Закономірності розвитку світового господарства

Для світового господарства, як єдиної цілісної системи, властиві й свої специфічні закономірності Насамперед - це тенденція до інтернаціоналізації господарського життя, яка протистоїть тенденції до національного відокремлення.

З розвитком світового господарства перша тенденція бере верх над другою: неухильно зростає зовнішньоторговельний оборот усіх країн, збільшуються масштаби міжнародного руху капіталу, швидко зростають обсяги виробництва на закордонних філіях ТНК, все більше переплітається міжнародна діяльність великих банків і т. д.

Важливою закономірністю сучасного світового господарства с нерівномірність розвитку його окремих частин і загострення суперництва між ними на цій основі Так, сучасне світове господарство чітко поділяється на дві історичні спільноти: "високорозвинутий центр" і "периферія, що розвивається".

Висновки

Світове господарство – сукупність національних господарств, міжнародних економічних організацій у їх взаємодії, що здійснюються через систему міжнародних економічних відносин. Трьома найважливішими підсистема світового господарства є національні господарства, міжнародні економічні організації та міжнародні економічні відносини.
Нині світове господарство усе виразніше набуває ознак цілісності. Цей процес об’єктивно зумовлений дією таких факторів: по-перше, прагненням народів світу вижити в умовах нарощування ядерних потенціалів і загрози можливої ядерної війни завдяки політиці мирного співіснування. По-друге, розгортанням НТР. Жодна з країн світу не може самостійно використати всі досягнення сучасної науки і техніки, що потребує об’єднання зусиль у цій сфері. Це значною мірою сприяє встановленню тісних економічних і науково-технічних зв’язків між країнами, а отже, формуванню стійких структур у світовому господарстві. По-третє, інтернаціоналізацією господарського життя, міжнародним поділом праці.
В сучасних умовах країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси на світовому рівні, випускати високоякісну продукцію лише завдяки спеціалізації та кооперуванню виробництва на міжнародному рівні, що значно знижує собівартість продукції, підвищує її якість, надійність, дає змогу економити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищувати продуктивність праці, раціонально використовувати робочу силу й сприяє налагодженню тісних економічних зв’язків між країнами-партнерами у міжнародній сфері. По-четверте, необхідністю поєднання зусиль країн для розв’язання глобальних проблем (екологічних, продовольчих), зростаючою потребою у взаємній допомозі за екстремальних ситуацій (землетруси, ядерні аварії та ін.), збереження уже напрацьованих людських знань, ідей, переробки й використання дедалі складніших інформаційних систем, створення міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства. Ці фактори сприяють формуванню цілісного організму світового господарства, характерною ознакою якого є зближення підприємств різних країн, самих країн. Цей процес виявляється у прямих зв’язках між підприємствами, об’єднаннями, у поглибленні спеціалізацій та в кооперуванні виробництва, створенні міжнародних господарських організацій, товариств, спільних підприємств та ін.
Сукупність виробничих відносин світового господарства виявляється в системі властивих йому економічних інтересів: інтересів окремих держав, національних підприємств, об’єднань тощо, міжнародних економічних організацій та інтересів інтеграційних угрупувань на зразок Європейського Союзу. Розв’язання суперечностей, що виникають між економічними інтересами партнерів у межах світового господарства, відбувається через узгодження їхніх економічних інтересів, пошук та реалізацію оптимальних форм, принципів, методів їх існування, компроміси.
Процес просування до більш високого ступеня цілісності світового господарства передбачає оптимальне поєднання не лише національних та інтернаціональних інтересів, а й їх раціональне узгодження з інтересами особи, колективу. Світове господарство розвивається за відповідними законами: законом інтернаціоналізації виробництва; законом інтернаціоналізації обміну; законом вартості в його інтернаціональній формі; законом нерівномірності економічного розвитку та ін.

Поиск по сайту: