 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Підбір перерізу надкранової частини колони
Розрахунок та конструювання східчастої позацентрово-стисненої колони каркасу
Розрахункові комбінації навантаження для верхньої симетричної частини вибираємо з табл.4.1. Для несиметричного перерізу нижньої частини колони потрібні дві розрахункові комбінації (для нижньої вітки). Для цього складають допоміжну таблицю 4.2, в ній наведено розрахункові зусилля у вітках колони (зовнішній та підкрановій відповідно) і розтягувальні зусилля в анкерних болтах.
З табл.4.1 і 4.2 визначаємо розрахункові комбінації зусиль:
1. Для верхньої частини колони:
2. Для нижньої частини колони:
3. Для бази колони:
4. Для анкерних болтів
- підкранова вітка:
- зовнішня вітка.
Матеріал колони: приймаємо матеріал верхньої та нижньої частини колони, а також решітки – з листової сталі класу С345.
Переріз верхньої частини колони приймаємо у вигляді зварного двотавра, нижньої: підкранову вітку – зі зварного (з трьох листів) двотавра, зовнішню вітку – зі складного зварного швелера (з листа і двох кутників).
Розрахункові довжини колон.
Для нижньої і верхньої частин у площині рами вони такі:
і 
, де l1, l2 – довжини відповідно нижньої і верхньої частин колони;
, 
- коефіцієнти розрахункової довжини відповідної частини колони.
де
Приймаємо верхній кінець колони закріпленим тільки від повороту: = 1,727.
Коефіцієнт зведеної розрахункової довжини для верхньої частини колони:
тобто приймаємо 
.
Таким чином, розрахункові довжини для верхньої і нижньої частин колон:
- з площини рами (
):
- у площині рами:
Підбір перерізу надкранової частини колони.
Знаходимо орієнтовно потрібну площу перерізу, приймаючи для попередніх розрахунків розрахунковий опір сталі 
МПа:
де h - висота перерізу;
ексцентриситет поздовжньої сили.
Компонуємо перерізи колони, враховуючи співвідношення; 
; 
; 
і конструктивні вимоги, приймаємо tw= 10 мм і 
25 мм (сталь класу C345; 
МПа). Тоді:
Остаточно приймаємо переріз стінки 10х950 мм (рис.5.1); пояси – 250х25 мм, тоді фактична площа перерізу надкранової частини колони: 
1,0x95+2x25,0х2,5 = 220,0 см2.
Знаходимо геометричні характеристики прийнятого перерізу:
Визначаємо гнучкість і умовну гнучкість стержня колони в площині і з площини рами:
Для перевірки стійкості верхньої частини колони в площині дії моменту попередньо знайдемо зведений ексцентриситет:
де
Залежно від 
2,120 і 
23,460 за таблицею 2 додатка 8 (книга Клименко Ф.Є.), знаходимо коефіцієнт позацентрового стиску 
0,067.
Перевіряємо стійкість колони:
Недонапруження становить 
,що допустимо (5…7%).
Перевіряємо стійкість верхньої частини колони з площини дії моменту. Попередньо знаходимо коефіцієнти 
і 
:
де
Тут 
– момент у перерізі СВ при тому ж поєднанні, що й момент у перерізі В.
Знаходимо коефіцієнт c (при 
), який враховує вплив моменту 
при згино-крутильній формі втрати стійкості, за формулою:
де 
коефіцієнт поздовжнього згину.
Для визначення коефіцієнта 
необхідно знати:
параметр 
, який для зварних двотаврів, складених з трьох листів:
де 
і 
- ширина і товщина поясів; h – відстань між осями поясів; 
.
Для ділянки закріплень навантаження зосереджене, пояс верхній (навантажений):
Тоді,
При 
Перевіряємо стійкість стержня колони перпендикулярно до площини дії моменту:
Перевірка не виконується. Збільшуємо ширину полички до 340 мм, тоді:
1,0x95+2x34,0х2,5 = 265,0 см2;
При 
Приймаємо 
Отже,
Поиск по сайту: