Соціальний захист окремих категорій громадян, характеристика його видів та порядок нарахування компенсацій, допомог, субсидій та інших виплат

1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини;
2-1) допомога при усиновленні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку;
4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи
піклування;
5) допомога на дітей одиноким матерям; Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у
вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у
зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків
(усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам,
призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у
розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії,
грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не
менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового
мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну) і вважається власністю
дитини. Допомога батькам при народженні дитини призначається на
підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена
допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей
допомога надається на кожну дитину. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо
звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти
місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні
дитини не призначається. Допомога при народженні дитини нараховується у розмірах
прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених
на день народження дитини. Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22
розмірам прожиткового мінімуму - на першу дитину; кратній 45
розмірам прожиткового мінімуму - на другу дитину; кратній 90
розмірам прожиткового мінімуму - на третю і кожну наступну дитину.
Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі
прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги
на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на
другу дитину - 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 36
місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України". Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку має особа (один з батьків дитини,
усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично
здійснює догляд за дитиною і вважається власністю дитини.Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду
за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим
мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним
сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні
шість місяців, але не менше 130 гривень. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування,
призначається особам, призначеним в установленому законом порядку
опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського
піклування. Така допомога вважається власністю дитини. Вона призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування. Ця допомога надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому
порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір
допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування,
визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для
дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії,
аліментів, стипендії, державної допомоги. Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі
матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у
свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини)
відсутній запис про батька (матір). Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно
від одержання на дітей інших видів допомоги. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам
(вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків,
шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком
до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у
вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та
професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими
дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23
років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками
прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та
середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу
за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового
мінімуму для дитини відповідного віку. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам
(вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків,
шлюб між якими було розірвано до дня смерті, призначається на
кожну дитину. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям З А К О Н У К Р А Ї Н И Пр о державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям вiд 01.06.2000 № 1768-III Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі -
державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається
малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить
від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних
від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від
прожиткового мінімуму для сім'ї; Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї
залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та
затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий
мінімум" (966-14) для осіб, які відносяться до основних
соціальних і демографічних груп населення; Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені
сім'ї, які постійно проживають на території України. Порядок надання державної соціальної допомоги

Заява про надання державної соціальної допомоги подається
уповноваженим представником сім'ї до органу праці та соціального
захисту населення за місцем його проживання або до виконавчого
комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської,
селищної ради передає заяву про надання державної соціальної
допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про
її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

-документ, що посвідчує особу;

- довідка про склад сім'ї (до складу сім'ї включаються
чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у
тому числі діти, які навчаються за денною формою навчання у
загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах
I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не
мають власних сімей, неодружені повнолітні діти, які визнані
інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і
проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та
дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні
у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом
з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним. До складу
сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному
утриманні); - декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу
сім'ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога,
призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за
спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї
аліменти);

- довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця
між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним
сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у
сфері праці та соціальної політики, але цей розмір не може бути
більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється
виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного
бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про
Державний бюджет України на відповідний рік.

Пільги щодо оплати житлово – комунальних, транспортних послугСамостійне опрацювання

Поиск по сайту: