС, що характеризується аналізом різнобічних поглядів.

Поиск по сайту: