Розрахунок складського господарства

З використанням матеріального балансу проводимо розрахунок об’ємів і площ складів для прийняття, зберігання і підготовки вихідних матеріалів і напівфабрикатів. Розрахунки проводжу в залежності від добової витрати і необхідного запасу матеріалів, норм зберігання, необхідних підходів у відповідності з нормами технологічного проектування підприємств збірного залізобетону.

5.1. Склад цементу

Склад цементу проектують у відповідності з технологічними нормами.

Потрібну місткість складу цементу визначаємо за формулою:

де ∑Ц_доб – сумарна витрата цементу;

n - нормативний запас цементу на складі, днів роботи цеху;

1,04 – коефіцієнт можливих втрат цементу при розвантажуванні;

0,9 – коефіцієнт використання технологічного обладнання.

∑Ц_доб = 63 т; n = 7 діб; Р = 253 доби

(т)

Приймаємо висоту силосу 10 м.

Необхідний об’єм силосу при діаметрі 6 м буде складати:

т

Кількість силосів становитиме:

Для зберігання цементу приймаємо 2+1 (запасний) залізобетонних силосів з одночасним вмістом цементу в силосах 510 т, які розміщені у один ряд.

Прийом цементу з автоцементовозів (8 т) з пневматичним розвантаженням із силосів цементу проводиться пневматичним гвинтовим насосом ТА-14А.

Основні технічні характеристики технологічного обладнання наведені в табл.5.1-5.2.

Таблиця 5.1

Технічна характеристика пневмогвинтового насосу ТА-14А

Таблиця 5.2

Технічна характеристика автоцементовоза ТЦ-4

Вибір технологічного обладнання проводився у відповідності з продуктивністю.

Пневмогвинтовий насос ТА-14А був вибраний для того, щоб забезпечував продуктивність подачі і прийому цементу. Мінімально необхідна продуктивність насосу 10 т.

5.2. Склад заповнювачів

Тип складу заповнювачів, їх запас, а також обладнання, що застосовується, повинні забезпечити беззупинкову роботу заводу протягом року. Зберігання заповнювачів на складі слід по виду, фракціям і сортам в окремих ємностях або шляхом влаштування роздільних стінок. Використовуємо щебінь в діапазоні фракцій 5...20 мм. Запас заповнювачів приймаємо на 10 діб.

Запас щебеню, гранітного відсіву та піску:

Q = 1,02×Q_п×З×n/Т_річ

ü для напірних труб: витрати заповнювачів на даний вид виробу: щебінь – 0,88 м³/м³; пісок – 0,5 м³/м³.

Q_щ = 1,02×10000×0,88×10/253 = 355 м³;

Q_п = 1,02×10000×0,5×10/253 = 202 м³;

ü для товарного бетону: витрати заповнювачів на даний вид виробу: щебінь – 0,9 м³/м³; пісок – 0,45 м³/м³.

Q_щ = 1,02×25000×0,9×10/253 = 907 м³;

Q_п = 1,02×25000×0,45×10/253 = 454 м³;

ü для стінових блоків: витрати заповнювачів на даний вид виробу: гранітний відсів – 0,89 м³/м³; пісок – 0,31 м³/м³.

Q_г.в. = 1,02×15000×0,89×10/253 = 539 м³;

Q_п = 1,02×15000×0,31×10/253 = 188 м³;

Приймаємо штабельний склад заповнювачів.

Q_щ = 355+ 907=1262 м³;

Q_п = 202+ 454 +188= 844 м³;

Q_г.в. = 539 м³;

Згідно з показниками норм проектування складів заповнювачів приймаємо, що склад повинен мати 8 відсіків, з них 4 – для щебеню 5-20 мм, 2 – для гранітного відсіву, 2 – для піску.

Об’єм одного штабелю щебеню 5-20 мм складає 1262/4 = 316 м³, об’єм одного штабелю гранітного відсіву складає 539/2 = 270 м³, а піску 844/2 = 422 м³.

Об’єм штабельного складу у вигляді кругового конусу:

H – висота штабелю, м;

j = 40 - кут природного відкосу матеріалу, ⁰.

Тоді висота штабелю піску повинна бути:

м

Приймаємо висоту штабелю піску – 7 м, що відповідає технологічним нормам проектування складів.

Висота штабелю щебеню 5-20 мм повинна бути:

м

Приймаємо висоту штабелю щебеню 5-20 мм – 7 м, що відповідає технологічним нормам проектування складів.

Висота штабелю гранітного відсіву повинна бути:

м

Приймаємо висоту штабелю гранітного відсіву – 7 м, що відповідає технологічним нормам проектування складів.

Знаючи висоту кругового конусу визначаємо діаметр його основи:

м

Площа основи штабелів щебеню, гранітного відсіву та піску:

м²

Загальна корисна площа складу заповнювачів складає:

м².

Загальна площа складу заповнювачів:

м²

k_п = 1,5 – коефіцієнт, який враховує проїзди та проходи на складі.

Заповнювачі розвантажуються з відкритих платформ та на піввагонів за допомогою машини Т-182А, технічні характеристики якої наведені в табл.5.3.

Вантажо-приймальний пристрій обладнаний бурофрезерними розпушувачами для мерзлих матеріалів. Розвантажувач обладнаний ковшовими елеваторами з механізмами для піднімання і опускання, приймальним реверсивним і віддавальним стрічковим конвеєрами. При розвантаженні ковші елеваторів захоплюють заповнювач і подають його на горизонтальний подавальний конвеєр марки КРУ-350. потім відвальним стрічковим конвеєром марки КРУ-350 матеріал подається в штабель. Під усіма відсіками проходить підштабельна галерея зі стрічковим конвеєром марки КРУ-350. Кожний відсік має одну або декілька протічок з віброживильником, з під штабельної галереї заповнювач стрічковим конвеєром марки КРУ-350 подається на конвеєр похилої естакади у витратні бункери змішувального відділення.

Таблиця 5.3

Технічна характеристика розвантажувальної машини Т-182

Таблиця 5.4

Технічна характеристика стрічкового конвеєру КРУ-350

5.3 Склад добавок

Смолу нейтралізовану повітрявтягувальну (СНВ) поставляють в дерев’яних бочках у вигляді порошку. Зберігають в закритому приміщенні, що виключає зволоження. Добавка СНВ в бочках зважується і подається в бак для приготування, де її змішують з гарячою водою і розбавляють до робочої концентрації 5%. У баці встановлено лопатеву мішалку, глухі регістри для підігрівання рідини до 80°С, трубопроводом стиснутого повітря для барботажу, покажчики верхнього і нижнього рівнів і щільномір. Приготовлений розчин насосом закачують у витратні баки, обладнанні верхнім і нижнім покажчиками рівня і щільноміром.

Місткість баку для приготування розраховуємо, виходячи із запасу добавки на одну зміну. Витрати добавки на одну зміну:

Розрахуємо ємність баку для приготування (концентрація розведеної добавки в розчині води 5%). Загальна кількість складатиме:

Приймаємо ємність баку для приготування 32 л.

Кількість добавки, що буде підлягати складуванню складатиме:

Д= 20∙2,4=48 кг

Суперпластифікатор типу С-3 поставляють на підприємство у вигляді порошку. Зберігають в закритому приміщенні, що виключає зволоження. Добавка С-3 в спеціальній тарі зважується і подається в бак для приготування, де її змішують з гарячою водою і отримують розчин робочої концентрації 5% концентрації. У баці встановлено лопатеву мішалку, глухі регістри для підігрівання рідини до 80⁰С, трубопроводом стиснутого повітря для барботажу, покажчики верхнього і нижнього рівнів і щільномір. Приготований розчин насосом закачують у витратні баки, обладнані верхнім і нижчим покажчиками рівня і щільноміром. Місткість баків для приготування і витратних баків розраховуємо, виходячи із запасу добавки на одну зміну. Кількість добавки і робочу концентрацію вибираємо згідно таблиць.

З проведеного розрахунку матеріального балансу підприємства випливає що на 1 добу роботи підприємства потрібно 260 кг суперпластифікатору типу С-3 по сухій речовині.

Розраховуємо ємність баку для приготування розчину добавки (концентрація розведеної добавки в розчині води 5 %). Загальна кількість розчину складатиме:

Приймаємо ємність баку для приготування 6 м³.

С-3 постачається в порошкоподібному стані в мішках вагою 100 кг. Дану добавку згідно норм технологічного проектування запасають на складах на строк до 20 діб роботи бетонозмішувального відділення. Якщо згідно матеріального балансу на 1 добу роботи підприємства потрібно 260 кг С3-3 по сухій речовині, то кількість добавки, що буде підлягати складуванню складатиме:

Д= 20∙260=5200 кг

Тоді кількість мішків буде:

^шт

Площа складу С-3 в мішках становитиме:

_м²

Приймаю 2 контейнери, об`ємом 26 шт. мішків в кожному.

Як склад добавок, приймаю закрите приміщення з розмірами в плані 5x6 м (з врахуванням проходів) і площею складу 30 м².

5.4 Склад арматури

Умови зберігання арматурної сталі та арматурних виробів повинні виключати можливість їх корозії та забруднення. Зберігання бухт арматурної сталі, розсортованих за найменуванням прокату, марками та діаметром, передбачають у штабелях. Висота штабелів арматурної сталі у бухтах повинна бути не більше 1,5 м, а ширина проходу між ними - не менше їх висоти. Зберігання листової сталі та різновидів прокату чорного металу, що розсортовані за найменуваннями прокату, марками та товщиною, передбачають у штабелях та стелажах. Висота штабелів листової сталі повинна бути не більше 1,5 м. Слід передбачати обмежувачі для запобігання пошаровому зміщенню сталі. Зберігання пруткової арматурної сталі, розсортованої за найменуванням прокату, марками та діаметром, передбачають у пакетах на залізобетонних або дерев'яних підкладках. Зберігання готових арматурних виробів (зварені сітки, каркаси, петлі, закладні елементи і т. ін.) передбачають на спеціалізованих стелажах або у контейнерах.

При проектуванні складів арматурної сталі необхідно виконувати слідуючі вимоги: запас складу до 20-25 розрахункових робочих діб, склад повинен забезпечувати приймання арматурної сталі з напіввагонів і залізних платформ, зберігатися за видами і марками.

Площа складу:

А = Q_доб×Т_зб×К/m,

де Q_доб – добова потреба в арматурі з урахуванням втрат, т;

Т_зб – тривалість зберігання, діб;

К – коефіцієнт, що враховує проходи;

m – маса сталі, що розміщують на 1 м², (т/м²);

При розрахунках використовуються норми технологічного проектування складів арматурної сталі, що наведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5

Поиск по сайту: