ПЕРЕДНЯ РИНОСКОПІЯ (дослідження передніх відділів носа)

Необхідні засоби:

· 1. Носорозширювач (носове дзеркало).

· 2. Лобний рефлектор.

· 3. Джерело світла (електрична лампа потужністю 100 Вт).

Передню риноскопію проводять з дотриманням всіх правил користування лобним рефлектором (див. вище). Огляд правої і лівої половин носа проводять окремо. У ліву руку беруть носорозширювач так, щоб на розкритій долоні розмістились обидва його держальця, а дзьоб був спрямований донизу. Великий палець слід покласти на гвинт розширювача, а ІІ-ІV пальцями охопити держальця ззовні. Праву руку кладуть на чоло обстежуваного та обережними рухами повертають його голову для кращого огляду. Великим пальцем правої руки піднімають кінчик носа угору та лівою рукою заводять кінці дзьоба носорозширювача в одну з ніздрів хворого на глибину 0,5-1 см. Стискуючи держальця носового дзеркала, розкривають вхід до носа, оглядають присінок носа, а потім обстежують його глибші відділи. При огляді як правої, так і лівої половини носа носорозширювач тримають лівою рукою майже в однаковому положенні так, щоб вісь розкритого інструмента утво­рювала кут приблизно 45° з вертикаллю.

При передній риноскопії виділяють дві позиції голови хворого:

1. При закиданні голови обстежуваного назад видно передній відділ середньої носової раковини, носову перегородку в цій ділянці й початкову частину нюхової щілини, яка міститься між середньою раковиною і носовою перегородкою. Щоб оглянути середній носовий хід і півмісяцеву щілину під середньою носовою раковиною, голову обстежуваного утримують у закинутому положенні та застосовують носорозширювач з подовженим дзьобом (носове дзеркало Кіліана), попередньо знеболивши відповідні ділянки слизової обо­лонки носа. Цей метод отримав назву середньої риноскопії.

2. При прямому положенні голови хворого лікар вводить носорозширювач в порожнину носа так, щоб кінчики його дзьоба торкалися стінок лише входу в присінок носа. У такому положенні видно нижні відділи порожнини носа: її дно, нижні ділянки перегородки носа, нижню носову раковину, нижній носовий хід тощо.

У маленьких дітей замість носорозширювача для передньої риноскопії краще застосовувати вушну лійку.

Нерідко огляд носа утруднений у зв’язку з набряком нижніх носових раковин або їх гіпертрофією. У таких випадках застосовують судинозвужувальні засоби: розчини адреналіну, ефедрину тощо. При змащуванні раковин цими речовинами їх слизова оболонка ско­рочується (анемізується) і порожнина носа стає більш доступною для огляду.

Поиск по сайту: