Соціологічні методи в діяльності ЗМІ

Методичний арсенал журналістики постійно поповнюється за рахунок суміжних галузей діяльності. Під методикою в соціології мають на увазі поняття, «яким позначають сукупність технічних прийомів, пов'язаних з даним методом, включаючи чисті операції, їх послідовність та взаємозв'язок».

Якісні методи можна умовно розділити на два класи: одні з них використовуються при зборі емпіричних даних (такі як спостереження, експеримент, прогнозування, інтерв'ю тощо), інші - під час аналізу отриманих відомостей.

Спостереження й експеримент. Журналістське спостереження завжди має цілеспрямований і чітко заданий характер. Це передбачає не тільки безпосереднє сприйняття об'єктивної дійсності, але нерідко і участь у ній журналіста для більш глибокого вивчення відбуваються на його очах подій. Метод спостереження активно використовується в репортерської практиці. На практиці метод спостереження характеризує кілька підстав: ступінь формалізованності (структуралізованное і неструктуралізованное), і місце проведення (польове й лабораторне); регулярність проведення (систематичне і несистематичні); позиція спостерігача в дослідженні (включене і неувімкненою). Включене спостереження в журналістиці часто ототожнюють з методом експерименту. Експеримент в журналістській практиці доцільно проводити лише в тих випадках, коли виникає завдання більш глибокого проникнення в життя. При цьому готуватися до її вирішення потрібно самим ретельним чином.

Інтерв'ю. За змістом інтерв'ю поділяються на так звані документальні, спрямовані на вивчення подій минулого, уточнення фактів, і інтерв'ю думок, мета яких - виявлення оцінок, поглядів, суджень і т.п. Під формалізованим інтерв'ю розуміють стандартизоване і структурізованное спілкування. У неформалізованому інтерв'ю питання розташовуються за іншим принципом. Нетрадиційні для журналістики методи: інтерв'ю-анкета, питання-відповідь, пресовий опитування та ін Їх характерною ознакою служить звернення не до одиничних співрозмовникам, а до більш-менш численної групи людей. Зі значною мірою умовності їх можна об'єднати в групу соціологічних видів інтерв'ю. Анкета розрахована на опитування деякого числа людей з метою отримати стандартизовані відповіді, щоб на їх основі зробити узагальнені висновки про кількісні та якісні характеристики об'єкта або предмета аналізу.

«Питання-відповідь». Їх автори вибірково використовують відповіді на анкету, тим самим збагачуючи свої твори думкою читачів.

Взаємопроникнення статистичних і смислових підходів до об'єкта вивчення властиво контент-аналізу. Методом контент-аналізу отримують кількісні та якісні характеристики аналізованого тексту. Результат досягається за рахунок суворого підрахунку частоти і обсягу згадувань тих чи інших змістовних одиниць досліджуваного документа.

Метод публіцистичного прогнозування. Він сприяє «створенню цілісного уявлення про час, де присутнє минуле, сьогодення і майбутнє». Журналіст, звертаючись до даного методу, перш за все прагне передбачити динаміку розвитку тих чи інших подій, тому має справу з випереджає інформацією. При тому, що «соціальне прогнозування не зводиться до спроб вгадати деталі майбутнього. Прогнозист виходить із принципів діалектичного детермінізму явищ майбутнього, з того, що необхідність пробиває собі дорогу через випадковості, що до соціальних явищ майбутнього потрібен імовірнісний підхід з урахуванням широкого набору можливих варіантів.

Біографічний метод При використанні біографічного методу дотримуються правил, що сприяє збору більшою, панорамної інформації. По-перше, «історія життя» однієї людини зіставляється з історією суспільства, в якому людина живе. По-друге, звертаючись до біографії конкретної особистості, журналісти намагаються досліджувати її в цілому, тобто прагнуть показати певну динаміку як зовнішньої, так і внутрішнього життя людини. По-третє, вони намагаються осмислити його поведінку в тих чи інших ситуаціях, розкриваючи мотивацію, аналізуючи світоглядні позиції особистості і т.д.

Поиск по сайту: