Характеристика пенсійної системи Німеччини

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни:

«СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ»

Виконала

студентка 121 – 11 ФЗ групи

Пироженко Тетяна

ШИФР 121 – 11

Завдання №17

УМАНЬ − 2013

ПЛАН

1. Характеристика пенсійної системи Німеччини.

2. Умови та порядок нарахування страхових внесків. Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Фінансові санкції за порушення пенсійного законодавства.

3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності. Порядок використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

ЗАДАЧІ

Характеристика пенсійної системи Німеччини.

Правовою основою пенсійного страхування є соціальне законодавство Німеччини. Пенсійне страхування має на меті:

− надання пенсій у зв'язку з професійною або загальною непрацездатністю, а також виплату пенсій по старості;

− надання пенсій на випадок втрати застрахованого году вальника сім’ї;

− заходи щодо покращання санітарних умов життя за страхованого населення.

Пенсійне страхування включає:

1. Заходи щодо страхування, покращення та відновлення працездатності. До них належать лікування, заходи щодо підвищення кваліфікації, опанування нової спеціальності й пошуку роботи.

2. Виплату пенсій з професійної та загальної непрацездатності, а також при досягненні пенсійного віку − не менш 60 років жінками і 65 років чоловіками.

3. Виплата пенсій на випадок втрати годувальника − удівцям, вдовам, сиротам.

Пенсійна система Німеччини як держави з соціально орієнтованою ринковою економікою відрізняється від інших країн ЄС і ОЕСР домінуючою роллю державної системи, що забезпечує близько 85% усіх пенсій. Узагалі тут існує 6 видів пенсій по старості і 13 за іншими критеріями. Мінімальний стаж для отримання пенсії складає 4 роки.

Пенсійний вік однаковий і для чоловіків і для жінок − 65 років. Працівники, які мають стаж 35 років, отримують право виходу на пенсію в 63 роки. На сьогоднішній день число осіб, які пішли на пенсію раніше 65 років, складає 20% від загальної кількості пенсіонерів. Скорочення пенсійного віку приводить до зменшення розміру пенсії.

За умови середнього трудового доходу застрахованої особи страховий стаж вимірюється 45 роками. При цьому пенсія складає приблизно 70% від останнього реального рівня дохо дів за відрахуванням податків.

Пенсійна система Німеччини складається з трьох рівнів: державне пенсійне страхування, виробниче пенсійне страхування та приватне пенсійне страхування. Обов'язкове пенсійне страхування розподіляється на пенсійне забезпечення держав них службовців − федеральний рівень (ВЕА) і пенсійне забезпечення працівників − земельний рівень. Це розподілення є тільки рівневим і простежується тенденція до їх об'єднання. Утримання внесків і виплата пенсій здійснюється в єдиному інформа ційному режимі, за єдиною системою персоніфікованого обліку.

Сьогоднішні працівники платять сьогоднішнім пенсіонерам. Якщо людина не працювала якийсь певний період життя або була вимушеним переселенцем, ці витрати покриваються із федерального бюджету. Так, Східна Німеччина повністю інтегрувала в пенсійну систему Німеччини з моменту об'єднання двох країн. Держава фінансує виплати колишнім співвітчизникам, які проживають зараз у 89 країнах світу. Відсутні поняття «максимальний» і «мінімальний рівень пенсії». При заробітній платі навіть в 1 євро здійснюються муніципальні доплати до прожиткового мінімуму.

Умови та порядок нарахування страхових внесків. Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Фінансові санкції за порушення пенсійного законодавства.

Страхові внески нараховуються: для роботодавців − у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно − правовими актами, прийнятими відповідно до Закону
України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно − правового характеру, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників − у відсотках до сум оплати праці, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України; для страхувальників, які проводять виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно − правовими договорами, − у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Нарахування страхових внесків здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб, та на суми податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо, або на інші цілі за дорученням отримувача.

Роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Фізична особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору з роботодавцем, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

Нарахування страхових внесків роботодавців, найманих працівників та військовослужбовців здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, виходячи із розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат.

Страхові внески не перевищують визначеної максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюються щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" для працездатних осіб.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з
операцій сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, за місцем проведення першої державної реєстрації в Україні легкового автомобіля в підрозділах Державтоінспекції МВС.

Податкове правопорушення − це протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), що виражається у невиконанні або неналежному виконанні платниками податків фінансових обов'язків перед бюджетом, державними цільовими фондами або в порушенні органом (посадовою особою) державної податкової служби прав і законних інтересів платників податків, за яке встановлено юридичну відповідальність.

Відповідно до чинного законодавства платник податку може бути притягнутий до відповідальності в разі:

1) ухилення від сплати податку, іншого обов'язкового платежу;

2) заниження об'єкта оподаткування;

3) несвоєчасної сплати податку, іншого обов'язкового платежу;

4) неподання (несвоєчасного подання) податкових декларацій, розрахунків, інших документів, необхідних для обчислення податків, обов'язкових платежів до податкових органів;

5) неподання (несвоєчасного подання) до банку платіжних доручень на сплату податків, інших обов'язкових платежів;

6) недопущення перевіряючих для обстеження приміщень, що використовуються для отримання доходів тощо. Податки, інші обов'язкові платежі, не оплачені у встановлені строки, а також пеня та штрафи, які застосовуються до платника, визнаються податковою заборгованістю.

Штрафна санкція (штраф) − плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Існує адміністративна, дисциплінарна і кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства.

Адміністративна відповідальність − це засоби адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осуд винного і його діяння та передбачають негативні наслідки для правопорушника. Адміністративний штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян та посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених зазначеним Кодексом та іншими законами України.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхування з тимчасової втрати працездатності. Порядок використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Основним завданням діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є надання застрахованим особам (найманим працівникам) матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Так, згідно чинного законодавства, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за рахунок коштів Фонду працівникам можуть бути надані такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, а саме:

− допомога по тимчасовій непрацездатності – у випадку захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, по догляду за хворою дитиною та за хворим членом сім'ї, санаторно − курортного лікування;

− допомога по вагітності та пологах – за період відпустки тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. А жінкам, віднесеним до категорій 1 – 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – за 180 календарних днів відпустки (90 – до та 90 – після пологів);

− допомога на поховання – у разі смерті застрахованої особи(крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві), а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні, тобто не мали самостійних джерел доходів;

− оздоровчі заходи – надання застрахованим особам та членам їх сімей санаторно − курортного лікування, часткове фінансування санаторіїв − профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо − юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків для дітей застрахованих осіб віком до 14 років.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги застрахованим особам, призначаються та надаються за основним місцем роботи, однак, допомога по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах також може бути надана застрахованій особі ще й у випадку роботи за сумісництвом.

Важливу роль в процесі отримання застрахованою особою матеріального забезпечення та соціальних послуг відведено комісії (уповноваженому) із соціального страхування, яка діє на підставі Закону та виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду.

Рішення про призначення і надання або відмову в призначенні матеріального забезпечення, або про припинення виплати його (повністю або частково), приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування.

Разом з тим, на комісію (уповноваженого) покладено функції й щодо прийняття рішення про виділення путівок до санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг із позашкільного обслуговування дітей застрахованих осіб (придбання дитячих новорічних подарунків).

Отже, комісія (уповноважений) із соціального страхування є важливим та необхідним елементом в діяльності підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності і господарювання, яка представляє інтереси застрахованих осіб, оскільки саме на неї покладено обов’язок щодо прийняття рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг працівникам.

Отримані від Фонду кошти можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Проте, частина цих коштів має бути утримана в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, які відповідно до Законів України утримуються з цих виплат і за утримання яких роботодавець несе відповідальність згідно із законодавством України.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється за принципами:

1) Законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

2) обов'язковості страхування осіб;

3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг;

5) цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

6) відповідальності роботодавців та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Формування коштів Фонду здійснюється за рахунок:

− страхових внесків страхувальників − роботодавців і застрахованих осіб;

− сум пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до законодавства;

− благодійних внесків підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

− асигнувань із Державного бюджету України;

− інших надходжень відповідно до законодавства.

2. Працівник підприємства хворів з 1 по 15 серпня 2009 року, про що свідчить поданий ним листок непрацездатності. Страховий стаж – 9 років.

У розрахунковому періоді (лютий – липень 2009 року) працівникові нараховано такі суми доходу:

− у лютому – зарплата у розмірі 2700 грн.,

− у березні – зарплата у розмірі 2700 грн.,

− у квітні – зарплата у розмірі 2700 грн.,

− у травні – зарплата у розмірі 2700 грн.,

− у червні – зарплата у розмірі 2700 грн.,

− у липні – зарплата за відпрацьовані дні липня в розмірі 1056,52 грн., відпускні – 1274,14 грн. (відпустка з 7 по 20 липня), лікарняні – 535,52 грн. (хворів з 21 по 24 липня 2009 року), матеріальна допомога до відпустки – 1000 грн. Розрахувати допомогу по тимчасові втраті працездатності.

Суму матеріальної допомоги до відпустки має бути включено до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних пропорційно до відпрацьованих у липні робочих днів. Сума матеріальної допомоги, що підлягає включенню до розрахунку середньої зарплати, становитиме:

1000: 23 * 9 = 391,30 (грн.),

де 23 – кількість робочих днів за графіком роботи підприємства за липень 2009 року; 9 – кількість фактично відпрацьованих працівником днів у липні 2009 року.

Поиск по сайту: