|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Об’єкт, предмет та мета соціології виборчого процесуВикладення засад будь-якої науки полягає, як відомо, у визначенні її об’єкта, предмета та мети, у висвітленні її зв’язків з іншими спорідненими галузями наукового знання. Отже, погляньмо під цим кутом зору на електоральну соціологію. На мою думку, об’єктом соціології виборчого процесу є весь виборчий процес у його цілокупності й багатоманітності. Як такий, він має і правовий, і політичний, і фінансово-економічний, і власне соціальний та інші аспекти. Як своїм предметом соціологія виборчого процесу, певна річ, цікавиться тим, як усі ці аспекти на всіх етапах виборів заломлюються крізь взаємодію та зіткнення інтересів конкретних соціальних класів, груп та верств суспільства. Тому соціологія виборчого процесу має частково використовувати здобутки і соціології права, і соціології політики, і економічної соціології тощо. Принагідно, уникаючи некоректних ототожнень, хочу спеціально привернути увагу читача до того, що “синтетичність” загальної соціологічної теорії не розглядається мною як те саме, що “синтетичність”, скажімо, соціології виборчого процесу. Адже електоральна соціологія лише частково (лише стосовно виборчого процесу) використовує здобутки деяких суміжних галузей соціології, і її аналіз головним чином спрямовано (як на свій предмет) на перебіг етапів виборчого процесу в їх зумовленості, опосередкованості інтересами різних соціальних класів, верств, груп. Натомість загальна соціологічна теорія здійснює своєрідну абсорбцію найважливіших здобутків усіх галузевих соціологій, “змушуючи” їх (здобутки) “працювати” на користь чіткішого з’ясування проблемного поля найбільш загальних закономірностей функціонування суспільства як цілого. Отже, маємо змогу вкотре пересвідчитися в тому, що так само, як не існують відособлені сфери життєдіяльності суспільства як такі, не існує й “чистих” галузевих соціологій, і що впевнено можна говорити лише про умовно “розчленовану” загальну соціологічну теорію. Що ж до мети соціології виборчого процесу, то вона, як на мене, повинна мати принаймні три спрямування. Перше – це фахове, що полягає в деякому переорієнтуванні електоральних соціологів стосовно того, які складові виборчого процесу та в якому контексті повинні ними досліджуватися. Друге спрямування – наукове, призначення якого – активізація соціологічних досліджень соціальних проблем виборчого процесу як цілісного явища. Нарешті, третє спрямування – освітнє, яке полягає у вирішенні завдання підвищення рівня політико-правової культури українського електорату в цілому, а також учасників та співучасників, організаторів та співорганізаторів виборчого процесу – зокрема. Таким чином, соціологія виборчого процесу – це наука про виборчий процес, що розглядається комплексно – у різноманітності його виявів і цілісності протікання, наука про всі основні етапи та аспекти цього процесу, взяті в їх заломленні крізь взаємодію і зіткнення інтересів конкретних соціальних класів, груп та верств суспільства. У зв’язку із вживанням поняття “електоральна соціологія” хотів би привернути увагу до реальних відмінностей між такими поняттями, як “електоральний процес”, “електоральний простір”, “електоральні дослідження”, “електоральна соціологія”, з одного боку, та поняттями “електорат”, “електоратні опитування”, “електоратна соціологія”, з іншого боку. Вважаю, можна зрозуміти, що електоральна соціологія (або соціологія виборчого процесу) охоплює виборчий процес цілокупно, комплексно, системно, тобто – всі етапи, всі структури, всіх організаторів, суб’єктів, учасників і посередників, всі офіційні й неофіційні події, всі об’єктивні та суб’єктивні явища виборчого процесу. Натомість, електоратна (або опитувальна) соціологія зосереджується переважно на аналізі думок, настроїв, оцінок, попередніх намірів та реальних визначень виборців (електорату) до голосування, під час голосування, відразу після голосування (exit pol) та в міжвиборчий період. Якщо погодитися із таким розрізненням низки наведених вище понять, то слід також погодитися і з тим, що електоратна соціологія становить лише частину власне електоральної соціології (або соціології виборчого процесу).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |